'71 style front bumper trim

Це знову буде лонгрід, але, по-перше, ви до цього вже звикли, а, по-друге, без заглиблення в історію пояснити цей мод не вдасться.

Отже, з першого дня володіння Челенджером я хотів зробити щось з бамперами так, щоб вони виглядали ближче до оригіналу з 70-х. 

Першим бажанням перед ретельним вивченням питання було придбати комплект накладок від Retro USA. Свого часу для цього бренду їх виготовляла сімейна майстерня батька з сином Гері та Дерила Грінів. За ці накладки для Челенджера, Мустанга та Камаро родина Грін отримала низку нагород, зокрема Innovation Award та купку призів на SEMA.

Втім, кілька років тому Дерил отримав диплом з автомобільного дизайну, і сімейний бізнес перейшов до виробництва більш масових деталей, що при тому не вимагає стільки часу та уваги. Та й, чесно кажучи, не шкода, бо до цього комплекту було декілька зауважень: це все ж таки велика металізована пластикова накладка і з деяких ракурсів виглядає вона не дуже, бо підкреслює надмірну масивність нижньої частини бампера. Враховуючи шалену вартість цих накладок та вищезазначене, мої плани дещо змінилися. Ба більше цей кіт зроблений для передрестайлового Челіка і на мій все одно б не підійшов.

Отже на цю ідею я тимчасово забив, бо купа старих Челенджерів та Баракуд їздять з пофарбованими бамперами, що я вважав тюнінгом за неможливості відновити хром або через особисті забаганки власників.

Аж раптом я відкрив для себе дуже цікаву опцію класичного Челенджера - заводські бампери, пофарбовані в колір кузова. В результаті досліджень у профільних ком'юніті виявилося, що ця опція пасує моєму Челіку майже ідеально, і зараз стане зрозуміло, чому так.

Отже, опція W71 (передній бампер), W72 (задній бампер) та W73 (обидва бампери) - це дуже цікава штука і не така проста, як здається спочатку, позаяк це був 1970-й зі всіма наслідками тогочасних технологій.

Elastomeric bumpers з'явилися в каталогах Dodge влітку 1970-го, як опція для моделей 1971-го року.

Нове дизайнерське рішення спочатку "обкатали" на концепті Challenger Yellow Jacket, з якого на модель 1971-го перекочували не лише ці бампери. Так, подвійні страйпи теж звідси.

Насправді еластомерні бампери для E-body Челенджерів та Баракуд не були пластиковими, бо в такому разі не відповідали б вимогам безпеки. Натомість це були звичайні металеві бампери позбавлені хрому, але з поліуретановими накладками, пофарбованими в колір кузова (точніше, в лічені кольори). 

Одною з небагатьох конструктивних відмінностей таких бамперів від звичайних хромованих була заміна болтів кріплення на шпильки, адже блискучі верхівки болтів на кольоровій поверхні виглядали б недоречно. 

Перелік автівок, для яких можна було замовити elastomeric bumpers, був дуже обмежений, зокрема лише чотирма (спочатку навіть двома) кольорами.

Найкумедніше в цьому те, що навіть обмеження не дозволили задовільнити попит, і вже у січні 1971-го ці бампери зникли зі списку опцій. Отже, протягом кількох місяців виробництва наприкінці 1970 року офіційно було зроблено лише 200 автівок 1971-го модельного року з кольоровими бамперами. При тому передніх бамперів було більше, ніж задніх.

Втім, Челенджерів та Куд з такими бамперами звичайно значно більше, бо багато хто робив цей мод власноруч, не завжди докладно відтворюючи заводський дизайн із чорним покриттям, що виходить на вертикальну поверхню бамперів.

Це чорне напівматове покриття мало назву Organisol і зблизька милувало око таким самим матовим чорним блиском, як на плівці KPMF Matte Black, що я доволі часто використовую. Це знак!

Все! Тепер повертаємося у 2024-й.

Адже, як ви вже здогадалися, наявність опції W73 у 1971-му реально розв'язала мені руки в стайлінгу мого тріб'ют проєкту. Чорна плівка та хромована стрічка - це те, до чого я вже звик, і раптово виявилося, що це просте та дешеве рішення в моєму випадку ще й period correct.

В першу чергу я заклеїв в чорний мат внутрішні поверхні заглиблення решітки і фар заразом з верхньою полицею бампера. Тобто приблизно там, де був Організол на оригінальному Челенджері:

Проміжки між чорним пластиком та плівкою пофарбував в чорний, бо ці деталі труться одна об одну, і плівка з часом зіпсувалася би.

Нижню грань робив стрічкою knifeless cut, щоб не псувати ЛФП та повторити лінію бамперу. Зверху та по боках залишив місце для хромованого молдингу, щоб клеїти його на кузов, а не на плівку.

Сьогодні наліпив молдинг, і все вийшло напрочуд гарно! 

Відтепер перед цілком готовий, і, як на мене, це саме та риса, якої не вистачало Челіку для олдскульного вигляду:

Насправді, спочатку я хотів зробити ту чорну частину з якогось тонкого пластику, щоб перехід чорний/хром був без сходинки, але з часом, зваживши всі "за" та "проти", вирішив, що воно того не варте, позаяк більше ризику і складнощів, ніж ефекту. Хоч там як, а це все одно бутафорія, до якої в будь-якому разі виникне купа питань при погляді впритул.

Тим не менш принаймні з невеликої відстані все виглядає дуже переконливо, і мене такий результат цілком задовільняє, адже з кожним кроком Додж віддаляється від сучасності, а в цьому й був задум.

 На черзі дупка, з якою все несподівано виявилося значно складніше.