Barton і таємниця червоного Мустанга.

Цей мод я виношував протягом півтора року з того моменту, коли перша ейфорія від самого факту наявності «палки» у Челенджері зійшла нанівець, і я усвідомив, що «палка» насправді зовсім не еталонна.  

Маючи досвід їзди на Shelby GT500 та Camaro SS з такими саме Tremec TR-6060, мені в око долоньку одразу ж впав довгий та розмазаний хід важеля КПП в Челенджері. Під час «шалених стартів» ввімкнути другу швидко в без помилок виходило не завжди, а за пересічного драйвінгу не залишало відчуття вмикання передач через якісь обмежувачі - ти щоразу нібито продавлюєш гумову пластину, опісля на дотик знаходиш в ній паз для наступної передачі.

Встановлення пістолетного руків’я Hurst суттєво покращило процес, а після профілактики коробки та прибирання клапану CDV я взагалі співав дифірамби механізму перемикання. Але попри пістолетний форм-фактор збройної чіткості досягти так і не вдалося, бо все одно якість перемикань залишилася далекою від ідеалу, а в будь-якій передачі руківʼя так само хиталося і тремтіло.

Стосовно моїх схвальних опусів, справа не в тому, що я підсвідомо брехав чи видавав бажання за дійсність, натомість в тому, що все пізнається у порівнянні. Стоковий шифтер Челенджера абсолютно нормальний для пересічної автівки (не прецизійний, але цілком прийнятний, рівно настільки, щоб не скаржитися), а для деяких такий механізм взагалі вважався би чудовим (у Соула, до прикладу, все набагато гірше). Але ж коли маєш HEMI із Тремеком, як у Майкла Джексона Вайпера, то прагнеш якоїсь драми.  Проте її не було.

Крапку в цьому питанні поставив @MEDVEDc4. Прокатившись Челенджером перед процедурами з коробкою та після них, він сказав: «чувак, механіка - це диво, але тобі потрібен шорт шифтер». Якщо вже автоматного страждальця стоковий шифтер не влаштував, то однозначно треба щось з цим робити.

Ох, вже ці червоні Мустанги! Найбільші мої фінансові проблеми через них, і водночас від них і найбільша допомога. Адже коли знаходиш порозуміння із внутрішньою жабою щодо придбання чергової дорогої та безпорадної маячні, вони завжди скажуть щось на кшталт «бро, та купи вже нарешті це лайно, живемо лише раз!». Ти заразом із жабою починаєш з ними сперечатися, вишукуючи в залишках здорового глузду останні  крихкі контраргументи:

-Бро, не на часі! Треба зробити А та Б, грошей нема…

-Та я допоможу з А та Б, а гроші позичу. Давай вже замовляй, скигля!

А ще гірше, коли не кажуть нічого і лише тиснуть на той мозоль: «ех, а як же круто б було з оцим лайном. Шкода, що ти не хочеш» і… чекають. Результат той самий, але навіть зголоднілій родині потім не доведеш хто винний в їхніх негараздах, бо формально ніхто ні до чого не примушував. 

Так було в Одесі з @Xima , а в Чернівцях зʼявився свій Червоний Мустанг Спокуси, власника якого я згадав ще на початку лонгріду.

Обтяжуючим фактором стало те, що цього разу йшлося не про безпорадну забаганку і не про якесь лайно, натомість про річ начебто корисну. А лайно в даному контексті - це стоковий шифтер і - хоч там як дивно - Hurst! Адже Hurst, про який я мріяв, вдаючи  з себе жертву маркетингу, виробляється у Китаї і попри шалену ціну має низку недоліків. По-перше, він вирішує проблему з перемиканням передач лише частково, а до того має побічний ефект у вигляді посилення вібрацій і шумів. Навіть після декількох ревізій, цю проблему остаточно не вирішили, тож сторонні фірми вигадали кіт для покращення Hurst. Дивна річ - купити шортшифтер за півтисячі баксів, щоб потім купувати для нього апгрейд набір і врешті не досягти бажаного результату.

Отже наразі йдеться про найкращий шифтер для Челенджера від американського виробника Barton Industries.

«Бартон Індастріз» була заснована 2004 року Дейвом Моузесом і спеціалізувалася на виробництві дрібних компонентів для аерокосмічної галузі, але 2010 Дейв вирішив розширити асортимент на автомобілі. Він зробив шорт-шифтер для Camaro 5 і запропонував свій виріб на одному з форумів. Деталь вийшла настільки вдалою та якісною, що люди вишикувалися за нею у чергу. 2011 Barton запропонував шифтер для  марнозвісної MT-82 6-го Mustang, і цього разу попит виявився ще більш шаленим. 2015 року Дейв Моузес побачив страждання власників Челенджерів з приводу шифтерів Hurst, що домінували на ринку, і сприйняв це як виклик. Challenge accepted! За словами Дейва через конструктивні особливості Tremec TR-6060 в Челенджері досягти чіткості перемикання, кращої ніж у Hurst, і водночас позбутися шумів та вібрацій було вкрай складним завданням. Але ж він впорався. Як результат: невдовзі Barton випередив Hurst щодо обʼєму продажів. 

Я тричі намагався придбати б/в шифтери Barton на фейсбучному маркетплейсі, але щоразу потерпав фіаско. 

-От бачиш, я щиро намагався! Не продають кляті трампісти! - кажу @MEDVEDc4 

-Сум, звісно. А у Бартона зараз знижка 15% за промо кодом. Ось промо код. 
…

Розрахунки показали, що зі знижкою виходить лише трішки дорожче, ніж я збирався купувати подряпане б/в.

-Здаюся. Замовляй! - кажу.

-ОК. А куди?

Оце так питаннячко… Мені за два тижні їхати, а там чистий аркуш. Ані житла, ані адреси, ані чіткого уявлення куди саме я їду навіть в масштабах регіону, не кажучи вже про місто, вулицю, дім та квартиру. 

Але ж хіба у Польщі нема чудових людей на червоних Мустангах?

-Відправляй до мого тезки до Кракова.

Останнім часом @Jackson стільки разів мені допоміг у справі асиміляції в Панстві Польському, що до етапу наступних спокус залишився лише один крок. Втім, поки що треба з наявним мотлохом розібратися.

Отримавши посилку в «пачкоматі» DPD, я два дні тримав її вдома, потім два дні возив у багажнику, що свідчить про мій напружений робочий графік, адже раніше такої херні не було.

Втім, одного дня після роботи я не втримався. «Якщо на Ютубі це роблять за годину, я точно впораюся за 60 хвилин, а можливо й менше»,  подумав я і двадцятьма хвилинами потому стояв із демонтованим центральним тонелем та стоковим шифтером, не розуміючи, що робити далі.

З самим шифтером все зрозуміло. Міцні тяги проти тонких прутків, поліуретанові сайлентблоки замість мʼякої (і в моєму випадку зношеної) гуми спереду, дві «рейки» з сайлентблоками, якими їздить заднє кріплення, замість хилої трубки, на якій  стокова конструкція неприємно крутиться вправо/вліво, потужний механізм із жорсткою пружиною «нейтралки». Все чудово!

Але ж чи то Barton Industries дали гопака, чи наша чудова найкраща в світі митниця, але пластини, що кріпить стокову ручку КПП, комплекту бракує!

Також нема і необхідного інструменту на моєму новому робочому місці, зокрема тисків. Фіаско? Але ж не прикручувати все назад.

Намагаючись заощадити час, від виготовлення кастомної пластини з нуля я відмовився, натомість вирішив піти найпростішим шляхом, відрізавши кронштейн для ручки зі стокового шифтера. В цьому разі з кастомних робіт залишилося лише відрізати з металу прямокутник, просвердлити в ньому чотири отвори та приварити стоковий кронштейн до цієї пластини. Ну і ще вкоротити чотири болти кріплення пластини до шифтера, позаяк бартонівстка пластина товста алюмінієва, а моя тонка сталева, тож різьби в шифтері для довгих болтів не вистачало. 

Філігранністю обробки та красою цього тимчасового рішення я не переймався, адже задачею максимум того дня було встановити все на автівку та поїхати додому з чіткими і короткими ходами важеля.

Тож головне, що годиною потому все стало на свої місця.

І до чого це все призвело? Щоб не співати оди черговому покращенню процитую Роба Фінкельмана, автора Street Muscle Magazine, який після встановлення шифтера Barton на свій Челенджер, у своєму матеріалі під назвою “One Slick Stick” написав наступне:

Повірте мені, Barton - це шифтер буквально гоночної якості. НП хотілось би загострювати на цьому увагу, але цей шифтер настільки міцний та чіткий, що виникає дивна думка про те, що він занадто гарний для цієї автівки. Відчувається ніби він належить 

Bugatti Veyron або Ferrari LaFerrari, якби лише вони мали опцію у вигляді ручного перемикання передач. Як власник декількох   BMW та Mercedes з МКП, можу вам сказати, що Barton - це найкращий шифтер з тих, що я бачив у дорожніх автівках. Це день та ніч у порівнянні з Hurst, і тиша змушує мене співчувати хлопцям, які за допомоги шайб, шумоізоляції, заміни втулок тощо марно намагаються змусити свої шифтери Hurst заткнути пельку та поводитися чемно. Із стоковим шифтером це взагалі порівнювати неможливо, адже це просто різні світи та різні часові виміри.

Від себе можу лише сказати, що все це правда, і це дійсно Woaw без будь-яких «але». Насправді я вже мав нагоду керувати Челенджером з Бартоном, коли робив тест-драйв мануального ScatPack  @1nGodWeTrust ще в Одесі і за минулого власника. Втім, тоді цей Челік був із напівмертвим зчепленням, завдяки чому всі дива шифтера Бартон розбилися об брак динаміки та абсолютно незрозумілі моменти стискання дисків зчеплення. 

Але ж тут… Ніколи не їздив суперкарами, але там все має бути саме так. Відчуваєш себе оператором дуже потужної і дуже точної машинерії. Лівою рукою і без зчеплення не дуже зручно, але інакше я б відос не зняв через відсутність доступу до правих дверей та брудний комбез. Тож маємо, що маємо.

Жодних люфтів, вивірений і короткий (на 44% менший у порівнянні зі стоком) хід важеля із характерними «клац-клац», повна відсутність вільного руху в будь-якій передачі та загалом напрочуд приємний та захопливий процес. Це справді «день та ніч». І ця деталь, як зазначив пан Фінкельман, дійсно варта кожного центу зі своєї немалої ціни, бо Дейв Моузес зробив вкрай крутий продукт. 

Дякую всім причетним власникам червоних Мустангів, а решті бажаю більше таких людей на життєвому шляху, якого б кольору ні були їхні автівки, і яка б тварина ні була на їхніх решітках.