Дуже важливо розуміти фізичний процес перед тим, як починати щось робити чи тупо когось копіювати. В інтернетах ми звикли, що класна шумка — це коли 99,9% автомобіля прокатано віброю і зверху ще 2–3 шари. Потім їздиш, і ніби стало тихіше, але голова чомусь почала боліти. А все через те, що, недодавши достатньої жорсткості, маса від вібри понижує частоту резонансу бляхи і дуже часто вона опиняється нижче 100 Гц. На великих прощах це ймовірність фактично 100% що таке станеться. От я не став винятком, але тут сам винен.
Ще отут я писав Шумовіброізоляція дверей (робота над помилками), що вся ця велика мембрана дверей фактично ніяк не прикріплена до металевого підсилювача і грає як барабан. Це треба було виплавляти в корінь одразу, а не бездумно закатувати великі площі бляхи віброю, щоби що?
Вирішив я дослідити частоту резонансу бляхи дверей, прикріпивши на них акселерометр, і за допомогою невеличкого скрипта на пітоні провів аналіз. Результат отакий:
Це просто фіаско: частота резонансу дверей — 50 Гц — це як постійно граючий сабвуфер, що запускається від будь-якого джерела вібрації, і ніщо не здатне його заглушити. Я навіть помітив таку річ, що сидячи в припаркованому заглушеному авто, десь за 50 метрів працював дизель-генератор, і в салоні гуділо. Впевнений, що було б набагато краще, якби я в середину просто взагалі не ліз і лише поклав шумопоглинач у середину карти. Короче буду виправляти це недорозуміння. Спробую загнати частоту резонансу в район 150 Гц чи вище за допомогою герметика для скла та алюмінієвих профілів: інакше тут нічого не допоможе і воно продовжить грати на мізках.
На внутрішні перегородки трохи простіше: можна робити сендвіч м'якої каучукової і жорсткої бітумної вібри або обійтися тільки бітумним листом, якщо треба мінімальну товщину, тільки от проблема: на ринку її фактично немає. Єдина відносно жорстка бітумна вібра, яку я знайшов, — це APP MW 500 A. Є ще ULTIMATE U-POWER STRONG, от тільки вживу його не бачив, і ціна вже якась зовсім нецікава. На зовнішній стороні фільонки дверей використовувати бітумну вібру немає сенсу, бо вона розм'якне на сонці через нагрів бляхи. Та й таке.
В мене є запис про мою ШВІ і там вкінці посилання на курс лекцій Волинського. Так от він як раз і розповідає про те, що куди клеїти. І чому на великі площі тонкого металу не можна клеїти важкі і товсті матеріали. Власне ви тільки підтвердили всі його слова.
У віброізоляції не працює "більше, значить краще".
Основна задача - понизити не частоту, а амплітуду цього резонансу.
Але мало хто це розуміє.
Для цього існують розпірки. А в дверях, оскільки там рухається скло, я використовував завжди напів нерв'юри. При чому не на всю довжину дверей, а відсотків на 20-30, щоб закріпити основу. Це так, як роблять крила літаків - нерв'юри, "обтягнуті" зовні тонким алюмінієм/тканиною.
Алюмінієвий профіль, скоріш за все, теж не допоможе, якщо не зробить гірше, ставши пружним коливальним елементом.