75к update: чергові 10к буднів із Вольвашем+

Ну ось і маємо: ще 10 тисяч кілометрів накатано разом із Вольвашем. Загальний пробіг тепер 75 тисяч. Але цього разу не за півроку, а за десять місяців. Останнім часом їзди було менше: дальняків не було зовсім, навіть щоденні поїздки вдалося скоротити. Хочеться у велику подорож... але не на часі.

Ці 10 тис. км — це суцільна рутина: робота, пробки, повсякденна міська їзда. Середній розхід 10,5л.

Вольваш продовжує радувати щодня, лишаючись моїм додатковим засобом підтримки ментального здоров’я. 

Про нюанси: технічка та дрібні заморочки

З моменту останнього ТО (де я мив радіатори і міняв охолоджувальну рідину) періодично на різкому гальмуванні з'являлося повідомлення про низький рівень охолоджуючої рідини. Долив близько півлітра дистильованої води — наче стабілізувалося, підтікань врешті не знайшли

Після простою на кузовному ремонті почав вилазити «низький заряд акумулятора», а старт-стоп взагалі перестав працювати. Також діставала вібрація при гальмуванні з високої швидкості та відомий багатьом власників американських Volvo постійний відстріл пістолета при заправці.

До наступного ТО я морально готувався викласти ніфігову суму за  акумулятор (в тому числі старт-стоп), передні гальмівні диски з колодками, абсорбер... Сумнівів не було, куди звертатись — тільки «на Науки до Іванича».

У результаті, крім стандартного набору (олива, фільтри), замінили передні колодки (оригінал), проточили гальмівні диски (ресурс дозволяв), замінили фільтр абсорбера (що є проблемою саме авто з США), скинули налаштування акума та для профілактики проблеми VEA двигунів зробили розкоксовку (shuma).

Вдячний хлопцям за підхід, бо була ймовірність просто все міняти без розбору і рахунок вийшов би вдвічі більшим.Хоча, як знати, що краще... побачим-побачим

Тепер гальмування впевнене і без вібрацій. Акумулятор не «матюкається», старт-стоп працює (питання — а чи треба він мені взагалі?). І головне — я нарешті можу заправлятись до повного без танців із пістолетом! (як мало треба для щастя)

Щоправда, наступного дня після ТО з’явився ЧЕК. Повернувся — виявилось, що патрубок біля ВКГ був передавлений хомутом. Його підрізали, встановили назад — проблема зникла. Але, схоже, на наступному ТО його доведеться його замінити. Накрутити я себе встиг добряче поки їздив з преславутим Джекічаном.

Бюджет всієї цієї історії — 18k. Не мало, не багато, але проблеми вирішені.

Після зими дуже хочеться відмити Вольваша. Часткову хімчистку планую зробити сам, коли погода дозволить. Хоча кермо виглядає убитим, і здається, я сам його добив. А от потертість на подушці бокової підтримки — це вже точно мої «боки».Сумно дивитися, як потроху зникає шарм світлого салону, який мене колись зачепив... 

Китайський CarPlay стабільно глючить, але вже звик. На хаотичну роботу парктроніків не звертаю уваги. Найбільше бісить затримка камери коли вона дійсно треба. Зима хоч і була ніяка, але зимові фішки відпрацювали на ура — навіть у квітні. Проте рекод дати заміни резини на Паску як у квітні 22 побито не було. На літніх Мішках я був в середині квітня.

Отже, далі чекає  весняна чистка, дозаправка кондиціонера (трохи булькає) та сподіваюсь тонування яке я дуже хочу зробити.

Сайд-сторі 1: нові Вольво та тренди

Нещодавно вийшов новий ES90 — і салон там просто вау. Нарешті повернулося двоколірне кермо, як мені та подобається у Вольваші! Мені здається, ES90 вийшов дуже крутим. І що важливо — він просуває ідею фастбеку. Я відчуваю, що кросовери поступово відходять. Усі ці "модні" Х2, Х4, GLC Coupe, Peugeot 3008/4008 — тягнуть ринок назад до класичних, аеродинамічних та стильних седанів. І тепер я зовсім інакше дивлюсь на S60/90, Jaguar XE чи BMW G20. Можливо, те, що я раніше вважав мінусом, скоро стане фішкою.

Сайд-сторі 2: будинок на колесах

Мрію про кемпер VW California. Але там ціни — космос. Як компроміс, думаю про щось типу універсал-фургон. Наприклад, VW Caddy має версію California. Або Peugeot Rifter — мені завжди подобався. Його то і можна переобладнати під міні-кемпер, виконуючи роль авто на кожен день. Спробував 1.5 дизель, який вже доживає свої останні роки, 8-ступка Aisin, версія GT: купа фішок... але без адаптиву.. Посадка й оглядовість — незвична автобусна, хоча розміри як у Вольваша. У русі розчарування, бо немає спортрежиму (хоча хто тут спортстмен?) Враження від простору й практичності зіпсувала ціна. За ці ж гроші можна взяти комфортніший 3008 або семирічний XC60 або хорошу заготовку під California.

Сайд-сторі 3: повна протилежність Вольво

Новий Duster — зовні дуже зацікавив вайбом пригод у стилі Jeep Trailhawk або навіть Defender. Але знову: немає повного приводу з автоматом. Ну як так?

Салон — скромний, але цілком ОК для формату. Пахне Дачією, як у батька в 2006р. Сів помацав, це що за дермантин такий в топі??? ну камон, давайте краще тканину. Прокататись не вдалось, бо на тесті лише механіка. Хочеш повний привід - приймай challenge механічної КПП у 2025 році. В цілому — потенціал є. Якщо гібрид з роботом буде дійсно дуже економним, то Дастер має сенс. Але без повного приводу на автоматі — завжди буде «але», бо треба "бути, а не здаватися"

але знаєте, всі ці прогулянки по салонам Nіssan, Renault, Mitsubishі, Mazda.... з прицінюванням і примірюванням з "серйозним лицем", закінчувались одним.... а саме однаковою думкою  після повернення у своє авто: "та бляха, куди цим шкарабанкам до Вольваша???"... всі крім відвідування салону Volvo

Сайд-сторі 4: сезон відкрито

На весну реалізував минулорічну мрію — новий велосипед. Тепер «proudly designed in Ukraine» Pride Marvel 9.3 час від часу буде їздити на даху Вольваша — на нові покатушки. Дуже сподіваюсь, що вони будуть регулярними, а далі (якщо зачепить) реалізую іншу мрію - е-MTB з покатушками в горах.

Так мій звичайний апдейт по Вольвашу перетворився майде на lifestyle-блог.  Рухаємось далі!