Останнє ТО

Останнім часом Mazda майже не їздила. Я надавав її у користування друзям для вирішення їхніх проблем, яких наразі к кожного вдосталь, і врешті один з них вирішив узаконити свої з нею відносини. 

Ціна була нижче ринкової, адже я не мав бажання роз'яснювати покупцям, що це не євробляха, що пробіг реальний, а на жодній ваді, що озвучив, не скину більш ні копійки. 

Так само не було бажання і замінювати зчеплення, варити арку, встановлювати відсутній кондиціонер тощо...

Отже, з товаришем все було значно легше:  все наочно та прозоро, як в має бути між двома адекватними чоловіками.

Оливу я замінював дуже давно, але із здивуванням дізнався, що потягом цих двох років Мазда не проїхала навіть регламентні 7.000. Тим не менш на останок вирішив замінити оливу, фільтри та задню опору двигуна.

Отже цим наша з нею історія довжиною понад двадцять років завершується. Попереду поїздка до ТСЦ, але то вже суто формальності.

Ще одна річ, що залишиться лише у спогадах: придбання її новою в автосалоні Mazda, живий та ще доволі молодий дідусь, що надавав її мені час від часу покатати дівчат та похизуватись перед друзями, поїздки на дачу, якої вже нема, з рослинами на сидінні та бабусею праворуч, спадщина,  народження дитини, візок у багажнику, дитяча суміш по сидіннях, плівка, колеса, рестайлінг, Мазда терпіла все і трималась міцно, незважаючи на корозію. І я впевнений, що вона це буде справно робити й надалі, але вже в іншій родині.

Прощавай, подруго!