Один день в Дрездені

Дрезден - перше німецьке місто, яке я свого часу дуже полюбив. Чи то така романтика студентських років, чи просто перший раз сам довгий час закордоном, але в це місто я закохався ще в 2007му році. На жаль чи на щастя мій робочий шлях в Німеччині почався не тут, але теплі спогади про місто лишилися зі мною. Свою родину я теж дуже хотів познайомити з містом та околицями, тому просто чекав підходячої можливості. Власне свій день в Дрездені ми почали з прогулянки старим містом, куди ж без нього, Гольфа лишив на безкоштовному паркінгу в ТРЦ на околиці, а в центр ми поїхали на трамваї. Та і взагалі, взяв сімейний денний квиток, щоб взагалі не паритися ні про що. Дрезден - один із найбільших центрів промисловості, транспорту, науки та культури Німеччини. За мальовниче розташування в долині Ельби й багатство мистецьких збірок місто часто називають Флоренцією на Ельбі. Назва має слов'янський корінь і походить від слова "дрезджяни" зі старосерболужицької мови, тобто позначає людей із заболоченої місцевості чи плавнів. Вперше письмово місто згадується в 1206му році. Дрезден - одне з найвідвідуваніших туристами міст Німеччини. Велика кількість масових заходів, які щорічно відбуваються у Дрездені, приваблюють безліч туристів як із Німеччини, так і з усього світу.

Дрезденський замок-резиденція - колишня резиденція саксонських курфюрстів (1464-1485, 1547-1806) і королів (1806-1918). Палац-резиденція є одним з найстаріших будівель міста а в його зовнішньому вигляді можна знайти елементи різних середньовічних архітектурних стилів. Перша згадка про фортецю на цьому місці відноситься до 1289го р., хоча вона могла тут бути вже наприкінці 12 ст. охороняючи міст через Ельбу. Замок перебудовувався купу разів, а актуального вигляду набув лише за останньої глобальної перебудови у 1889му р. Дрезденський собор або придворна церква - найпізніша будова в стилі італійського бароко в місті та найбільша церква в Саксонії. Будівництво Придворної церкви під керівництвом італійського зодчого Гаетано Кіавері велося в 1738–1755х рр. при курфюрстах Август 2й Фрідріх і Август 3й Фрідріх. Фасад собору прикрашений сімдесяти вісьмома 3,5-метровими статуями святих, апостолів і церковних князів роботи Лоренцо Матіеллі. Під церквою розташовуються 4 склепи з 49 саркофагами курфюрстів і королів Саксонії з роду Веттинів, а також серце Августа Сильного, тіло якого покоїться в кафедральному соборі Кракова.

У місті розмішені всесвітньо відомі зібрання предметів мистецтва - Галерея старих майстрів та колекція коштовностей «Зелене склепіння». Назва Зелені Склепіння походить ще з того часу, коли пофарбовані в малахітово-зелений колір колони залу ще не були закриті дзеркалами. На зовнішній стіні галереї «Довгий хід», складової північної стіни конюшного двору «Штальхофен», розміщене 102-метрове панно «Хода князів». Знамените настінне плиткове панно з майсенської порцеляни - одна з визначних пам'яток міста. Ця настінна фреска виконана в техніці сграффіто між 1872-1876 рр. за дизайном Вільгельма Вальтера. Сьогодні Дрезденський палац-резиденція, поряд з Оперним театром Земпера та Кафедральним собором прикрашає собою Театральну площу «Старого міста».

Дрезденський Цвінгер - комплекс з чотирьох палаців в Дрездені. Назва походить від його розташування - у середні віки «цвінґером» називали частину фортеці між зовнішньою і внутрішньою фортечними стінами. Перший варіант Дрезденського цвінґера був створений саме між фортечними мурами міста. Нині тут розташовані різні за призначенням музеї, серед котрих і уславлена Дрезденська картинна галерея, Музей порцеляни та Фізико-математичний музей. Будівництво розпочали 1711го р. і тривало 20 років, але так і не було доведено до кінця. Лише через 100 років Готфріду Земплеру доручили закінчити цей грандіозний проєкт, що передбачав створення нового театру з урахуванням досягнень 19го ст., нового приміщення оранжерей та парадної пристані на річці Ельба поряд із спорудами початку 18го ст. Вісь від вибудованого Цвінгера простягалась до самої річки, а нову площу мали прикрасити монументи. Але втілити проєкт Земпера не вдалося. Новий театр вибудували, але не на тому місці, що передбачав архітектор, як і нову оранжерею, котру вибудували на другорядній земельній ділянці вулиці. Картинну галерею вибудували на місці паркану і в історичній стилістиці неоренесансу, а не бароко.

Церква прсв. Богородиці домінує на площі Ноймаркт і виступає чи не одним з найкращих прикладів протестантської церковної архітектури, увінчаний одним з найбільших кам'яних куполів на північ від Альп. Збудована в стилі бароко за наказом саксонського короля Польщі Августа Сильного в 1726–1743 рр. на місці старої однойменної церкви. Під час бомбардування Дрездена у 2гу СВ її було знищено, а з понад 8000 вцілілих уламків 3539 було проіндексовано і використано під час відбудови церкви у 1994-2005 рр. За їх розташуванням у купі уламків і за допомогою моделювальних програм, деякі з яких були спеціально розроблені для цього завдання, вдалося визначити точне розташування кожного елемента будівлі. Тому церква й має сьогодні такий "рябий" екстер'єр, адже старі обвітпені пісковіки завжди чорні. Будівля Вищої школи образотворчих мистецтв, що виходить фасадом на терасу Брюля, була побудована у 1887-1894х рр. за планами архітектора Костянтина Ліпсіуса в стилі історизму, головним чином для Королівської академії мистецтв. Тераса Брюля - це невеликий відрізок на набережній Ельби в центральній частині старого міста, який ще називають «балконом Європи». Ці 500 м між мостом Августа і мостом Кароли є однією з найголовніших визначних пам'яток міста.

Золотий вершник - кінна статуя курфюрста Саксонії та Польщі Августа Сильного, де його зображено в римських обладунках, а скаче він на коні в напрямку Польського королівства. Статуя була виконана скульптором Людвігом Відеманом з міді й покрита золотою амальгамою в 1732-1734х рр. Спочатку золочення пам'ятника було вогневим, в ході реставрації 1956го було використано сухозлітне золото. Переправившись на той берег Ельби ми не могли не втілити мрію дружини - відвідати знамениту молочну крамницю Пфундса. Молочну крамницю було відкрито в 1892му р. братами Паулем та Фрідріхом Пфундами на околиці Дрездена. Вона особливо відома своєю оригінальною плиткою ручного розпису від Villeroy & Boch. У листопаді 1997 року її було занесено до Книги рекордів Гіннеса як «Найкрасивішу молочну крамницю у світі». Сьогодні відвідувачі можуть придбати регіональні продукти, такі як сир, вино та засоби особистої гігієни. Ми ж пофоткали її і піднялися в кав'ярню на поверх вище, де і смачно пообідали.

Підкріпившись, ми вирушили до "Скляної мануфактури", де в нас була заброньована сімейна екскурсія. Скляна мануфактура - автомобільний завод і виставковий простір у Дрездені, що належить німецькому автоконцерну Volkswagen і спроєктований архітектором Гюнтером Хенном. Мануфактура була відкрита під час останнього економічного підйому марки у 2002 році для збирання автомобілів VW Phaeton, які виготовлялися тут до 2016го р. Резервні потужності також використовувалися для виробництва автомобілів Bentley Continental Flying Spur, призначених для європейського ринку до 2006 року, коли виробництво було переведено на завод Bentley в Крю, Англія. Виробництво Bentley Flying Spur відновилося на мануфактурі наприкінці 2013 року. Пофарбовані кузови привозили на завод у вантажівках. Інші 1200 деталей і 34 попередньо змонтованих компонентів прибували до логістичного центру, а потім доставлялися на завод вантажними трамваями CarGoTram, які курсували коліями громадського транспорту Дрездена до кінця 2020го. З 2017го по 2020й тут випускали e-Golf, а ID.3 вироблявся тут з 2021го року до кінця 2025го.

Я свідомо обрав дитячий формат екскурсії, щоб діткам було цікаво щохвилини, а не час від часу і то напочатку лише))) На відміну від стандартної екскурсії, гіди спеціально враховують потреби та інтереси ваших дітей, активно залучаючи їх до процесу, ставлячи запитання. Вони пояснюють різні аспекти виробничого процесу у зручній для дітей манері, надаючи юним відвідувачам можливість самостійно робити відкриття. Дітям тут все можна чіпати і скрізь можна лізти))) Наразі виробництво автомобілів на заводі в Дрездені припинилося. Volkswagen залишається на заводі з власною діяльністю з продажу та маркетингу, а також одночасно розвиває інноваційний кампус на частині колишньої виробничої зони у співпраці з місцевим технічним універом. Перші проекти планується розпочати у цьому році, а серійне виробництво розпочнеться вже в наступному.

Я був на цьому заводі в епоху Фаєтона і десь на старому ноуті є фотки з того часу))) Але це не було останньою цікавинкою для дітей в місті! Мануфактура розташувалася на краю великого парку в центрі міста, а по ньому курсує власна залізниця! Вона була заснована в 1950му р. як дитяча залізниця та працювала під назвою "Дрезденська піонерська залізниця" за часів Німецької Демократичної Республіки. Як це було типово для всіх колишніх піонерських залізниць, діти та молодь виконують більшість завдань на Дрезденській парковій залізниці. Вони виконують обов'язки диспетчерів поїздів, керівників, дикторів поїздів, операторів шлагбаумів, провідників поїздів, доглядачів за залізничними переїздами, чергових поїздів та, у виняткових випадках, також чергового персоналу. Дрезденська паркова залізниця працює по  кільцевому маршруту довжиною 5,6 км в односторонньому русі. Два паровози Дрезденської паркової залізниці були побудовані в 1925 р. компанією Krauss-Maffei в Мюнхені. Також тут працюють 2 електричні акумуляторні локомотиви, які були спроектовані в TU Dresden та побудовані на RAW Dresden в 1962му та 1982му рр. Вони працюють від електродвигунів, що живляться від акумуляторів. Акумулятори заряджаються протягом ночі, а накопиченої електроенергії достатньо для цілого дня роботи.

Ось такий насичений день видався в столиці Саксонії.

Пробіг 297300 км.