#1 Початок історії

Так, сталося. Після довгих пошуків і нескінченного скролу оголошень я все-таки забрав собі E30. І знаєте — це саме той випадок, коли серце сказало «так», а розум тихо мовчав у кутку, бо розумів, що попереду багато вечорів у гаражі. Так, збулась моя давня мрія. При теперішніх  реаліях - треба жити сьогоднішнім днем.

Побачив її вперше — стоїть у гаражі, під товстим шаром пилу. Схожа на кадр зі старого фільму, де герой відкриває двері, а перед ним — машина, яка чекала саме його. Двері важко, але з характером, піддалися, запах пилу й старого BMW одразу заповнив простір.

Салон розібраний майже повністю. Панелі, дрібні елементи, кріплення — частково в багажнику, частково у коробках. Передні крісла вбиті вщент, спинка розхитана, тканина протерта, але в цьому є якась романтика — проект із душею, не черговий «готовий екземпляр».

Мотор, попри все, завівся. Після чотирьох років простою — і все одно ожив. Ніби сам хотів знову дихати. Робить рівно, без зайвих звуків, хоча, звісно, відчувається, що потребує уваги — масла, фільтри, свічки, шланги, все треба освіжити. Відсутня задня банка, яку треба також встановити.

Після короткого тест-драйву — емоції змішані, але позитивні. Ходова втомлена, кермо трохи «гуляє», гальма беруть через раз, але коли вона рушила й потягнула — посмішка з’явилась сама собою. Є в ній щось справжнє, те, чого не вистачало раніше)

Кузов — реально в дуже доброму стані. Без гнилі, без дірок, навіть пороги живі. Для E30 це рідкість, особливо після стількох років простою. Відразу зрозумів — за таку базу гріх не взятися серйозно.

І cherry on top — два комплекти коліс, серед яких легендарні Borbet’и. Ті самі, широкі, з жирними спицями, які миттєво додають класики й правильного вайбу. З ними навіть у стані “піврозібраної” вона вже виглядає як проєкт із потенціалом.

в планах:

 Зібрати салон — знайти/перешити крісла, оновити пластик

Повністю обслужити техніку

 І головне — експлуатувати щодня, а не тримати під чохлом у гаражі

Реклама

10% відсотків знижка!