Двудиск, або Потужне💪 двудискове 240е зчеплення з автопідводом

   Привіт усім хто слідкує за проектом) Як ви зрозуміли з назви - сьогодні мова піде про двудискове зчеплення.

Початок історії

   Я ніколи не робив комерційних таємниць і не намагався на цьому заробити, тому цей допис буду намагатись зробити максимально схожим на гайд, щоб поділитись досвідом для тих хто захоче повторити. Тому намагатимусь висвітлили якомога більше подробиць. В цілому буде багато технічної духоти, але комусь хто збирається будувати двудиск, зайде як мана небесна))

   Історія почалась з того, що я побачив як @Serzyk,  на своїй Fau зі строкером 20vt (дуже крутий проект, як і усі що автор висвітлював в бж), побудував двудискове зчеплення. Це стало відправною точкою побудови потужного зчеплення на Фокері. Я вже встиг придбати корзину, відому як rs4b7, яка мало чим відрізняється від 3.0tdi. Ця корзина непогано себе зарекомендувала на с3 і с4 кузовах, навіть на гібридних турбах, а б2 кузов набагато легший. Але кваттростарти, це нереально велике навантаження на цей вузол. 
   Мені було цікаво виготовити кастомне потужне зчеплення для Фокеру. Варіант піти шляхом посилення сили прижиму диску, чи зміни фрикційного матеріалу на кераміку, ніколи не імпонував. Я завжди це розцінював як механічне насилля над цим багатостраждальним вузлом повнопривідних авто). Також подобалась ідея автопідводу диску корзини по мірі зношування елементів зчеплення. Такого виконання, на просторах інтернету, я знайти не зміг і цей виклик став ще одним критерієм, чому б це не зробити. А ще трохи практики в металообробці ніколи не завадить. Було зібрано багато різних донорів для тестів, замірів і випробувань.

   Вимоги до корзини були наступні:
- 240й диск
- гарний крутний момент у стоці (на одному дискові)
- доступність (наявність та не за всі гроші світу)
- компактність (адже місце для подвійного бутерброду дуже обмежене)
- корзина з автопідводом

   Вимоги до маховика - бортовий маховик від старішого 5ц. Звісно можна борти наростити на плоскому маховику, це вже практикувалось, але поки бортовиків вистачає, було обрано точити з цільняка.

   Вимоги до дисків: була ідея робити демпферні диски, але пізніше довелося від неї відмовитись через обмежений простір всередині.

   Вимоги до проміжного хабу: зустрічав інформацію, що виготовляли з листової сталі. Були ідеї використати невентилюємий гальмівний диск 240го діаметру, але маючи некондиційний маховик, обрав його як заготовку.

Маховик

   Першим кроком були токарні роботи: розточка маховика під 240й діаметр, зняття/полегшення тіла маховика зі сторони прилягання до колінвалу. Загальну висоту борта я так і не чіпав, так як і площину прилягання маховику до колінчатого валу. Паралельність цих площин дуже важлива річ. А от площину прилягання фрикційного диску просадив добре. Спочатку товщина маховика у місці прилягання фрикційного диску була 15мм, але після тестів та регулювань зазорів на пресі, я ще прибрав кілька міліметрів.

   Далі роботи виконувались на фрезері, на поворотному столі: посадка корзини на нові штіфти та розмітка/сверловка отворів болтів, що кріплять корзину до маховика.
   Наступним кроком зняття бортів під проміжний хаб та його плоских пружин. Фрезерний станок, що був в моєму розпорядженні, був доволі невеликий і дерти таку кількість чавунію було доволі важкою задачею, враховуючи що досвіду фрезерування я мав небагато, але поступово, вивіряючи кожен крок, на лінійках станку та поворотному столі, метал піддався і я добився чого хотів.

   Всі зняття металу важливо робити зберігаючи кут 120, щоб потім мати можливість все це діло відбалансувати.

Центральний хаб

   Далі я виготовив хаб. Товариш мені підігнав старий аудюшний боровий маховик, який вже був непригодний для встановлення, і я вирішив, що переведу його у стружку. З заводу його вага була 13кг, невідомі нам майстри полегшили його десь до 10-11кг, а я обдер його до 2кг+ виготовивши кільце товщиною 9.4мм, на якому потім вифрезерував вуха під плоскі пружини.

   Далі хаб поїхав на шліфовку. Не стільки для чистоти поверхні, скільки заради паралельності площин. Плоскі пружини я взяв з іншої корзини, що також була розпилена для експериментів.
   Пружини в цій справі потрібні, вони не дають хабу створювати металевий лязгіт при вижимі щеплення, як це буває коли хаб тримається бортами маховика. Але їх роботу обов'язково потрібно обмежувати (про це буде далі).

   Спочатку я планував ставити демпферні диски, потім довелось відмовитись. Я хотів ставити два диски від поперечного вагу, але там була складна реалізація спільної шліцевої, яку я втілив, але потім відкинув через підозри в ненадійності. В решті решт я повернувся до дисків AAN. Довжина шліцевої на первинному валові доволі невелика і метою було максимальне її охоплення та рівноцінне розподілення між двома дисками.
Тому я змоделював усе це в програмі для кращого розуміння.

   З наявних в мене дисків найкраще відповідали два бездемпферні диски рестайлового AAN різних виробників. Один з цільнолитою серединою (оригінальний диск був саме таким) і один, де по технології вварена втулка зі шліцами (зараз так роблять "блупрінт" та "сач"). На цільнолитому, носик шліців сильно видвинутий вперед, а на ввареному, навпаки назад. На фото та на моделі це добре видно.
   Проточив усе таким чином щоб диски не доторкались між собою (з врахуванням спрацювання), а також щоб перший диск мав дистанцію до підшипника, що запресовується у маховик.

 Втулка для підшипнику

   В моєму випадку довелось ще точити перехідну втулку, так як на старіших версіях кпп підшипник сидів у колінчастому валові (питання давно відоме). До речі, дехто його не ставить, це злочин і довго чекати не доведеться, першим страждіє сальник первинного валу КПП. Потім у мене з'явився маховик з "носиком" куди запресовується підшипник. Обидва варіанти мають право на життя і все залежить тільки від того, який з маховиків вам вдасться знайти для двудиску.

Дистанційні шпильки та гайки центрального хабу

   З шестигранної 10-ки виточив та загартував 6-ть М8 гайок. Також із загартованої шпильки було зроблено три обмежувача хаба. Обмежувачі потрібні для того, щоб при розімкненому зчеплені, пласкі пружини хабу не притискали верхній фрикційний диск до диску корзину і не створювали, так зване, "ведення" зчеплення. Обмежувачі хаба впираються в плоскі пружини корзини, залишаючи зазор між усіма дисками. А при відпущеній педалі зчеплення, плоскі пружини корзини дещо деформуються і не можуть вплинути на силу притискання фрикційних дисків, так як зусилля на їх деформування зовсім мізерне у порівнянні з силою притискання тарілчастої пружини корзини.

Балансування та штифт ДПКВ

   Також по мітці заводського маховика було зроблено штифт для G4 (ДПКВ) та відмічений 0 на торці маховика для зручного виставляння ВМТ. Штифт я виготовив з тієї ж самої загартованої шпильки М8, придавши йому форму заводського і посадивши його на червоний різьбовий герметик.

   Бутерброд без фрикційних дисків було віддано на балансування. Балансувалось усе разом, хаб закріплений на плоских пружинах, маховик та корзина. В ідеалі потрібно балансувати з колінчатим валом та переднім шківом, але низ двигуна був зібраний, і тому вирішено балансувати окремо. 

   Також була допрацьована вилка вижимного підшипника, але фотографій немає. Вилка без змін неодмінно впиралася в пелюстки пружини корзини, тому була відрізана та частина корпуса, що виступала наперед. Цим самим вилка була послаблена на згин і тому довелось доварювати посилення з задньої частини вилки, так як існував ризик її деформації під час вижиму.

Збирання та регулювання бутерброду двудискового зчеплення

   Загальна висота бутерброду вийшла 78мм. Замір зроблений від привалочної площини маховика (та що має упор в колінчатий вал) до верхньої точки корзини. Навіть при такій компоновці і низькій корзині - все одно корзина ледве торкалась корпусу кпп. При провертанні колінчатого валу було чутно як корзина шурує по ккп. Тому довелося дещо шліфанути корпус кпп (нічого критичного, без втрати міцності) в містах торкання корзини.

   За допомогою преса було імітовано натискання корзини, а за допомогою щупів був виставлений рівномірний зазор між маховиком, хабом, диском корзини та обома фрикційними дисками.

   Вага усього бутерброду не сильно відрізняється від стокового двохмасового маховика з корзиною. Було ще куди полегшувати (обдирати) маховик, але я вирішив, що отриманого результату достатньо для першої версії. Вага двох бездемпферних AAN дисків трішки вища за один демпферний диск зчеплення із одномасовим маховиком.

   Для наступного двудиску планую внести покращення в конструкцію: зробити фрикційні диски із одним спільним демпфером, як то виконано на деяких моделях 3.0 тді від ауді. Інсайдерське фото додаю у вигляді колажу)

   Всім міцного держаку, максимального бусту та вдалих стартів! І як каже ДМ: "Робіть гарно та тримайте міцно свого горобчика"😎