Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Драйвер.Топ продовжує свій проєкт. Це - інтерв’ю з переможцями голосувань. Наші журналісти поспілкувались з mykytachky, який переміг у номінації “Авто жовтня (2025)”.
Трохи історії створення моделі.
Alfa Romeo 75 — це компактний спортивний седан із заднім приводом, який італійська компанія Alfa Romeo виробляла з 1985 по 1992 роки. Модель виявилась відносно успішною - було зібрано близько 357 тис. одиниць. Її офіційно продемонстрували у травні 1985 році для заміни Alfetta та Giulietta Nuova (з якими у неї дуже багато спільних компонентів), і була названа з нагоди 75-річчя фірми.
Автором дизайну був голова Alfa Romeo Centro Stile Ерманно Крессоні. Дизайн кузова виконаний у вигляді ударного клину, що звужується до фронтальної частини з фарами у формі паралелепіпеда і відповідної радіаторної решітки. Alfa Romeo 75 виглядає як всебічно покращена модель Giulietta, схожість видно неозброєним оком. Зовнішній дизайн не можна назвати інакше, ніж консервативним і мінімалістичним — основними елементами є плоский дах і прямі лінії корпусу. Кузов має досить незграбну форму, далеку від сучасних аеродинамічних конструкцій. На передній його частині розміщуються квадратні головні фари і така ж фальш радіаторна решітка, в центрі якої в декоративному трикутнику знаходиться логотип компанії. Бампери виконані з використанням міцного пластику.
Тепер перейдемо до нашої героїні та її власника.
– Микито, з чого почалася твоя історія з автомобілями й звідки взялася любов до них?
- Інтерес автомобілями у мене з’явилося завдяки батькові ще в глибокому дитинстві. Не знаю, де він діставав це все наприкінці 80-х, але вдома у мене була ціла колекція рекламних буклетів японських авто, каталоги Automobile Revue, журнали Auto Motor und Sport та плакати з болідами Формули-1 і ралійними BMW. При цьому прав у батька тоді не було, певний час він їздив із водієм, тож до тих машин я доступу не мав.
Керувати авто мене вчив дідусь: спочатку за кермом ІЖ Комбі, потім на Волзі 24-10. Але все змінилося, коли дядько дозволив мені, шістнадцятирічному, проїхатися на Toyota Sprinter — після цього “совкові” автомобілі мене вже зовсім не цікавили.
– Я зазирнув у твій гараж на сайті та помітив, що італійські авто там займають особливе місце, а Alfa Romeo взагалі, здається, стоїть на першому місці. Чому саме так?
– Для мене в автомобілях завжди були важливими стиль, характер і відчуття. Італійські авто вміють викликати емоції, вони «живі», і найяскравіше це відчувається саме в Alfa Romeo. Тому не дивно, що ці машини мені особливо близькі. Хоча, якщо чесно, є чимало моделей з Німеччини, США, Японії, Швеції чи Франції, які я б охоче поставив до свого гаража. Я регулярно пишу про це у своєму блозі, ділюсь враженнями та історіями.
Мені пощастило мати друзів, які їздять на дуже різних автомобілях. І час від часу вони дають мені можливість протестувати ті машини, які я лише мріяв спробувати. За це я їм щиро вдячний — такі моменти лише зміцнюють мою любов до автомобільного світу і розширюють горизонти.
- Як у твоєму житті з’явилася саме ця Alfa Romeo 75?
– По факту це вже моя друга «сімдесят п’ята».
Моя перша Alfa Romeo 75 3.0 America
Придбав її приблизно десять років тому, у доволі розібраному стані. Вона була у не дуже збуджуючому зеленому кольорі та з дволітровим чотирициліндровим мотором. Не те щоб я мав щось проти зеленого чи «четвірок», але після того, як у тебе була 75-та із V6, повернутися до молодших модифікацій уже важко — емоцій не ті.
Автомобіль фактично був розібраний до «голого» кузова. Потім почалася довга історія: зварювальні роботи, фарбування, встановлення Busso V6 3.0, пошук запчастин по різних країнах, оновлення підвіски, перебирання коробки та ще ціла купа дрібних і не дуже дрібних доробок.
Як і з будь-яким старим авто — робота ніколи не закінчується, завжди знайдеться щось, що хочеться підправити, покращити або оновити.
Alfa 75 — це не просто машина. Це характер, інженерна сміливість і ті самі «емоції від їзди», про які всі говорять. Тому якщо вам випаде шанс проїхатися на такій — згадайте слова Джеремі Кларксона про Alfa Romeo й обов’язково дайте собі можливість відчути це на власному досвіді.
- Що саме тебе приваблює в цій машині?
– Для мене Alfa 75 — це уособлення класичного італійського спортивного седана з заднім приводом. Я вважаю її останньою Alfa Romeo періоду незалежності – ще з епохи до того, як бренд увійшов під контроль FIAT, а згодом і Peugeot.
Почнімо з кольору: фірмовий червоний Rosso Alfa сам по собі здатен викликати емоції. А під капотом — без перебільшення легенда: атмосферний трилітровий V6 Busso. Це не просто мотор, а інструмент, який грає.
Просто послухайте :
Вважається, що серед усіх серійних V6 саме Busso звучить найкраще — і я з цим повністю згоден. Та і зовнішній вигляд цього двигуна є естетикою окремого рівня.
Конструкція Alfa 75 теж заслуговує на окрему згадку. Вона побудована за схемою transaxle — коли коробка передач та диференціал із блокуванням об’єднані в один вузол і встановлені на задній осі для ідеального балансу ваги. Подібний підхід зараз використовується лише в таких авто, як Ferrari, Chevrolet Corvette та Nissan GT-R. Навіть задні гальма тут встановлені прямо на трансмісії, що зменшує не підресорені маси.
Підвіска також нетипова: спереду — подвійні поперечні важелі з торсіонами замість звичних пружин, ззаду — конструкція De Dion із тягами Уатта. Завдяки цьому машина керується дуже точно, азартно й чесно. Але жодних електронних помічників тут немає — тому вона завжди вимагає уваги, поваги та розуміння того, що ти робиш за кермом.
Окрема історія — це диски. Спершу на 75-й стояли 14-дюймові Speedline 6.5J ET30 (шини були з високим профілем).
Потім я перейшов на Ronal A1 у розмірі 15×7J ET25 з гумою 195/55 R15. Ці диски часто можна побачити на Альфах тих років, хоча з заводу їх не встановлювали — але для 70–80-х це свого роду класика. Дуже їх люблю, але, на жаль, одному з дисків стало погано, тож прийшов час змін.
Тому вирішив змінити і встановити диски Zender Sport R16×8J ET25 з шинами 215/45 R16. У 80-х їх офіційно пропонували як тюнінг, і саме цей комплект давно був у мене в списку бажань. Колись побачив Alfa 75 зі швейцарського клубу на таких дисках — і все, з того моменту дуже хотів саме їх. І саме у 16-му діаметрі, бо це свого роду «топ» розмір для цього дизайну.
Щодо відчуттів — різниця помітна. На 14-дюймових з високим профілем авто відчувається значно комфортнішим. Але з 16-дюймовими на 215 ширині з’являється серйозний плюс: набагато краща стійкість у поворотах і більший запас зчеплення. Тут уже питання, що для тебе важливіше — комфорт чи керованість.
- Як ти використовуєш свою 75-ту? Це автомобіль на вихідні, а щоденні поїздки покривають інші машини?
– Для повсякденної їзди у мене є Alfa Romeo 147 — вона більш практична для щоденних справ. А ось 75-та залишена для вихідних, для задоволення. Хочеться, звісно, щоб таких днів було більше, і щоб погода сприяла прогулянкам на ній.
Щоправда, близько 15 років тому така ж сама автівка була моєю «щоденною», і час від часу буває, що я й зараз катаюся на 75 кілька днів поспіль. Втім для мене поїздка на ній це як алкоголь — якщо вживати щодня, то проходить гострота відчуттів, тому я за правильне дозування і відповідальне споживання.
- Як перехожі й інші учасники дорожнього руху реагують на цю італійку?
– У більшості випадків — ніяк. Для пересічної людини це просто старий седан незрозумілого походження. Але зовсім інша справа — люди, які знаються на техніці та історії бренду. Ті, хто впізнає Alfa 75, піднімають великий палець, зупиняються поговорити або просто посміхаються — і от така реакція для мене найбільш цінна. Це не про хайп і не про те, щоб потрапити в чужі сторіс карспотерів. Це про невидимий, але дуже теплий зв’язок між однодумцями.
Коли хтось бачить у ній не «стару машину», а саме Alfa, — тоді ти розумієш, що не дарма вклав у неї стільки часу та душі.
- Як твої рідні та друзі ставляться до твоєї пристрасті до цієї машини та марки Alfa Romeo загалом?
– Близькі мене підтримують, кожен по-своєму. Дружина час від часу знімає контент з Alfa для соцмереж, а мама навіть власноруч перешила сидіння — хоча це взагалі не її сфера. Для нас ця машина вже стала чимось сімейним. І коли я інколи жартома запитую дружину: «Може продамо?» — відповідь завжди одна й безапеляційна: «Ні в якому разі».
Друзі та знайомі вже звикли, що я й Alfa — речі нероздільні. Навпаки, саме завдяки їй сформувалося коло людей, з якими я спілкуюся, і частина з них за цей час стали справжніми друзями.
- Чи доводилось тобі разом із 75-кою брати участь у виставках або автофестивалях?
– Так, цього року ми з 75-кою були на KyivCarFest OnTour у Дніпрі. Подія виявилася доволі масштабною й атмосферною, особливо як для нашого міста.
Для мене це була чудова нагода поспілкуватися з людьми, які так само «горять» машинами, поділитися досвідом і, звісно, роздивитися зблизька багато цікавих та рідкісних автомобілів.
Крім того, я давав інтерв’ю rzhekaa для рубрики «Маєш класну тачку», яка виходить у співпраці з AUTO.RIA. Посилання залишу тут.
А також гляньте останній пост, де Alfa приймала участь у фотосесії.
-Звідки ти дізнався про Driver.TOP?
- Якщо чесно, уже й не пригадаю. Скоріше за все, хтось зі знайомих з автотусовки поділився посиланням — у нас часто так: хтось знаходить щось цікаве і кидає іншим «подивись, може зайде». Тоді я переглянув проєкт, мені сподобалась ідея та підхід.
Але через постійну зайнятість все руки не доходили заглибитись і самому долучитися. Я довго їздив «для себе», без активної присутності в соцмережах. Проте вже нещодавно я нарешті вирішив, що треба давати цьому вихід: почав системніше оновлювати акаунти своїх авто та вести блог про янгтаймери.
Driver.TOP став у цьому сенсі дуже вчасним і правильним майданчиком — там зібрані люди з розумінням, любов’ю і повагою до автомобільної історії.
- Які в тебе були емоції, коли ти дізнався про перемогу, і що побажаєш тим, хто братиме участь у конкурсі надалі?
- Це, безумовно приємне відчуття — розуміти, що людям цікава не лише сама машина, а й те, скільки душі та часу я в неї вклав. Чесно кажучи, я не очікував, що 75-та пройде далі етапу «авто тижня». На проєкті представлено безліч машин, які більш “зрозумілі” для аудиторії. Та й суперники на виборах були дуже сильні. Але все таки приємно отримати таку маленьку, але теплу перемогу. Тому чекайте нових історій та оновлень у бортовому журналі.
А майбутнім учасникам я б побажав просту річ: неважливо, чи у вас проєкт з бюджетом невеликого міста, чи “бомж-кастом”, головне — це смак і стиль. Якщо у вас є смак, а у вашої машини — характер, то шанси на перемогу в будь-якому конкурсі зростають у геометричній прогресії.
______________________________
1
1
