ТО Mercedes W221: або як я знову заплатив за любов

ТО Mercedes-Benz W221 - це коли любов до авто вимірюється в гривнях. Не те щоб я багато вклав в автівку, але при тому, що вона відносно надійна та невибаглива, постійно просить милостиню, іноді в гривнях, іноді в валюті. Так, їжджу зараз дуже багато, раціональніше було б взяти якийсь дейлі піджоп простіший, економніший, але це нудно та не цікаво. За пів року експлуатації був замінений лиш генератор та блок клапанів пневмопідвіски, так як з настанням ночі, не тільки я йшов спати, а і авто, падало тихенько на бочок, а іноді і повністю на «пузо», й спало до ранку, чекаючи пробудження.

Також були дрібні нюанси по підвісці та електриці, що також не ввійшло в бортові журнали, за браком часу, та відсутністю сенсу це все постити. Але настав черговий час обслужити машину, тому пишу цей допис для себе, наче відмітку в сервісній книзі.

Щось я далеко копнув, з огляду на те, що давно не було дописів, але й писати не було аж про що. 

Отже про ТО.

Ще одне планове обслуговування пройдено. Менше місяця часу, понад 8000км. Не мною — машиною. Я, як і належить, виступив у ролі фінансового донора й морального підтримувача. Бо якщо у вас є W221, ви знаєте: це не просто авто. Це стиль життя. І трохи мазохізм. Це вже моє 3 обслуговування цього корабля, який щодня радує мене своєю динамікою, породистим звучанням та плавністю ходу.

Приїзд на сервіс, як додому, був спокійним: ні скрипів, ні стуків чи посторонніх шумів,  ні чек-енджинів. Просто лампочка нагадала - час(міжсервісний інтервал - 15000км, який я ділю навпіл, виконуючи 2 рази ТО за цей проміжок). На сервісі мене вже знають — по VIN-коду, по кількості попередніх записів на минулому авто, по погляду: втома, змішана з покорою.

Коротко по фактам — довго по рахунку

Що зроблено цього разу:

• Олива — тільки оригінал. Бо експерименти з «аналогами» — це не для цієї машини.
• Фільтри: повітряний, масляний, салонний, також по оригіналу
• Діагностика електрообладнання - безліч помилок, які ні на що не впливають, нічого критичного. Діагностика підвіски, профілактика пневмопідвіски. Все ціле, але вже нагадує про себе інтонацією: «Я ще тут. Але готуйся»

Рахунок — помірний. Як на W221.

Так, дешево не буває. Але цього разу я вийшов із сервісу без відчуття, що ось ось настав час продавати нирку, лише легке зворушення:

— «А раптом це кінець епохи технічних потрясінь?»

— «Чи, може, це просто затишшя перед наступним ТО?»

Чому я досі це роблю?

Бо W221 — це комфорт, якого не дасть нічого за ті ж гроші. Це тиша в салоні. Це м’якість руху. Це коли машина не їде, а пливе, навіть на 20-х тапках.

Так, обслуговування не дешеве. Так, кожен другий знайомий радить «продай і візьми щось свіже». Але хто б не проїхав хоча б 10 хвилин на ній, розумів мене, чому я обрав саме це авто. Розуміють всі, але ризикнути купити собі таке ж, не захотів би ніхто)

Обслуговування W221 — це не про заміну масла. Це про психологічну стійкість.

Це про розуміння, що машина дарує комфорт, а ти — у відповідь стабільне обслуговування й фінансову підтримку.

Хтось ходить на терапію. А я їжджу на Mercedes. Той самий ефект, тільки дорожчий.

До наступного ТО. Уже десь через 7000 км.