Після спонтанного продажу попереднього авто Kia Magentis 2 покоління з 2.7 6-горшковим мотором, почались пошуки гідної заміни. Хотілось чогось такого ж м'якого в ходу і ненапряжного в обслуговуванні, та ще й в комплектації кращій, ніж попередник, але не перегруженим опціями. Одразу відкинувши самі прості варіанти у вигляді Passat NMS та Fusion, почали дивитись що є у продажу. Звісно, поки ти не купуєш авто, здається що варіантів на ринку тисячі, однак, коли підходить час до безпосередньої купівлі, виявляється, що і вибору по суті і немає, а з того що є приїжджає таке унічтожене лайно, що починаєш розуміти, чому Маджентіса забрали за 2 дні без публікації на Авторіа. Майже кожне авто з помилкою по подушці і "тут треба просто до електрика заїхати, щоб помилку прибрав", салони затерті, багатьом потрібні малярні роботи ззовні. Найбільше з усіх сподобалась біла Infiniti G25, офіційна автівка, з чудовим 6-циліндровим мотором і заднім приводом. Вже збираючись у МРЕВ, власник дав задню, і єдина автівка, яка мені реально запала в душу, вискользнула з рук. Пошук затягнувся ще на тиждень, передивились ще з десяток машин, коли в один прекрасний день ми з дружиною вирішили дивитись ще варіанти по Вольво, хоч і боялись їх, як дорогих в обслуговуванні авто. Виїхавши на просмотр цієї, я був приємно здивований її досить живим станом, не затертим салоном, рівною роботою двигуна і тихою підвіскою. Нічого ніде не грюкало і визивало лише приємні емоції. Із всього того непотребу, що я дивився до цього, вона явно вирізнялась тим як виглядає і їде. 2,5, турбіна, повний привід, білий колір і світла шкіра салону. В четвер дивився, в суботу переоформили. Тепер я щасливий власник Лосятка S60, і з цього моменту починається її історія в моїх руках.