Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Попередня частина подорожі тут. Як не чудово в горах, але я стільки не заробляю, щоби жити круглий рік в Криворівні :) Тому ловимо ранкові промінчики і росу, і пензлюємо додому.
Було кілька варіантів, як їхати додому цілий день, але на Манявський водоспад я не зміг переконати дітей і дружину, тож заїдемо в Старуню.
Додавши кілька точок, ми отримали отакий вигин з основної дороги. Звісно, той вигин - то трошки асфальту дуже посереднього, але далі за селом, та і по селу Старуня звичайна грунтовка.
На диво, на локації було 6 машин, і моя мала найвищий кліренс. Тобто, доїхати обережно таки можна і на седані.
Отже, грязьовий вулкан Старуня. Насправді їх тут штук 20 мабуть. Утворилися як комбінація людської діяльності з пошуку нафти і землетрусу в Румунії в 1977 році.
Теперки тут посеред поля є отакі калюжі з нафти, котрі смердять нафтою, і булькають періодично.
Суміш нафти, озокериту і ще кучі хімічних речей робить отакі неземні калюжі, котрі знищують всю рослинність.
Пейзажі доволі цікаві, якби не рослинність, то взагалі як інша планета
Було сухо, тому отак теж є
Рухаємося до найбільшого
Ще одна колобаня в котрій булькає. Сьогодні ледь булькало, але всі кратери реагують на сейсмічну активність землі, і іноді оця жижа підлітає вгору на 3 метри.
Тут хтось впихнув колись шмат труби (або лишився від буріння) і підпалив. Вийшов вічний вогонь.
Булькає, горить і, звісно, смердить нафтою. Земля біля нього теж гаряча.
Їхати чи ні, вирішувати вам, я завжди не очікую рівно нічого, тому мені скрізь цікаво.
Наступна локація - новобудова. Гугл навіть дороги до цього греко-католицького храму не знає, бо комплекс збудували на пагорбі край села. Гігантоманія у всій красі. На 95% все готово: доробляють парковку і ремонт в малих допоміжних будівлях, але вже працює все. Офіційно почали будувати в жовтні 2022, закінчили наприкінці літа 2025.
Церква вростає в пагорб
Трошки ближче.
Зайти всередину можна, масштаби і розміри вражають.
На горі хрест, під ним - капличка, йдемо туди.
Від хреста вигляд на церкву і природу навколо.
Початково думали заскочити на 10 хвилин, в результаті залипли на годину майже. Людей багацько, страшно уявити, скільки це коштувало і хто це спонсорував, адже зведено все за кілька років ударними темпами.
Дорога додому тим же серпантином через Торунський перевал. Близько 21:00 допиляв в Ужгород. Що каже б.к.: 6.6 л на 100 км (накидуємо 5% і маємо реальний 6.9), 1332 км і доба за кермом.
Записався до дилера на діагностику акумулятора, і заодно сказали, що моя автівка потрапила під відзивну кампанію. Про то наступного разу.
Також біля Долини, є Гошівський монастир, дуже духовне місце)