Мій попередній допис про обслуговування свічок розжарювання непогано так залетів. Судячи з лайків та коментарів, тема жива. І саме там піднялося питання, яке потім довго не давало мені спокою — заміна мідних шайб під форсунками.
Як тільки відчув перше травневе тепло, сказав собі: "Настав твій час, Романе!".



Декілька фото що саме потрібно відкрутити:
Наївно розраховував, що за день з усім впораюся. Почалося все красиво. Потихеньку звільнив доступ: скинув паливопроводи, фішки, дроти.
Почав відкручувати коромисла, які тримають форсунки, і тут...
Перша — пішла просто від руки.
Друга — так само легенько.
Четверта — спочатку сиділа, але накрутив заздалегідь підготовлену гайку, трохи розрухав, і за пару хвилин вона вже була в руках.
А от третя... Третя вирішила, що вона там народилася і вмиратиме теж там.
Я підливав WD-40, крутив її туди-сюди, рвав жили весь цей довбаний день. У підсумку під вечір суботи мої руки перетворилися на один суцільний кривавий мозоль.

Викручений і виснажений, наче мокрий рушник, я здався і пішов відпочивати.
У неділю дав форсунці «покиснути» — залив усе навколо 647-м розчинником. У понеділок після роботи, озброївшись новою гайкою та міцними шкіряними рукавичками, повернувся стирати руки об кляті ключі. Через дві години запеклого бою форсунка таки здалася. Але ці дві години вона буквально по міліметру, з боєм, йшла до самого верху. Підсумок: 1-шу, 2-гу і 4-ту форсунки я дістав за 5 хвилин, а третю — за довбаний день із хвостиком.

Думав, найважче позаду? Ага, зараз. На черзі були мідні шайби, які пригоріли на дні шахт.
Зробив саморобний зворотний молоток. Допомогло, але тільки на четвертому циліндрі.


Інші три довелося зрізати фрезою. Щоб мідна стружка не дай боже не впала в циліндр, технологія така: змащуєш фрезу літієвим мастилом (щоб стружка липла до нього), трохи зрізаєш, дістаєш, вимиваєш брудне мастило, мастиш наново — і так 100500 разів на трьох циліндрах.
Далі — фінішна доводка шахт:
1. Пилососимо отвори від залишків бруду.

2. Промиваємо посадочні місця ганчіркою з розчинником.
3. Поліруємо шахти до блиску клаптиками скотч-брайту (це цупкий абразивний шар, як на звороті губки для посуду).
Отримуємо ідеальні, стерильні колодязі.

Перед збіркою змастив тіла форсунок керамічною пастою від Liqui Moly (щоб наступного разу не повторювати суботнє пекло), закинув нові мідні шайби.
Повернув усе на місце і затиснув динамометричним ключем чітко за мануалом.
Вигнав повітря з паливних магістралей — і мотор запустився з пів оберту!
Чи рекомендую я робити це самотужки?
І так, і ні. Якщо ви впевнені у своїх силах, маєте правильний інструмент і бодай якийсь досвід — можна братися. Від себе додам: за освітою я автомеханік, маю кілька років практики, і свого часу обладнував автосервіс з нуля. І навіть мені довелося попотіти.
У всіх інших випадках — це чиста лотерея. Якщо не хочете залишитися без рук чи з розкуроченою ГБЦ, краще віддайте машину перевіреним фахівцям.
Приємно Дивитися та Читати.
Люкві молі рулить.
Який пробіг машини?