"Challenger from the Ukraine" by "Dodge Garage"

Після першої публікації на американському ресурсі "The Autopian", про яку я докладно розповідав тут, мене все ж трошки бентежило те, що перед виходом статті я не встиг завершити основні доопрацювання. "Ну та й годі, - подумав я, - наступного разу". А на наступний раз довго чекати не довелося.

Patrick Roll, журналіст з США, що вийшов зі мною на зв'язок, задавав майже ті самі питання, що і його попередник. А я намагався відповісти на них якось по-іншому. Подекуди марно, бо і я, і автівка протягом цих двох місяців не даже змінилися.

Тим не менш, я пообіцяв зробити для його статті ексклюзивний фотосет і попросив про невеличкий тайм-аут, щоб встигнути доробити інтер'єр. 

Why so serious? Тому, що сайт серйозний. Попри те, що Петрик пише для багатьох видань, мою автівку він забажав відправити до пабліку, який напевно є першим в черзі відвідування будь-якого власника Dodge. І саме там його статтею та моєю автівкою дуже зацікавились і одразу схвалили майбутню публікацію.

Отже, Dodge.com!

Звісно, на сайті Стелантіса, де на головній сторінці електричний Чарджер та оті всі програми та реклами, не місце битому відру з України. Але у основних вкладках Dodge.com є посилання на інше місце, де зібрано весь той лайфстайл, що оточує автівки марки Dodge та їхніх власників.

"Welcome to the party" - кажуть вони. Інфа про місцеві івенти особисто для мене не є дуже цікавою, адже шансів їх відвідати все одно обмаль, а сам сайт, чесно кажучи, далеко не взірець привабливості, хоча треба віддати їм належне: інтерактив із власниками і заводська підтримка їхніх інтересів у Доджа чудові! Не даремно вони програму Direct Connection повернули з полиці історії.

Ну і за будь-яких обставин це все ж таки рівень! Адже власник ресурсу той самий FCA USA.

І від сьогодні моя автівка вже там, вперше представляє Україну (хоч вона у них чомусь The Ukraine)  в офіційній міжнародній Dodge спільноті із тегом #DodgeEurope (гей, що ви там в ЄС? Покваптеся!)

Як завжди, надаю вам посилання на оригінал публікації: "This 2016 Dodge Challenger from the Ukraine Flawlessly Applies 1971 Styling". 

А далі буде мій переклад для тих, кому важко читати англійською:

Цей 2016 Dodge Challenger з України бездоганно втілює стайлінг 1971-го.

Якщо ви є активним учасником будь-якої великої групи Mopar® в social media, ви напевно вже бачили цей білий Challenger R/T. Протягом цього літа фотографії цієї автівки розлетілися багатьма ресурсами через той факт, що цей сучасний маслкар має безліч дизайнерських рис Челенджера 1971-го року, що застосовані дуже смачно. Побачивши декілька з цих фото - і отримавши задоволення від побаченого - я почав досліджувати місце їхнього походження. Виявляється, що власник цієї автівки є учасником одної з груп Mopar на Facebook, у якій я теж беру участь. Передивившись його дописи, я з'ясував, що інтер'єр теж модифіковано в класичному стилі, і виглядає він не менш красиво ніж екстер'єр.

Виявляється, що власником цього крутого 2016 Dodge Challenger R/T є чоловік на ім'я Євген Ковальчук, і живе він в Україні, де володіє власною майстернею з ремонту та доопрацювання автівок. Він зробив майже всі роботи з Челенджером власноруч, і, зважаючи на те, що відбувається в Україні цими роками, його прогрес щодо проєкту у класичному стилі стає дедалі більш значущим. 

Dodge Challenger Євгена імпортували з США 2020 року, придбавши його на аукціоні з salvage title, але з позначкою "тотальна втрата". Тим не менш автівку відновили за програмою "щоб продати", і якість цього відновлення Євгена не дуже влаштувала. На щастя, у нього було бажання і можливості не лише зробити це належним чином, а й трансформувати автівку в той стильний маслкар з класичним виглядом, що ви бачите тут.  

Цей Dodge Challenger R/T оснащено 5.7 HEMI® V8 та 6-ступінчастою механічною трансмісією, і саме ця комбінація зробила цю автівку менш затребуваною на місцевому ринку - а разом з Тим більш доступною. Він пояснив, що більшість людей, що хочуть американський маслкар, зазвичай шукає версію V6 із "автоматом", що робить модель з "механікою" менш бажаною. Попри це, саме про таку версію мріяв він, і насамперед це стосувалося механічної коробки передач, тому, коли ця автівка з'явилася перед ним 2023-го - коли війна з росією вже лютувала навколо нього - він придбав цей білий Dodge Challenger R/T.

“Це сталося наприкінці 2023-го, і більшість скаже, що це був не найкращий час. Я цілком погоджуюсь. Людей вбивають по всіх боках моєї країни, пекло середньовічного хаосу зростає щодня - це точно не найкращий час для придбання автівки" - каже Євген.

"А з іншого боку, коли вірний час це зробити? Завтра? Якщо воно буде. Коли кожен твій день виглядає, як останній, ти схвалюєш рішення швидше, хоча не всі твої рішення можуть здаватися вірними з боку свідків. Кожному своє, але що я можу точно зазначити - це те, що ця автівка стала для мене справжнім лікуванням, позаяк робота з нею дотепер допомагає мені поратись із всім цим безладом навколо. Крім того, кожна її деталь є приводом для невеличкого спілкування із випадковим автоентузіастом, що цю деталь помітив. І це - найкращий бік життя із непорозумінням з боку більшості, натомість визнанням купкою однодумців."

Євген Ковальчук продовжив свою розповідь тим, що, як автоентузіаст із дитинства,  він завжди мріяв володіти класичним Американським маслкаром, що є майже неможливим в Україні. Навіть якби він спромігся його придбати, він все одно не міг би ним користуватися щодня. Замість того він знайшов цей Challenger 2016 і наблизив його вигляд до моделі 1971, що дозволило йому отримати бажаний класичний стиль у своїй щоденній автівці. Нею він навіть перевозить запчастини для клієнтів своєї майстерні, дякуючи величезному багажнику. Коли він придбав цю автівку, він знав, що додасть до неї класичні риси, зокрема маючи на увазі сучасне втілення стилю Челенджера з "Точки, що зникає". Але через те, що то була модель 1970 року, а його 2016 більш нагадує модель 1971-го, Ковальчук вирішив створити ультимативний проєкт, що віддає данину Dodge Challenger 1971. 

Перед тим, як перейти до довжелезного списку модифікацій цього 2016 Dodge Challenger R/T, ми маємо нагадати вам про те, що ця автівка пройшла свій шлях від стокової лише за 8 місяців в місці, яке з дякою регулярністю буквально бомбить росія. Під час одної з моїх розмов з Євгеном, я зазначив, що у нас був сильний шторм, внаслідок якого ми втратили живлення, а він, в свою чергу, розповів, що напередодні росія вчергове атакувала його область, і він теж не має електроживлення.  Тим не менш щоранку він прокидається і їде до майстерні, де пропонує клієнтам всі види сервісу від базового ремонту вітчизняних автівок до доопрацювання інших маслкарів.

"Я мріяв виконувати якісь кастомні роботи з цікавими автівками, але реальність подекуди буває жорстокою. Протягом ескалації війни я втратив 80% своїх клієнтів за різних обставин, через що моя робота перетворилася на звичайний ремонт та обслуговування. Все, що я роблю, я роблю власноруч. Зранку я можу ремонтувати гальма на якійсь Ладі, а ввечері встановлювати тюнінгову підвіску на GT500, а опісля витратити декілька днів на обклеювання плівкою свіжого SUV. Також вимагає часу і зусиль допомога нашій Армії, тим хлопцям та дівчатам, що дарують нам можливість досі жити і дихати повітрям. У своїй роботі, як і у особистих вподобаннях, я не віддаю перевагу якомусь окремому бренду, мені просто подобаються автівки і  спілкування з людьми, яким вони теж подобаються. Розумієш, бути автоентузіастом в Україні не дорівнює тому, що ти взагалі маєш власну автівку. Так само і наявність коштовної дорожньої ракети у якогось мільйонера не робить його автоентузіастом. Доволі складно знайти однодумців взагалі, але знайти їх серед власників ржавих Toyota Corolla подекуди легше, ніж в колах власників суперкарів.”

Він продовжив роз'ясненням того, що надихнуло його на такий вінтажний стайлінг. 

"Я розпочав із планом зробити тріб'ют автівці з Vanishing Point car, позаяк моє прізвище благало про це (Ковальскі-Ковальчук, еге ж). Але я так і не знайшов передрестайлову автівку, що подекуди копіює славетний білий Challenger 1970. Створюючи мою рестайлову версію Dodge тримав у пам'яті модель 1971-го з цими ніздрямт решітки та відокремленими задніми ліхтарями. Я зануда, тож відмовився від косплею Vanishing Point попри те, що відтворити чистий дизайн 70-го - набагато більш легке завдання. З іншого боку, обравши як взірець модель 1971 R/T, я розв'язав собі руки, адже отримав безліч опцій для подальшого осмислення, роздумів та втілення в життя. Мій бюджет є дуже обмеженим, тим часом я сам дуже уважний до деталей. Над кожним модом я дуже довго розмірковую, і не один раз. Я розумію, що мене нема кому осудити, бо для того, що я роблю, не існує правил (слухай, це не відновлення класики, не справжній продукт, ба більше він на це навіть не претендує), але я маю завдання в своїй голові із моїми власними правилами, межами дозволеного, запитами та кінцевим схваленням. Я просто намагаюсь із цим впоратися." 

Розпочавши доопрацювання свого 2016 Dodge Challenger R/T, Євген додав до нього  величезну колекцію зовнішніх деталей для відтворення вигляду моделі 1971-го. Дивлячись на цей список, не забувайте, що всі ці деталі були  доставлені та встановлені під час війни, що звісно ускладнило процес. На додаток він надав нам опис кожної деталі.

[Spec list 1]

Далі він переключив увагу на інтер'єр, що піддався такій самій ретро трансформації.

[Spec list 2]

[Spec list 3]

Наприкінці Євген зазначив, що є ще низка доопрацювань, які він хотів би зробити зі своїм 2016 Dodge Challenger R/T, включно з забірниками на задніх крилах в стилі 1971 та вірним щодо часу антикрилом  gull wing замість “go wing”, що він має зараз. Однак навіть без цих змін немає жодних сумнівів в тому, що Євген Ковальчук відтворив вигляд моделі 1971-го краще за  будь-якого іншого власника сучасного Челенджера і зробив це в Україні. 

By Patrick Rall and Yevhen Kovalchuk

~~~

Що вам сказати з цього приводу? Не думаю, що офіційний сайт - і навіть його частина для ентузіастів - приваблює дуже багато справжніх ентузіастів. Можливо я і помиляюсь, але це те, що я бачу з фідбеку на інші дописи. Втім, хоч там як а таке визнання є дуже приємним та мотивує не лише далі "своє робити", але й задуматися над власним застосуванням своїх навичок та бачення в якомусь іншому місці... Хоча нафіг мені ота мотивація? Я й без неї зупинятися не планував.