Євро тріп

Це мала бути дуже радісна подорож, але, через кацапскіх підорів навіть така подорож, наче гарна подорож, стала дуже сильним викликом. 

Але, це стало можливо, хоч і неймовірно важко, але я зміг вирватись, щоб побачити сина, вперше за більш ніж два роки. 

Але, то лірика, їбашемо далі. 

Машина готова, на зимовій гумі, обслужена, погнали. 

Маршрут був не простий. Старт з Одеси, через Паланку у Молдову. 

З Молдови через Джурджулешти до Румунії. Перша зупинка на ночівлю у Бухаресті. 

Розумію, що мав би більше часу виділити на Бухарест, але кінцева ціль була інша. 

Старт з раночку і в дорогу на перевал. Ну як це, бути в Румунії і не проїхати через Трансфагараш. 

А ось як:

Початок траси просто заворожує. До греблі їхали з відчиненими ротами. Кожен карман зупинялись для фото. 

І в одному з таких карманів зупинилась поліція, в якої ми дізнались, що саме в цю ніч в горах йшов сніг і тепер, не дивлячись на зимову гуму, повний привід, але сам перевал був зачинений для руху транспорту. 

Ну що ж. Все одно не для того ми там. Але сумно. 

Ми ще трохи проїхались вглиб гір, але дуже скоро повернулись назад, бо далі була далека дорога. 

Рушаймо далі, знаходимо об'їзд через гори по відкритах трасах, їдемо і милуємось румунськими Карпатами. 

Наступна ночівля будюла вже в угорщині в місті Сегед. Звісно, можливо було поїхати через Сербію, але +2 кордони за ЄС мене не радували по часу проходження. 

Далі все як в тумані, весь день мене трясло від нервів, але їхати було треба. Дорогу Сегед-Загреб майже не пам'ятаю, намагався не дуже налажати з правилами дорожнього руху, платними дорогами, віньєткамм і так далі, але у Загребі мене вже чекав син і все інше було пофіг. 

Наступним пунктом була Опатія. Чарівне місто на березі Адриатичного моря. Мандарини, лимони, гранати і хурма на деревах, привітні люди, хорватьсяка мова, яка виявилась дуже знайомою для україномовних. Це просто казка. 

Але сидіти на одному місці не для нас. І, маємо локацію, маст си, Плетвіцькі озера. 

Ну і сама дорога з Опатії. Гори, зміна клімату, ліси... 

Тиждень в теплій Хорватії закінчився дуже швидко, настав час рушати. І, так як ми вже були не далеко (якихось 3-4 години на авто), було вирішено відвідати одне з найвідоміших міст світу - Венецію. 

Точка нашої ночівля для подальшої пішої мандрівки стало місто Містре, яке дуже близько до самої Венеції. Звідци до Венеції курсуют автобуси, швидко, хвилин 25-45, в залежності від району. 

Сама Венеція залишила нейтральні спогади, з однієї сторони, так, це історичне місто, з нарною архітектурою і цікавою долею. Так, ти бачиш, що замість машин лодки і кораблі, ти бачиш, що в декого замість паркінгу перед домівкою причал, і, навіть, як у декого двері виходять прямо у воду. 

Але, не відчувається там життя, туристичні тропи проходять по гарних картинках, з вітринами магазинів, де все нарно і дорого. І відчувається все це як якась декорація. Лиш тільки варто звернути з тропи, піти трохи далі, де мешкають місцеві... Там зовсім все інше. І ти бачиш, як люди намагаються сперечатись з водою за свою оселю, ті гермітичні перегородки перед вхідними дверима і повна відсутність придомової територіі. Для мене - місто на один раз. Поки що. 

Наступним пунктом нашого тріпу стало місто Блед, що в Словенії. Шоста країна за 2 тижні, не рахуючи Україну. 

Там були і гори, і ліси, і озеро, і велосипеди, і весь час туман, тучи і дощ. 

Все було добре, але відпустка, як і гроши, підходили до кінця. В останній день у місті Блед з ранку розвіявся туман, пропали тучі і, нарешті, ми побачили Альпи. 

Останній день. Старт о 10 годині з Бледу. Далі Хорватія, Загреб. Біль нестерпний через розставання. І навіть не знаю, що казати, як себе виправдовувати. Але. 

З Хорватії в Угорщину, далі Румунія, і через паром в Україну. Загалом 29 годин Блед - Одеса. 

Повністю вся дорога більш ніж 4700км. 

На платні дороги і віньєтки витрачено десь 150 євро. 

Форік, як завжди, показав себе лише з гарної сторони. Загальний розхід палива приблизно 9 літрів на 100 км. Багато, але не для субару. Тож, продовжуємо. 

Си ю сун

Реклама

10% відсотків знижка!