Електрозамок бензобака або трохи Luxury.

 Завершую потихеньку свої довгострої та поглядаю одним оком в бік інших автівок, що би такого взяти на заміну. Щось трохи підзакохала ця простота, і те хочеться переробити, і се, список майбутніх допрацювань автомобіля росте швидше, ніж я реалізую старі та вже початі. Публікувати щось теж не дуже цікаво, голова забита всілякою маячнею і наче в умі все складно, а в результаті якась нецікава писанина виходить, хочеться видалити все і забути як страшний сон. Тож запис більше для звітності, що я ще тут...

 Отож запис семидесятий.
 В моїх планах давно було встановити на лючок бензобака електричний привід, щоб відкривати його мінімальними зусиллями, легеньким таким натиском розміщеної в зручному місці красивої кнопочки. Бо з завода доступ до бензобака відкривається з допомогою розміщеного в незручному місці на підлозі ричажком, і розміщення його таке, що робити це треба навпомацки.

А з врахуванням того, що поряд також ричажок відкриття багажника і вони ніяк не відокремлені один від одного, то часто доводилося йти зачиняти ще й випадково відкритий багажник. Ричажок на підлозі з'єднаний з замком бензобака з допомогою довжелезного тросика, тож ніякий електропривід заводом апріорі не передбачено, лише щось колхозити від інших автівок. Відповідно треба самостійно винаходити кнопку і електропроводку. Тому я всіляко відкладав дане дійство на потім. (Якщо задуматися, то я мабуть ще жодного доопрацювання не зробив, попередньо пару разів не відклавши його на майбутнє.)
 Але електропривід баку від якогось навороченого Лексуса я все ж приготував. Сподобалося мені, що до кузова він кріпиться всього однією пластиковою гайкою.

З цікавості заглянув в середину електропривода, добре, що розбирається він елементарно.

Мабуть десяток грамів пластику і мікроелектродвигун коштують хуліон грошей, раз на Мітсубісі поставили тросика.
Так той привід і валявся в гаражі серед купи барахла, допоки я не встановив кнопку відкриття багажника з салона. В той момент в мене з'явилася і нікуди не під'єднана кнопка відкриття бензобака.

 Це стало вагомим поштовхом і при першій же можливості я проклав провід від панелі приладів до задньої частини автомобіля. Якраз чудова нагода випала коли встановлював задні протитуманні ліхтарі. Тоді я одним махом додав провід на протитуманні ліхтарі в кришці багажника і ще один до лючка бензобака, адже йдуть вони поряд. Почав ззаду.

Провід брав з запасом, колір перший попавший, бо заводського не існує, як і електросхеми. 

 Прокладав я його аналогічно штатним проводам але контакти додавав у рендомні вільні місця в роз'ємах.
Спочатку додав контакти до роз'єму в задній частині.

Далі провід пішов вздовж лівого порога до роз'ємів попереду, біля ручки відкриття капота.

І через один з них до салонного блока реле та запобіжників.

Елекросхема підключення примітивна, з допомогою одного реле по стандартній схемі його роботи. Кнопка керує обмоткою реле, воно ж при спрацюванні подає плюс на електропривід. Оригінальне реле і запобіжник я встановив у встановлену раніше ще одну колодку запобіжників. Колодку я додав коли встановлювпв підігрів керма і там якраз були вільні місця, я лише підібрав і додав контакти з проводами.

 Так як живлення на колодці реле постійне, то і кнопка працює в будь-якому положенні замка запалювання. Так і зручніше, якщо вийшов з автомобіля і забув відкрити лючок баку, то не треба нічого натискати, окрім однієї кнопки.
 Прийшов час ставити безпосередньо електрозамок, власне з котрого все й почалося. І як у мене часто буває, все пішло не по планам. Замок рідний я зняв, піддіваваючи зсередини застібки, і витягнув назовні.

І майже одразу поставив його назад.

Бо приготовлений електропривід геть не підійшов по кріпленню, дуже велика і аморфна діра в кузові зроблена під рідний замок.

А під лексусівський замок потрібно просто круглий отвір, тож він бовтається там як пісюн в стакані.

 Настрій кудись зник і я закинув дане дійство, позачерговий раз відклавши на потім, бо гарний результат буває лише при гарному настрої.

 Лише інколи я моніторив Інтернет, роздивляючись всілякі можливі інтерпретації електрозамків бака, але нічого підходящого і близько немає. Ай да Мітсубісі, прямо патент мабуть отримали на замок бака. 

 Але ж моя голова не тільки щоб шапку носити, інколи вона видає неординарні ідеї. Я тільки нікому їх не розповідаю, бо закриють в дурку. Нова ідея в чому - лишити рідний замок, а електропривід приробити до іншого кінця троса. Одразу думав зробити на основі якогось автомобільного дверного замка. Починаю знов шукати і чудо, таки бредові ідеї приходять не лише до мене, бо аналогічно зроблений замок бака вже існує і також на Лексусі. Співпадіння? Не думаю, тож я його одразу купив.

Це виявилася доволі цікава штука, от тільки розібрати корпус виявилося нереально, бо при зборці заводом він герметично запаяний, лише ламати по живому.
Засада, трос неможливо замінити, адже він має не такий кінець і геть відрізняється від мого оригінального троса.

Ламати корпус не наважився, додав замок до колекції і тепер у мене два замка бензобака від різних Лексусів. Затію з електрозамком бензобака я знов тимчасово закинув.

 Якось шарився в гаражі і знайшов в запасах дверний замок з Ланцера. А на замку два тросики, а на тросиках подібні кінці. Дай, думаю, спробую зняти сам пластиковий наконечник, а він оп - і знявся.

Через надцять хвилин я біля автівки вже знімав обшивку багажника, щоб знов добратися до замка бензобака.

Замок я зняв та розібрав. Розбирається елементарно, достатньо дістати єдину пружину, котра розпирає язичок і корпус.

На тросу з Лексуса я зпиляв металеву обойму, котра стискала наконечник, і зняв його.

Зняв - це легко сказано. Цілим лексусівський наконечник зняти не вийшло, довелося по шматочках ламати пластик, але він далі непотрібен, тож не біда. Булька на тросу Лексуса теж інакша, вона набагато більша, довелося довго і нудно її зточувати.

Потроху зточував і приміряв, до поки вона не стала вільно входити в лабіринт язичка.

Також у Лексуса більший діаметр троса, необхідно було збільшити отвір у наконечнику.

Робити треба обережно, лишивши упор для троса.

 
Щоб не попасти в просак, я виміряв необхідну глибину і зробив помітку на сведлі.

Потім потихеньку розточив отвір і наконечник з приємним зусиллям сів на трос.

Ура, люблю такі моменти.
І до замка трос підійшов чітко.

В результаті получився привід такої унікальної конструкції.

Lexus&Mitsubishi. Мабуть з їх колаборації толкові продукти вийшли би.
Тепер переді мною постала задача зафіксувати електропривід десь в багажнику, але так, щоб був доступ до ручки аварійного відкриття. Ще й довжина тросика обмежувала радіус розміщення.
Місце знайшлося зверху за сабвуфером акустичної системи Rockford Fosgate.

Додаткові отвори в кузові не робив, кріпив до кронштейна сабвуфера, зробивши ще одного кронштейна.

Робив зі шматка оцинковки, тож фарбувати не треба.

Наступним етапом стало підключення. Тут в мене вже все було готове, я лише приробив електророз'єм до провода.

Другий провід прикрутив до маси безпосередньо на кронштейні.

Під'єднав роз'єм і електропривід запрацював. Якось занадто все просто, подумав я. Але не тут було, рано я радів, бо при встановленні взад обшивки багажника вона почала впиратися в електропривід.

Це фіаско. 

 Наступні пів дня, і пів наступного я займався тим, що шукав оптимальне положення електропривода, при якому він і обшивку б не зачіпав, і метал кузова. Гемор ще той, місце розташування обрав капець яке тісне.

Довелося понервувати. Кронштейн я вдало загандонив.

Тож не треба думати, що у мене все завжди виходить, я часто по декілька разів все переробляю. Довелося робити новий вже зі змінами.

Тепер ніхто нікого не задіває.

Електропривід сховано від сторонніх очей.

І обшивка чітко сіла на місце. Хоча чітко вона там і до цього не була.

Аварійну ручку відкриття закріпив на видному місці до обшивки. Кріпиться ліпучкою, вона вже була на ручці.

В принципі, ту ручку можна взагалі викинути, бо є доступ до білого крюка аварійного відкриття на самому електроприводі, але то я знаю де він, а майбутньому власнику буде простіше знайти.  

І логічним завершенням епопеї стало повне видалення рідного злоякісного тросика.

На цьому все, бувайте здорові. А в мене мінус один пункт в списку планів по автівці. Колись я псіхону і його видалю.