ACM 2025. Чистимо пірʼя.

Позаяк наймасштабніша автомобільна американська подія у Польщі стартує вже завтра і триватиме три наступних дні, до неї треба було ретельно підготуватися. 

Нормотипічна людина за наявності купи вільного часу через безробіття поступово б вирішувала нагальні питання, не обтяжуючи себе шаленими перегонами, але моя рдужна прокрастинація прискорила час настільки, що фест несподівано… завтра(!), натомість тих трьох тижнів, як не було. З того моменту, як я приїхав з Беруня після свого  останнього робочого дня Challenger навіть свого паркомісця не залишав.

Єдине, що я не врахував, це величезне католичне свято Божого Тіла, що латинською звучить навіть привабливо. Через Corpus Christi тут від четверга тут ніщо не працює, навіть пилососи на моїй улюбленій самомийці, хоча то напевно збіг. Зранку я прокинувся під пісні ксьондза неподалік  будинку, всі мешканці якого вже зібралися у мене під вікнами.  Пісні були доволі мелодійні (не на зразок українського занудства), а зміст залишився невідомим через мовний барʼєр. Отже у сукупності із співом птахів та сонячним промінням крізь вікна то був доволі непоганий alarm навіть для атеїста, що заснув о четвертій ранку.  

Водночас я раптово із подивом усвідомив, що  «останній день» з тих, в які «ми все встигнемо, часу вдосталь» був вчора.   

Але ще не було такого, щоб я кудись не встигав. Проблема здебільшого полягає в іншому - для нас із дружиною будь-яка покупка крім хліба, кєлбаси та яй - це квест (хоча і з базовими продуктами подекуди пекельні борошна вибору). Overthinking is a bitch! До прикладу шезлонги ми обирали майже тиждень, адже має бути повний консенсус щодо розміру, комфорту, кольору, матеріалу та ще безлічі факторів, не кажучи вже про ціну. Перепробували власними дупами весь асортимент польських супермаркетів, а врешті купили і шезлонги, і парасолю величезну, і підставку до парасолі. Тепер принаймні на доведеться протягом трьох днів сидіти на траві аеродрому під нищівним «слонцем». Я памʼятаю, що взагалі-то можу і на ногах, але то було років десять тому, і хтозна як там воно в сорок три. Ба більше від фізичного комфорту моїх пасажирів напряму залежить мій комфорт душевний, тож доцільність меблювання поля навколо Доджа навіть не обговорювалася.

Для мене серед іншого вкрай важливим було те, щоб усі ці меблі влізли до багажнику Челенджера, і цей пункт теж виконано.

Другий пункт зі списку нагальних потреб - це інформаційна табличка для автівки із спек-лістом. Спочатку хотів щось намалювати власноруч, але нема чим та ліньки.  Отже вчора роздрукував один зі своїх віртуальних «малюнків». Якість отримав жахливу, тож довелося навести все чорним олівцем і наприкінці вийшло так, що ніби й намалював:

До папірця придбав у канцтоварах рамку, а в останні хвилини роботи OBI ще й якусь металеву ферму, завдяки якій за моїм задумом це все має триматися в аеродромному ґрунті біля автівки.

Ну і найважливіший пункт сьогоднішньої програми - це звісно мийка. Дуже кайфанув від Доджа, позаяк три тижні ним не їздив. Тож зробив невеличке кільце містом у пошуках пилососа. 

Пилосос я все ж знайшов в кварталі від дому і зробив таке собі генеральне прибирання аж на 45 гривень. Опісля все намив, нержавійку відполірував, нагар з вихлопних труб прибрав, іржу зі шплінтів на капоті теж. Ззовні прям дуже чисто:

Всередині теж непогано, якщо не дивитися на низку подряпин, з якими треба буде щось робити. 

Під капотом теж до ладу все привів. Було б навіть краще, але в Польщі заборонена мийка двигуна на мийках самообслуговування. Кажуть, що штрафи. Я в цьому дещо сумніваюся навіть за наявності відеоспостереження, але випробувати долю і підгодовувати стереотипи про українців не став. Zakaz так zakaz. Ба більше, там і так майже краса, якщо вглиб не роздивлятися. 

Для шоу цього, як на мене, недостатньо, але думаю, що на місцевому рівні вистачить. Принаймні на мийці я зустрів ще одного учасника на 550-му Екобусті. Я був в самому розпалі мийки, автівка відкрита, як та щойно придбана Bburago, все розкладено на траві, пластик з двигуна лежить поруч, з іншого боку решітка з заднього скла, а я намагаюсь згадати, яку з шести ганчірок для чого використовував. Тим часом дві хвилини пилососа - це були всі приготування мустанговода: «спотками щі ютро» і поїхав задоволений. 

Тим часом у паркінгу я встиг ще трошки підправити плівку,  підфарбувати проміжки між склом та стійками та прибрати ще низку незначних слідів експлуатації. Технічка теж цілком готова і вже має заброньоване місце на парковці аеродрому, адже їдемо обома. 

Дуже цікаво, що на нас там чекає, і чи вдасться «вкрасти це шоу». Втім, в будь-якому разі подивитися там буде на що, і вам показати теж. Наразі  1620 автівок зареєстровані, хоча серед них багато такого, що я на жодне шоу б не повіз. Хоч там як, а зворотній відлік пішов.