Минулого літа завіз Лічікена на відновлення водійської сидушки. Там були пропалені цигарками спинка й порване сідло. Після ремонту колір трохи не співпадав зі старим пасажирським сидінням, тому «пасажиру» придбали накидку — чомусь рожевого кольору.
Накидка мала гумові секції, мабуть, щоб не з’їжджала постійно. Але саме вони в результаті й добили пасажирську сидушку. Тому було вирішено викинути накидку та відремонтувати сідло.
Ціна питання — 800 000 VND, тобто приблизно $30.
Історія проста: заїхав, скинув сідло, а наступного дня приїхав і забрав готове. Нове сідло, звісно, виглядає класно, але спинка значно темніша — час усе-таки бере своє :)

Ще останнім часом почав страшенно бісити ремінь безпеки. Він тупо не хоче нормально втягуватися назад. Раніше пробував його вимити, але це лише трохи покращило ситуацію. Хто знає, як краще все це пофіксити?
Ну і наостанок трохи фото з парковок. Уже ділився думкою про гігантизм сучасних авто. Чомусь саме у в’єтнамців це прямо ідея-фікс — мати величезну машину. Хоча нові тренди місцевого автопрому диктують свої умови.

Зустрічайте: надпопулярний у Сайгоні мінікар від місцевого автовиробника — VinFast Minio. Яке ж воно потворне...
А той місцеаий возик певно електричний?
Мені явно здається що здоровий глузд і розум, які почали було проникати у голови автовласників років 10 тому, знову звідти вивітрилися. І ми повернулися у найдремучіші часи януковича. І навіть гірше. Бо накрадені гроші тепер знову пропалюють кишені, і треба жить по-багатому.