Власне зі збільшенням кількості сонячних годин пришов час встановлювати на Гольфа його різдвяний подарунок. Чесно кажучи, думав, буде набагато простіше. Спочатку повоював із найбільшим екраном, який підтримується лише зверху, а решта сторін просто вперта у віконний проєм. Боявся застосувати силу, щоб щось не зламати, але зрештою таки приловчився. Швиденько повкидав невеличкі екрани в задні бічні віконця і на закусь лишив дверні сітки. Якось щось мозок мій був затуманений я куди-небудь тулив ті гачки, але все ніяк не міг прилаштувати їх так, як треба. Вже і відео намагався подивитися, але й з них мені ясніше не ставало, не кажучи вже про оригінальну паперову інструкцію... Зрештою, покрутивши в руках гачок достатньо довго, що на мене зійшло прозріння, я таки швиденько прилаштував і кріплення, і самі віконні екрани в двері задніх пасажирів. Діти спочатку бурчали, але через кілька хвилин звикли і були щасливі, що сонечко більше не припікає. Панорамну шторку вже теж почали закривати - ну а як, весна ж надворі)))

На практиці навіть з відстані півметра не видно, чи є хтось ззаду. Але це мене мало цікавить, бо встановлював в першу чергу для дітей, щоб їм було комфортніше в сонячну погоду.

Рухаємося далі 😉