#23 — Фінал

Настав той день...

За 2,4 року володіння VW Golf, здається, не залишилося жодного великого вузла, який би не пройшов реставрацію або заміну. Двигун — чек, підвіска — чек, паливна система — чек, турбіна — чек. Купа плюшок у салон — чек.

Тепер я розумію, як він їхав із заводу. Звісно, мій їде трохи бадьоріше, адже Stage 1, та й у підвісці є елементи від S3. І їде він просто чудово! Рівна тяга з низів, прискорення бадьоре та щільне. У деяких режимах навіть доводиться прибирати ногу з педалі газу, бо машина прискорюється швидше, ніж ти звик.

Що зроблено:

Нова турбіна, новий ПННТ (насос у баку) — встановлено, теплообмінник біля турбіни. Також авто пройшло гарне ТО: олива, свічки, фільтри — паливний, повітряний, оливний. Що стосується ефекту  по теплообміннику — здається, температура олії знизилася на 3-5 градусів.

Також замінив бачок охолоджувальної рідини, оскільки виявилося, що мій тріснув. Взяв замінник BORSEHUNG B19286. Його вдалося докупити вже на етапі встановлення турбіни. 

Ціна роботи по встановленню запчастин — 13 167 грн на своєму профільному СТО.

Фото не робив, бо просто приїхав, залишив авто хлопцям і поїхав у справах. А наприкінці дня забрав готову машину.

Через 1000 км — планова заміна оливи після встановлення турбіни.

Викину мотлох і більше нічого глобального з автомобілем не планую.  

«А що далі?»

Відповідь очевидна: ти зробив авто — катайся й отримуй задоволення. Звісно, якийсь час так і буде.

Але для мене автомобілі — як книжки. Прочитав одну — пішов шукати наступну.

Біда лише в тому, що дружина вже звикла до цього червоного малюка. А мені хочеться нових викликів. Власне, для цього ми й працюємо — щоб здійснювати свої маленькі та великі забаганки.

І з цим відчуттям я жив уже місяців п'ять.

Що я хочу далі...

А далі одного прекрасного дня ми вирішили, що треба притягнути битка зі США на продаж.

Сказано — зроблено...

Почався пошук відповідного кандидата. Моніторив аукціони, рахував бюджети, оцінював пошкодження, прикидав, кого можна привезти, відновити й продати.

І тут серед сотень оголошень мені на очі потрапляє автомобіль однієї дуже англійської марки.

І в голові щось клацнуло.

А чому, власне, ні?

Ось він. Наступний кандидат на місце в моєму паркінгу.

І все.

Думка засіла в голові настільки міцно, що дороги назад уже не було.

Почалися вечори за каталогами, форумами, аукціонами. Комплектації, двигуни, коробки, слабкі місця, ціни на запчастини... Перелопативши 113 сторінок, я вже точно знав, чого хочу, чого категорично не хочу і скільки готовий за це заплатити.

І жодного перекупського «купи-продай». Мені нецікаво просто купити дешевше й продати дорожче. Хочеться знайти цікавий автомобіль, власноруч пройти весь шлях його відновлення, розібратися в кожній дрібниці й отримати задоволення від результату.

За тиждень із хвостиком молоток Copart опустився.

SOLD!

2021 MINI Cooper S. У просто жирнючій комплектації MINI Individual.

Маленький, зухвалий, із британським характером і дволітровим турбомотором від БМВ B46C.

Тепер він розпочав свою довгу подорож до мене зі США, з мого рідного штату New Jersey.

Попереду океан, митниця, розбирання, дефектування, пошук запчастин, ремонт і, напевно, ще чимало сюрпризів. Я чудово розумію, у що вписався. Але саме це мене й захоплює.

Бо іноді задоволення приносить не стільки сам автомобіль, скільки шлях до нього.

А що ж Golf?

А Golf залишається. Принаймні поки що.

Він отримав усе, що я хотів йому дати. І тепер його черга просто їздити, радувати нас і відпрацьовувати вкладені в нього гроші, час та нерви.

Ця історія добігла свого логічного завершення.

Але, здається, я вже відкрив наступну книжку.

І щось мені підказує, що вона буде значно цікавішою...

Далі буде.

Ціна питання 35000 UAH, Пробіг 195000 км.