Тиждень без авто: стартер і евакуатор

Близько місяця авто почало подавати тонкі натяки на те, що йому щось не подобається. Ранкові запуски нагадували гру в рулетку — або заведеться з першого разу, або треба було переконувати стартер ще кілька секунд, ніби вмовляєш: “Давай, рідненький, не підведи…”

Спочатку підозра впала на акумулятор — класика. Але після перевірки все в нормі. Запуск авто був настільки важким, що здавалось, наче у двигуні зібралась вся втрачена компресія з минулих моїх авто, авто запускалось з великими потугами. А от стартер поводився все гірше: крутив повільно, іноді з паузами, аж поки одного ранку не сказав: “Все, я на пенсію.”

Кінець — закономірний: евакуатор і прощальний погляд на машину, що не заводиться.

Було прийнято рішення не купувати новий або б/в стартер, а реставрувати рідний, оскільки оригінал все ж таки зроблений добротно, і має сенс його зберегти.

Стартер розібрали до останнього гвинтика. Замінено якір, щітки, підшипники, бендикс.

 У процесі ремонту виявили, що провід маси на кузов був у критичному стані — окислився, частково переломаний всередині. Його замінили на новий, з нормальним перерізом та надійними клемами.

Після зборки стартер перевірили на стенді — крутить як новий. Все встановили назад, провели фінальні тести.

 Через тиждень машина знову в строю. Заводиться впевнено, без пауз і зволікань, я навіть забув вже, що двигун може так швидко запускатися.

P.S. Якщо запуск стає “не таким як раніше” — не зволікайте, краще вчасно попередити, ніж потім шукати евакуатор під будинком о 7 ранку.