В останній частині хочу розмістити пару фоток, які не ввійшли в попередні і розказати про пригоди з автомобілем, які нас спіткали в Хорватії.
Ось такий гарний поршик зустріли на парковці біля базару:
Ну і куди ж без нереальних мотоциклів:
А ще навіть спромігся на одну пробіжку ввечері по околицям трогіра. Вид на місто з нового мосту, що веде на острів, просто чудовий:
Ну і куди ж без фоточки бнв з відпочинку:
А тепер власне про проблему, яка спіткала нас на відпочинку. Взагалі від самого початку ця подорож була авантюрою, бо авто було у володінні менше року. Хоч і багато було зроблено по приведенню авто в нормальний стан, але все одно ще далеко не все було виправлено. І я постійно очікував на якийсь сюрприз. І бнв не підкачало🤣
Ввечері ми нормально повернулись зі Спліта. Зранку як завжди мали їхати на пляж, але при повороті ключа вся приборка просто потухла без будь-яких помилок чи зайвих звуків. Як виявилось просто намертво здох акумулятор. Мене мій механік попереджав, що акумулятор треба замінити, але я планував те зробити до холодів. Мол під час довгої подорожі в теплу погоду він лише добре зарядиться і нічого поганого статись не має))
Добре, що як раз власник апартаментів проходив повз і допоміг нам - спершу спробували прикурити від його берлінго, але все безтолку, стартер навіть не намагався крутитись. Тому він відвіз мене в автомагазин, де ми придбали акумулятор за 280€(ціна в Україні 7-8к грн)😐
Власне вся пригода зайняла 30хв і ми продовжили відпочинок😃
Тьфу тьфу тьфу, більше сюрпризів авто не підкидало🤞 Чим приємно здивувало, бо все ж пробіг, вік, ще чимало косяків до виправлення, та і взагалі ще не відчував це авто повністю своїм.
Через трохи більше ніж тиждень вирушили додому. НІчого особливого, просто чергові 2000км+, які треба подолати.
Єдине дорогою по Хорватії, ми як вихідці з Житомира, не змогли проїхати повз місцевий Житомир😀 З'їхали з траси, попетляли сільскими хвилин 30 і ось нарешті можна сфоткатись біля заповітної таблички:
Далі нереально нудна траса в Угорщині з зупинкою на ніч в Будапешті. Зранку ще трохи погуляли по цікавинкам Будапешта:
Далі ночівля на Закарпатті і нарешті дім!
Проїхали загалом більше 5000км, витрата по трасі при швидкості 110-120 складала десь 8.5, на швидкості 150 - рівно 10.0. Все ж бокс додає 1-1.5л.
Вартість дизеля в Хорватії була 1.42 євро, якщо не заправлятись на трасі. Скільки пішло на паливо навіть рахувати не буду, щоб не засмучуватись😅
Загалом Хорватія дорогувата країна. Але в супермаркетах ціни плюс-мінус як у нас, тому якщо готувати вдома, то не сильно й дорого. Харчуватись в ресторанах і кафе звісно дорого. Звичайний обід на 4х без надмірностей обходився нам в 100 євро.
Наче все.
Перемоги нам!
Були багато разів там, Макарска. Один раз на машині.
Машину оновив, але виїхати не можу. Тому це стало мрією.
Щодо авантюри - розумію. Ми з дружиною купили Мустанг 21 травня 2020-го, і вже 5 вересня поїхали в Хорватію. Хотіли в Грецію, але на той час туди було неможливо заїхати через ковід, навіть з сертифікатом. Це була найлегша та найдешевша наша відпустка. До Угорщини ми їхали через Румунію, кордон перетнули в селищі Петя, потім постраждали десь 50 км по вузькій дорозі й добралися до магістралі. А далі все було просто: 150 км/год на круїзі з прискореннями при необхідності. Заночували в Хорватії в містечку Ворождин, а на другий день доїхали до Водиці, де й були всю відпустку. Мабуть я б ще раз спробував поїхати в Макарську, бо загалом подорож лишила приємні враження.
"Загалом Хорватія дорогувата країна" - з Балканів - так, певно взагалі найдорожча