Доопрацювання молдингів

Давно хотів зробити запис про смердючку та заміну двірників. Хтось нещодавно сказав, що ялинка з американським прапором - то вірний шлях до стетсону, "козаків" та інцесту, але ж стетсон, "що додавав стилю до інтер'єру", я залишив після продажу Рема, "козаки" останнього разу носив на першому курсі, та й сестри в мене нема - тож нема чого боятися. Ба більше, у @MEDVEDc4 таку побачив і, купуючи нові двірники Denso, не встояв і придбав дерево зі stars&stripes. Не люблю, коли щось на дзеркалі висить, але ну дуже воно Челіку пасує і ззовні, і зсередини.

Хоча пост, звісно, не про це, а про дещо інші страйпи. Щиро сподіваюсь, що ця глава - остання в нудному епосі про пластиковий "хром", адже, зважаючи на те, як нудно вам про це вкотре читати, лише уявіть, наскільки нудно мені вкотре це робити.

Перші частини епосу тут та тут.

Щоб далі не повертатися до цієї теми, нагадаю, що шляхом виготовлення молдингів з металу я не пішов свідомо. Якщо не бути заручником вологих казкових мрій про формовану нержавійку, то залишається лише варіант вигинання деталі з рівної смужки або вирізання лазером/плазмою з великого "аркушу". Коли майстри-металісти чують, що треба "вигнути на ребро" деталь майже два метри завдовжки і сім міліметрів завширшки, вони сміються і кидають слухавку. В другому варіанті потрібне ідеально чітке лекало, бо "один раз ріж" ніхто не скасовував, і права на помилку немає. При тому обидва ці варіанти надають за ідеальним результатом лише пласку смужку, що все одно не виглядає, як молдинг. Отже, з'являться якісні та красиві варіанти, що можна реалізувати, повернусь до цього.

Але наразі пластиковий гнучкий молдинг мені суто візуально заходить краще за все інше. Повторити оригінал я за мету не мав, адже там металева деталь прикручена на метал. Тож в моєму випадку пластик на пластику - норм комба. Це, на жаль, не 70-ті, а здебільшого маскарад. А щодо дизайну, цей молдинг мене влаштовує майже ідеально. Чому "майже"? Бо не ідеально. 

Я довго думав, що робити з місцями переходу кузов-молдинг, бо їм бракувало об'єму і контрасту, і як замаскувати конструктивні вади такого рішення. І врешті вирішив повторити процедуру обклеювання контуру чорною плівкою, яку я випробував  на ліхтарях, на решті молдингів. Вирізав лезом тонкі 5мм стрічки з чорного KPMF і прикрив ними 1/3 "хрому" та верхній край. Із натягом, щоб плівка сама прямувала всередину і нікуди не поділася. На щастя у свої 42 дотепер маю 100% зір, і подекуди навіть руки не тремтять.

Здається, дрібна дрібниця, але ця тонка чорна смужка - це те, чого бракувало для виділення молдингу на фоні кузова і заразом для об'єднання його з чорним навколо. 

З ліхтарями зробив так, як писав днями: замінив молдинг на якісний 8мм, і компенсував різницю більш широкою чорною стрічкою. Зморшок нема! Все красиве, чисте, гладеньке.

Отак виглядає все заразом:

Спереду переробив "ніс", з яким до появи молдингу було стільки танців. Однак тепер не треба щось вигадувати, адже можна закінчити той страйп під молдингом, як то було в 70-х. Що я і зробив. Білого проміжку відтепер нема:

Я дуже вдоволений тим, що попри наявність такої кількості блискучого пластику Додж не перетворився на демокар контейнеру з авторинку. Бо із зменшеною вдвічі товщиною "хрому" виглядає, як на мене, доволі стримано (звісно із урахуванням загального задуму).

Втім, в наступному моді стриманості вже шукати не варто. Залишилося дочекатися пакунку з Meest і згодом збирати хейт та нерозуміння - I'm lovin' it!