Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
У дитинстві ми вірили: що чим більша максимальна цифра на шкалі спідометра, тим швидшою і крутішою є машина. Ми бачили там 220, 240 чи 260 км/год і одразу уявляли незбагненну швидкість. Як виявилось з часом, ця цифра майже нічого не казала про реальні можливості авто.
Вітаю, в цьому дописі буде цікава історія про автомобіль яким я володію. Ні, не конкретно про моє авто, своє поки що намагаюсь відновити вже 4й рік, а про цю модель, Audi S4 в кузові С4.
Ця історія не дуже поширена у світі, а тим паче в українській спільноті, але можливо тут знайдеться кілька поціновувачів яким вона зайде)
Історія ця про Джеффа Ґернера - американського автогонщика та інженера, який здобув світову славу завдяки встановленню рекорду швидкості на соляному рівнинному озері Бонневіль (штат Юта, США) на седані Audi S4 1993 року випуску.
Якщо дуже стисло, то дядька "трошки" доопрацював свою еску та поїхав 400+ км/г встановивши цим світовий рекорд, а якщо є бажання та 5 хвилини часу, то прочитайте цей допис до кінця.
Бонневіль — це одна з найбільших і найплоскіших природних поверхонь на Землі. Це місце стало осередком фольклору та автомобільних казок, яке протягом років бачило дивовижні подвиги. Багато людей загинули тут у гонитві за швидкістю, тому це місце часто називають «священною землею». Для автоентузіастів в тих краях, це місце є обов'язковим пунктом у списку бажань до відвідання. Якщо ви не бачили фільм про культ швидкості в Бонневілі — «Найпрудкіший Індіан», подивиться. В основі сюжету лежить реальна історія життя новозеландського мотогонщика та винахідника Берта Монро (його зіграв Ентоні Гопкінс), який присвятив десятки років удосконаленню свого улюбленого мотоцикла марки Indian Scout 1920 року випуску.
фрагмент з фільму «Найпрудкіший Індіан»
Берт Монро зі своїм мотоциклом в який вклав всі свої збереження та половину життя.
Репліка мотоцикла Indian 1920, на якому Берт Манро побив рекорд швидкості на суші.
Заявити, що збудований вами автомобіль є найшвидшим у своєму роді — це неймовірне досягнення. Хоча багато людей та автовиробників будують швидкі чотиридверні машини, але лише один седан може носити корону найшвидшого у світі. З 2012 року цим титулом володіє скромна Audi S4 1993 року. Як незграбному, середньорозмірному спортивному седану Audi вдалося встановити один із найвражаючих рекордів швидкості на землі? Як виявилося, історія машини так само цікава, як і самий рекорд.
Гернер — запеклий автоаматор. Вже у 17 років збирав двигуни V8 для своїх друзів у старшій школі. Згодом він захопився драг-рейсингом, але ненадовго залишив перегони, щоб працювати менеджером автопарку та утримувати сім'ю. Проте Гернер не зміг довго залишатися осторонь змагань і у 1988 році придбав Honda CRX Si для участі в автокросі.
Далі слідувало десятиліття виступів у тайм-атаку на парковках за кермом CRX. Гернер ставився до цього дуже серйозно і в 1994 році поїхав до Канзасу, щоб взяти участь у національному змаганні SCCA Solo II Nationals (де посів 10-те місце з 25 учасників у класі C Street Prepared).
Гернер захотів більшої швидкості. Він придбав уживану Audi S4 1994 року та підготував її для трек-днів. Журнал Eurotuner Magazine берез у нього інтерв'ю у 2008 році, де детально описував модифікації:
«Перш за все він провів "операцію на серці", видаливши заводську турбіну KKK K24 та випускний колектор. Замість них він встановив портований колектор і турбіну від європейського "брата" S4 — 315-сильної Audi RS2, підігнавши їх до доопрацьованої головки блоку циліндрів, яку Джефф розточував і шліфував власноруч. Щоб покращити потік повітря, Джефф також доопрацював стандартний впускний колектор.
Нова турбіна видихає через даунпайп 034 Motorsport та 3-дюймовий вихлоп із гоночним каталізатором. Тиск наддуву контролюється через заводський вестгейт, але зі жорсткою пружиною на 1,9 бар (27,6 psi), яка тримає вестгейт закритим під час розгону турбіни для максимального відгуку. Режиму низького наддуву тут просто немає».
Протягом наступних восьми років Гернер брав участь у трек-днях по всій країні за кермом цієї S4, використовуючи її також як щоденне авто. Потім він подивився фільм 2005 року «Найпрудкіший Індіан» про який я вже вам розповів раніше.
«У 2006 чи 2007 році ми подивилися "Найпрудкіший Індіан". Чудовий фільм. І як я часто кажу: якщо Берт Монро зміг дістатися туди з Нової Зеландії, то я зможу дістатися з Канзас-Сіті. Фільм мотивував мене, і оскільки я знав, що таке Audi S4, наскільки ці машини міцні та як працює їхній повний привід на солі, я зрозумів, що це ідеальне авто для мого проєкту».
Замість того, щоб переробляти свою щоденну S4 для рекордів швидкості, він вирішив купити ще одну — модель 1993 року. Вона початково була підготовлена для підйому на пагорб Пайкс-Пік (той самий пагорб, на якому, та багато інших робили щось неймовірне), де він взяв участь у 2008 році. За словами Гернера, машина «вижила», хоча фінішувати йому не вдалося.
Після цього Гернер почав готувати авто для заїздів на максимальну швидкість. Більшість робіт він виконав сам, у тому числі зварив каркас безпеки. У 2011 році він розповідав виданню Quattroworld:
«Я працював над машиною по шість-сім годин на день протягом дев'яти місяців. Усе робив сам: від розбирання авто та виготовлення каркасу до підготовки кузова під фарбування. Далі були двигун, трансмісія та підвіска.
Підготовка двигуна до такого рівня навантажень вимагає величезного часу. Лише на головку блоку циліндрів (портування, робота з клапанами та перехід з гідрокомпенсаторів на суцільні штовхачі) пішло понад 80 годин. Потім були серйозні зміни в паливній системі, встановлення системи пожежогасіння, елементів безпеки водія та парашута».
20-клапанний 5-циліндровий турбодвигун був повністю перероблений із використанням кастомних деталей: кованого колінчастого вала, поршнів та масляного піддона із сухим картером. Більшість деталей усередині двигуна нові або суттєво модернізовані, включаючи велику турбіну Borg Warner. П'ятиступінчасту механіку замінили на 6-ступінчасту з довшими передачами, а задній диференціал також замінили на кастомний.
Результатом усіх модифікацій стала колосальна потужність. Ці п'ятициліндрові двигуни відомі своєю надійністю при високих навантаженнях, і проєкт Гернера не став винятком: заміри показали 1155 к.с. та 956 Н·м крутного моменту на колесах.
Також важливу роль відіграла підвіска. Як зазначав Гернер:
«Положення кузова відносно дороги має вирішальне значення для швидкості, стабільності та безпеки. Задня частина нашої машини на 2 см вища за передню для додаткової стабільності та зчеплення задніх коліс. Ця різниця у висоті разом із формою кузова S4 створює невеликий клин під авто, що відкривається назад. Це створює притискну силу і допомагає величезному об'єму вихлопних газів проходити під машиною, не піднімаючи її».
Уся ця праця дала результат. У 2011 році під час Bonneville Speed Week у штаті Юта Гернер розігнався до 242 mph (389 км/год). У 2012 році він повернувся і покращив результат, досягнувши 250,009 mph (402,3 км/год). Для фіксації офіційного рекорду він мав зробити заїзд у зворотному напрямку: там швидкість склала 223,189 mph, а середній офіційний рекорд записали як 236,599 mph (380,7 км/год) — рекорд для седанів, який тримається й досі.
27 травня 2026 року рекордний седан Audi S4 Джеффа Гернера був офіційно проданий на американському онлайн-аукціоні Bring a Trailer за 41 000$
1
2
