Нарешті ціла «епопея» з ледь теплою пічкою завершилася — і було знайдено справжній «корінь зла».
На початку цієї зими я почав вивчати систему малого кола антифризу, але не за підручниками, а на власних помилках і за порадами чату GPT. Хоча, якщо чесно, він радше видавав можливі версії, ніж вказував на реальну проблему.
Все почалося з того, що система не тримала потрібний тиск, а антифриз постійно кудись зникав — при цьому зовні все було абсолютно сухо. Чат GPT підбадьорював, підкидав різні варіанти, але впевнено запевняв, що це не прокладка ГБЦ, через яку може йти антифриз.
Типові симптоми, коли антифриз іде через прокладку ГБЦ:
білий густий дим із вихлопу (солодкуватий запах);
падіння рівня антифризу без видимих підтікань;
перегрів двигуна, нестабільна температура;
пузирі в розширювальному бачку при працюючому моторі;
тверді патрубки одразу після запуску;
емульсія («майонез») під кришкою заливної горловини оливи;
олива світлішає або підвищується її рівень;
нерівна робота двигуна, пропуски запалювання;
поганий запуск на холодну.
Жодного з цих симптомів не було, тому «копання» продовжилося далі.
У ході експерименту я вирішив зробити пряму схему без трійників на редуктор: двигун → редуктор → пічка → обратка в двигун. Була надія, що таким чином система сама повністю заповниться, зникне будь-який шанс на повітряні пробки, а пічка нарешті запрацює як слід.
Так, я читав, що це не зовсім правильна схема і що так встановлювати не варто. Але була надія, що «авось» усе запрацює. Спочатку система дійсно почала сама прокачуватися — це було зручно. Проте після кількох тижнів їзди з пічкою, яка знову стала ледве живою через складний рух рідини вгору-вниз патрубками та їхню довжину, я зрозумів: усе потрібно повертати назад, як передбачено заводом. Тим більше, що з заводу там якраз і встановлені трійники.
Приклад на схемі:
Тому все було повернуто на штатну схему. Було придбано патрубки штатного внутрішнього діаметра 18 мм, трійники 18×16×18 — 2 шт., і все встановлено назад.
Але проблема з холодною пічкою та поступовим зникненням антифризу нікуди не поділася. До того ж я повернувся до «старої» проблеми — повітря в системі малого кола.
Які тільки не були спроби прокачати систему: примусово через шприц (без голки, звісно), через вхід і вихід редуктора ГБО, відкрити кришку бачка й почекати 20–30 хвилин. Усі ці спроби виявилися марними. Через багаторазові експерименти антифриз повністю виходив із «сорочки» двигуна, мале коло фактично ставало і циркуляція припинялася. Був навіть момент, коли після проїзду близько 5 км розширювальний бачок залишався холодним.
Було перебрано майже всі варіанти того, чому система працює саме так і як вона взагалі має працювати. На СТО їхати я принципово не хотів — було бажання самому розібратися з системою. Так, через велику кількість спроб і помилок, але я це зробив.
Перше, до чого я дійшов, — це чітке розуміння, як повністю прибрати повітряну пробку з системи. Рішення, як виявилося, було на поверхні, але я довго його не помічав.
Етапи повного прогону системи:
морда авто піднята вгору приблизно на 20 см;
кришка розширювального бачка відкрита;
обдув салону увімкнений на 3-тю швидкість;
двигун прогріваємо до стабільних обертів;
тримаємо оберти близько 3000 приблизно 10 хвилин (залежить від погоди) — мета: відкриття термостата;
після відкриття термостата доливаємо необхідну кількість антифризу в бачок;
даємо двигуну попрацювати ще близько 1 хвилини на холостих обертах.
І все — система повністю заповнена. Без зняття патрубків на гарячу й без інших сумнівних маніпуляцій. Усе продумано інженерами заздалегідь.
Важливий нюанс: морда авто піднята вгору — ОБОВ’ЯЗКОВО. На рівній поверхні повітря з системи не вийде.
Пічка одразу стала теплішою, але все одно не гарячою, як мала б бути. Почали з’являтися думки, що, можливо, в салоні на торпеді застряг перемикач з холодного на тепле повітря або з ним щось не так.
На форумах є чимало записів про те, що цей важіль дійсно може злітати або застрягати в одному положенні — і на цьому все. Я намагався до нього дістатися, але без успіху: доступ складний, швидко нічого не вийшло.
Я зробив паузу приблизно на тиждень. За цей час почав помічати ще один симптом: ГБО з кожним днем починало вмикатися все довше, хоча двигун був прогрітий і повітря в системі вже не мало бути. Особливо це проявлялося після нічного простою.
Фактично в мене залишався один варіант — перевірити саму пічку. Точніше, з’явилися підозри, що старі патрубки десь «підсмоктують» повітря через свій вік. Радіатор пічки мінявся кілька років тому, тому підозр щодо нього не було — тільки старі ділянки патрубків.
Знявши центральний тунель і захист, я побачив так зване «корито», яке виявилося тріснутим. Під ним, звісно ж, були чіткі сліди антифризу. Коли все це було демонтовано, відкрилася ось така «краса».
Корінь «зла» офіційно знайдено.
На диво, патрубки, на які в першу чергу падала підозра, виявилися повністю живими — не пересохлі й без тріщин.
Як можна побачити, на так званому «біноклі» повністю були відсутні ущільнювачі (кільця). Саме через це й відбувався підсос повітря після нічного простою, що поступово розбалансовувало всю систему.
Того ж дня я замовив нові ущільнювачі, а вже наступного дня вони були встановлені на свої місця. Патрубки старі до пічки теж замінив на нові - армовані сині.
Важливо! Під час встановлення нових ущільнювачів обов’язково змастіть їх антифризом. Також у момент затягування дуже важливо не перетягнути з’єднання — тягнути «до упору» в жодному разі не потрібно.
Важливе доповлення. У процесі пошуку проблеми я також замінив кришку розширювального бачка і сам бачок на якісніші. Стара кришка не тримала потрібний тиск, через що система працювала некоректно і могла створювати хибні симптоми, зокрема проблеми з циркуляцією та появу повітря в малому колі. Після заміни цей фактор був повністю виключений із ланцюжка можливих причин.
Збираємо все назад, попередньо навівши марафет (пилосос, прибирання тощо), знову виганяємо повітря з системи — і все. Пічка нарешті працює так, як має працювати: дує гарячим повітрям.
Висновок: якщо у вас холодна пічка без явних витоків, дивна робота ГБО (якщо є) та постійні повітряні пробки — зверніть увагу не лише на термостат і радіатор, промивку системи, а й на дрібні ущільнення.
Саме тому я й хочу навчитися робити все сам і не їздити викидати гроші на вітер до «майстрів» на СТО. Два–три роки тому, коли я міняв радіатор пічки, я не бачив, чи встановлювали взагалі ці ущільнювачі, чи просто затягнули той «бінокль» за принципом «і так зійде». Уже тоді пічка працювала погано. Або ущільнювачі не поставили зовсім, або поставили й перетягнули. Варіантів небагато, але всі вони, м’яко кажучи, жахливі. Під час розбору я не побачив жодного натяку на те, що там колись були ущільнювальні кільця.
Загалом знайти нормальне, адекватне СТО в Києві — це ще той квест. Я досі не знайшов сервіс, куди можна приїхати спокійно й бути впевненим, що тут зроблять якісно і не за всі гроші світу. Тому висновок для мене один — робити все самому й вчитися на власному досвіді та досвіді інших.
Епічно :/
Температуру до і після не заміряли?
На днях коли був різкий мінус, за день з 0 до -11, то в салоні з'явився солодкуватий запах ніби антифризу .
Дякую)