Аукціон, очікування, зустріч...

Лотерея, яку я не планував виграти

В початковому плані я хотів придбати Nau минулого покоління рест (21+), комплектація Reserve з пробігом до 50к миль. Чому рест - тому що катаю на фьюжі і вже задовбала торпедо такого формату як на доресті. Бюджет на лот - 10к. Пройшов через 3-4 аукціони, але живі екземпляри стабільно йшли за 10+.

В один із вечорів натрапив на Nautilus 2024 року. Вигляд - «тотал». Жорсткий удар у морду, розкиданий пластик. Цей лот уже торгувався раніше: максимальна ставка була 9,200, але страхова її відхилила. Мінімальна сума стояла 20,500.

Я подивився на аукціони і нове покоління йшли за 15k+, я вирішив поставити просто заради спортивного інтересу. Навіть не робив детальний демедж-репорт - був впевнений на 99%, що ставка не стрельне або її знову відхилять.

Але неочікуванність - моя ставка 8,700 остання. Особо не рефлексую з цього і лягаю спати...очікуя чергового «re-run» і нових аукціонів лінків 21+ років, але наступного дня приходить підтвердження - лот продано. 

Ейфорія зникла, коли я почав детально розглядати фото та рахувати бюджет. Нове покоління = космічні ціни на запчастини.

• Перший факап: Тільки при детальному зумі помітив розбитий задній стоп та центральну бленду. Це одразу + 1000 до чека, про які я не думав під час торгів.

  
  

• 

  На фото трохи видно бленду зі стопом
  Промінь надії: Переглянувши відео та фото підкапотки, зрозумів - удар пішов по верху. Відстань між бампером і двигуном суттєва, агрегати візуально цілі. Жахливий вигляд «морди» - це переважно розбитий пластик та кузовщіна.
  
  

Ставка зіграла, Кит куплений, попереду - довге очікування. 

Логістичне пекло, американські навантажувачі та «режим Хатіко»

Після виграшу почався перший етап випробування нервів - доставка. Спочатку США накрила потужна хуртовина. Поки сніг відходив, я тиждень не злазив з телефону: продзвонював усі можливі розборки (спойлер: на 24-й рік їх майже немає) і чекав на перші фото з майданчика.

Всі знають, як «ніжно» на аукціонах ставляться до машин, але побачити це на власні очі - окремий вид болю. Прилітають фото перед завантаженням: ловимо перший «бонус». Поки тягали машину навантажувачем, примудрилися прим'яти задній бампер. Той самий, що був цілий. Просто «подарунок» на рівному місці.

Далі почалася епопея з міграцією на наш континент. Спочатку Клайпеда світилася на 23 березня. Але це ж логістика: корабель міняли тричі. У підсумку Nau доплив до Литви на три тижні пізніше графіка.

Весь цей час я жив у режимі маньяка-трекера: оновлював місцезнаходження контейнера разів по 20-30 на день. Здавалося, якщо я не подивлюсь на карту годину - він зупиниться посеред океану.

У Клайпеді нас чекали нові фото і нові «пригоди». Дивимось звіт - тепер царапина на дверці. Склалося враження, що машину по дорозі спеціально намагалися «добити», щоб життя не здавалося медом.

Потім була митниця, довга черга і, нарешті, фінішна пряма: переїзд зі Львова до Ха.

І ось цей момент — дзвінок, машина на майданчику перевізника, можна забирати. Змішані почуття: з одного боку — кайф, що вона вже тут, з іншого — страх побачити, що там накоїли з машиною за ці місяці мандрів і взагалі що на мене чекає.

Перша зустріч, «ведмежатники» та повстання машин

Приїжджаю на майданчик, бачу його наживо і перша думка: «Який же він величезний!». Реально Кит. На фоні звичних кросоверів Nautilus 24-го року виглядає як корабель. Але милуватися часу не було, бо одразу почалася епопея: як у нього, власне, потрапити?

Квест №1: Відчиніть двері У нового Наутілуса (для ринку США) немає фізичних ручок у звичному розумінні — тільки кнопки. Ключ всередині, примотаний до керма. Я наївно сподівався, що підкину живлення на клеми, і він «оживе» та відчиниться. Але фіг там. Електроніка вирішила пограти в мовчанку.

Викликаю першого «ведмежатника». Майстер годину колупався, прів, матюкався, але так і не зміг перехитрити систему. Довелося викликати другого профі — той таки поборов замок і впустив мене в салон.

Квест №2: Нейтраль, якої немає Далі - наступний челендж. Треба ставити на нейтраль, щоб завантажити. Здавалося б, що тут складного? Але машина була іншої думки. Nau навідріз відмовлявся переходити в N.

Я навіть його завів! Так, після такого удару він завівся без жодних проблем (хоч і тримав підвищені оберти). Але через купу помилок по датчиках та безпеці коробка стояла «вкопана». Пару годин гугління та спроб на місці результату не дали. Час - 8 вечора, темніє, всі задовбані. Приймаємо вольове рішення: вантажимо підйомником на ролики й веземо як є.

Фінал дня Доставили в гараж. Я поїхав додому, але всидіти не зміг. Година ресерчу в спокійній обстановці - і я знаходжу рішення, як таки «вмовити» його на нейтраль. Але це було настільки специфічно, що я винесу це в окремий пост-мануал для наступних «ентузіастів», які вирішать зв'язатися з новим поколінням Лінкольнів.

Підписуйтесь, далі буде розборка, пошук запчастин і багато іншого.......

Реклама

Перевір авто!