Shine & stripes

Стан ЛФП Челенджера дратував мене від самого початку, але бачили очі, що купували.  Крім суттєвих недоліків, що я виправляв власноруч,у PDR та на малярці, була ще безліч дрібних вад, багато з яких Челік здобув вже зі мною: хтось дверцятами вдарив, десь я якийсь інструмент упустив, а ще й подекуди жебрацька мийка без засобів, щітка від пилу тощо. Все це призвело до купи дрібних подряпин, потертостей та swirl marks вздовж всього кузова. А ще не треба забувати про наслідки останнього фарбування із лаком по всій пиці та про кришку багажника, що валялася десь на шроті. Отже, попри білий колір, що багато що пробачає, Dodge конче потребував полірування. 

В Одесі я це зробити не встиг, потім було не на часі, але сьогодні зранку Challenger нарешті потрапив до боксу дітейлінг центру з неочікуваною назвою  Detailing CENTER.

Ба більше - що випливає з назви - бокси розташовані в самому центрі Чернівців на вул. Богуна. Крім того, що це дуже зручно, власник цієї студії виявився єдиним, хто під час знайомства погодився не лише повернути Челенджеру давно втрачений  блиск, але й надати мені свій чистий світлий теплий бокс на декілька годин. За це я дуже вдячний, адже для мене це було обов’язковою умовою, позаяк ще зранку я зняв бічні страйпи, а вже ввечері планував поїхати з новими. 

Область під страйпами наочно продемонструвала наскільки сильно змінився колір Челіка навіть від березня 2024, коли я ті смужки наліпив. Кузов як такий начебто білий та яскравий, але у порівнянні з тим, що було сховано під вінілом, - бежевий, як какао з радянського дитсадочку.  

Приїхавши до майстерні о шостій вечора, я зіткнувся із дивним видовищем. Ніколи не бачив Challenger таким. Хіба що уві сні:

Білий, як зубний протез голівудської бабусі.

Два комплекти страйпів я зробив ще в Одесі, але наніс на монтажну плівку та приміряв на автівці лише кілька днів тому. Нові смужки доволі суттєво відрізняються від попередніх, вони мають більшу товщину, меншу відстань одна від одної, інший нахил та пропорції літер R/T, спереду мають іншу форму і доходять аж до хромованого молдингу, якого за часів першої поклейки ще не було. 

Ось тут добре видно різницю між крилом та дверима: 

Позаяк все знов макетувалося на око за допомоги лінійки та інтуіції, ідеально з першого разу не вийшло. Один комплект довелося вручну дорізати на столі в кухні, бо оту бульбу зверху однозначно треба було прибрати:

Отже, десь о дев’ятій вечора, після трьох годин бесід під цигарки та фен (той що повітря гаряче дме) смужки вже були на місці:

Нові страйпи стали ще ближче до прообразу 1971-го і ще далі від будь-яких готових фабричних рішень:

Коли @veti-k казав мені, що білий проміжок між смугами треба зменшити, я наполягав на тому, що це до успіху не призведе. Але ж призвело, хоча й потягнуло за собою купу інших змін, зокрема в їхній формі та пропорціях. 

На жаль, прогноз погоди на найближчий час не передбачає жодного сонячного дня. Дуже кортить витягнути Додж під проміння та роздивитися, що там і як за умов природного освітлення. Бо під штучним все, крім бамперів, дуже непогано, тож під сонцем має бути ще краще. 

UPD: замовив сонце - отримав. Мороз не замовляв, але хай вже так. 

І дійсно все гаразд, адже відображення чіткі та яскраві, давно таких не бачив: