То те, то інше

Власне наступний допис мав би бути про заміну моторної оливи, але, як це зазвичай в мене виходить, вона трохи запізнюється. Як на зло, після того, як забив час і день відвідин СТО, знаходиться сто мільонів справ у всіх куточках Німеччини і ти тупо перекатуєш запланований інтервал. Цей раз не став виключенням, то дружині треба кілька разів з'їдити до Франкфурта, то я знову на концерт попер на південь, то на роботі треба було частіше приїжджати працювати в лабораторії чи проводити зустрічі та/чи навчання, то з переїздом батьків у місто додалося потреб то меблі якісь перевезти, то техніку, то просто заїхати щось допомогти скласти і т.д.

Ближче до вихідних почався в нас в селі "кірмес" (в інших землях називається "керва", "кірхвай", "кільбі" і т.д.) - кількаденного народного святкування. Я думав раніше, що це щось типу пов'язане з обжинками, але з часом дізнався, що різні громади святкують "кірмес" з кінця весни і до середини осені. Історично назва походить від німецького "кірхмессе" - церковного ярмарку на честь освячення місцевої церкви, тобто по суті це храмове свято. З часом релігійна подія перетворилася на ярмарок із каруселями, музикою, їжею та розвагами. Сьогодні кірмес зазвичай уособлює місцеві традиції, єдність громади й веселу атмосферу свята. Ще б пак, налигатися на кірмесі вважається нормою у молоді 🤢

Неділя традиційно є найпопулярнішим днем кірмеса. Опівдні через все село проходить/проїжджає святкова колона, де зібрані всі місцеві гуртки та організації, а також декілька "лояльних" із сусідніх сіл чи громад. Для цього спеціально прикрашаються вантажівки, причепи, наряджаються учасники і то все суне вулицями до святкового шалаша розкидаючи по дорозі цукерки та роздаючи пиво чи різні настойки. Пожежники традиційно розділяються на дві категорії: ті, хто перекриває вулиці для проходження святкової ходи, та ті, хто вже з обіду п'є пиво у кузові транспотної пожежки і кидається в людей цукерками)))

Як бачите, німці ще якось намагаються зберегти свої звичаї і традиції. Дуже цікаво за цим всім спостерігати, розпитувати людей, що і чому відбувається. От ніби й безтурботне життя попри зростаючі ціни на паливо, закриттям та/чи скороченням фірм різного розміру і калібру, хронічне невдоволення владою і т.д. Вчора у поштовій скринці знайшли брошуру державного відомства з захисту населення та допомоги при катастрофах. Держава просить підготуватися до можливих скрутних часів, щоб були запаси води, їжі та ліків на 10 днів, пояснює як розуміти сигнали сирени, викривати дезінформацію, що сладати до надзвичайної валізки, як поводити себе при ракетних ударах і т.п. Тобто все те жахіття, що відбувається в Україні вже 5й рік...

Рухаємося далі😉

Реклама

Повернемо тепло в салон до перших морозів: запускаємо послугу з промивання пічки авто у Харкові