Традиційно, спочатку вибачаюсь у українців в Україні, хто не може виїхати у відпустку!
Цього року, дорогою на море, ми спланували вперше зупинитись на тиждень в регіоні Каринтія (Кернтен нім. - Вікі).
Знайшли житло "високо в горах" (десь на висоті 1430м над рівнем моря - Гуглмепс) із розкішним видом з балкону на долину (яка сама по собі десь на висоті 400-500+м над рівнем моря).
За тиждень тут ми відівдали:
- кілька озер (Ossiacher See - Вікі та Wörthersee - Вікі)
- філлахську альпійську дорогу (villacher-alpenstrasse.at) із прогулянкою горами
- зоопарк Rosegg (Гуглмепс)
- міста Філлах та Клагенфурт.


На філлахській альпійській дорозі є зарядки для електричок на двох остінніх парковках. Хоча на сайті, посилання на котрий є вище, позначена тільки одна парковка із зарядками. От на ній 50кВт станція із платіжним терміналом була непрацюючою, але повільні працювали, хоча я не міг зрозуміти, як її запустити. В мене десь 5-6 застосунків на телефоні, але в жодній її немає. Збоку був qr-код на застосунок, але той виявився загальним застосунком сервісної фірми, яка надає послуги з їх монтажу та обслуговуванню. Ані цін, ані карт з зарядками. Я там навіть не зміг зареєструватись, видало помилку. То ж вирішив просто вставити кабель та подивитись, що станеться. І зарядка просто моментально пішла. Безкоштовно.
Потім вже на останній парковці я просто знову став на повільну зарядку, яка виявилася так само безкоштовною. 50кВт станцію навіть не став перевіряти, чи вона працює, чи ні. Мені все одно не потрібно було стільки електроенергії зі швидкої, бо годинку-другу ми вешталися тропами наверху.



В зоопарку Rosegg є якась популяція ібісів, це птах, який майже зник в Європі, але зараз завдяки зусиллям наче знову відроджується і повертається в Альпи. Вони вільні літати, куди хочуть, начебто це і не зоопарк.

Далі був переїзд до Ровіню. Нажаль, перед Караванкен-тунелем був затор, то ж що гугл, що штатний томтом в машині навіть не пропонували туди їхати. Одразу будували маршрути або Італією, або сусідніми перевалами. Через те, що я вже купив місячну він'єтку для Словенії, маршрут через Італію відпав, тому поїхали через перевал Вурцен (Wurzenpass).
В Ровіні ми вдруге, на Істрії втретє, то ж фоток небагато.



Зворотнім шляхом запланували зупинку в Регенсбурзі. Але спочатку треба було здолати той клятий Караванкен-тунель. Цього разу наві вів через нього, інших варіантів не пропонував, але затор був, втратили в ньому не менше 30 хвилин.
Також майже напевно одного разу спіймала камера за перевищення перед Зальцбургом, бо я не розумію, як можна на автобанах обмежувати швидкість на 100км/г. Я розумію, що це виправдання, але ж...
Нажаль, погода внесла корективи і в ті дні, коли ми були в околицях Регенсбурга, то там стояла спека до +37С, то ж самим містом пробіглися менше, ніж за годинку. На ютубі є чудове відео, нажаль російською, але автор - казах (до того ж іскуствознавець та екскурсовод) і оператор в нього - українець, то ж це не кацапське, тому рекомендую подивитись:
Але не дивлячись на спеку, Вальхалу ми все ж таки відвідали. Я так розумію, що це аналог того, що в Україні планують створити в майбутньому - національний пантеон.

Ну і потім був останній відтинок зворотньої дороги, який через дві пробки (одна через ДТП, інша через ремонт) забрав 6 годин замість прогнозованих 5.
Я навіть цього разу не буду викладати дані про зарядки чи витрати. Це вже не цікаво. Просто їдеш собі і заряджаєшся, коли і де машина запланувала (в залежносіт від налаштувань залишку заряду на зарядці) чи сам відкорегував під свої потреби, наприклад наявність макдаку поруч.
Хіба лише запощу ще лису, котру вже сфоткали вдома.
1
2