День 5й великої літньої подорожі

На 5й день ( 1-2й дні тут. а 3-4й дні тут) нашої казкової подорожі було складено наступний маршрут:

Як бачите, в Касселі ми ночували, але не гуляли цього разу. Чому? Бо власне в центрі міста ми були ще наприкінці лютого 2018, коли дружина була на останньому місяці вагітності, а на велетенський парк на західній околиці міста з замком і статуями потребує окремого дня, а не кількох годин, тому вирішили відкласти до того часу, коли обоє дітей зможуть самостійно його осилити + відкриється до того часу шматок 49го автобану, де він з'єднується з 5м. Так спокійно можна буде зробити одноденну вилазку ☺️ Тому першою туристичною цікавинкою в цей день став замок Вільгельмсталь, що на північний захід від Касселя. Комплекс був побудований між 1743 і 1761 роками і є одним з найважливіших палаців рококо на північ від Майну. У замку є великий парк з водними об'єктами. Будівлю замку можна відвідати в рамках щоденних екскурсій. Парк, який є частиною Європейської мережі садової спадщини з 2009 року, відкритий для відвідування цілий рік до сутінків.

Хофгайсмар лежить приблизно за 21 км на північний-північний захід від Касселя. Це місто фігурує в оповіді про те, як місцевий мешканець визволив своє місто від багатомісячної облоги, коли переграв солдата противника в грі в кості, викинувши за 3 кидки максимально можливе число (18).

Для невеличко міста тут неймовірна концентрація історичних пам'яток і тут я покажу лише деякі з них. 

А ще тут на околиці є невеличкий замок у стилі раннього класицизму. Палац Шенбург побудований у 1787-1790 рр. за планами Симона Луї дю Рі для ландграфа Вільгельма 9го

І якщо я вже згадав про сплячу красуню, то поруч був її замок. Сабабург сьогодні називають замком Сплячої Красуні із казки братів Грімм. Замковий комплекс був побудований у 1334 році як Заппенбург для захисту паломників із сусіднього місця паломництва Готтсбюрен. З комплексу середньовічного замку 1490 року виник мисливський будиночок Цапфенбург. У 1957 році комплекс було відреставровано, а з 1959 року в ньому розмістився готель. Наразі тут триває капітальний ремонт і гарних фото зробити не вдалося 🤥

На горі біля замку знаходиться не менш казковий приватний будиночок з садом на тематику казок братів Грімм.

Поруч знаходиться ще один замок, який в свою чергу згадується в казці про Рапунцель. Замок Трендельбург письмово згадується в 1303му році. Вежа Рапунцель висота якої перевищує 40 м, а стіни мають товщиною до 7 м, інтегрована в західну стіну. Зараз в замку Трендельбург знаходиться готель з рестораном і філія канцелярії міста.

Крукенбург, разом із Сабабургом і Трендельбургом, належить до трійки північних замків Хессену. З трьох згаданих вище замків це замок із найдавнішою історією. А ще він цікавий з точки зору історії архітектури. У центрі замкового комплексу знаходиться церква, побудована з 1107 р., яка в плані має форму хреста і утворена навколо круглої будівлі ( ротонди ) діаметром понад 13 м. Цю центральну будівлю було завершено в 1126 році та освячено Іоанну Хрестителю. Після 1617 року замок поступово занепав, а значні частини згодом були зруйновані для видобутку матеріалів.

Далі по маршруту в нас був замок на воді Вюльмерсен. Це лицарське помістя відоме з 14го ст., коли лицар Йоганн фон Штокхаузен одружився на спадкоємиці Вюльмерсена Гертруді фон Маркессен. У 1997 році в приміщенні колишньої конюшні створено сільський музей, у якому з травня по жовтень щорічно проходять виставки на тему сільського побуту та праці.

Наступним пунктом на нашому туристичному маршруті стало курортне містечко Бад Карлсхафен. Місто засноване у 1699 році як Зібург ландграфом Карлом для поселення гугенотів - протестантських релігійних біженців із Франції. Назва походить від пагорба Зібург висотою 274 метри в північній частині Рейнхардсвальда . Ландграф Карл наказав побудувати нову фабрику та торгове місто, а його інженер і будівельник Фрідріх Конраді почав планувати це. У зв’язку з амбітними планами прорити канал Ландграф-Карл, ландграф хотів обійти митні збори  і побудувати новий водний шлях до міста Кассель. Однак ці плани вдалося реалізувати лише частково, адже будівництво зупинилося зі смертю ландграфа. Соляні джерела були виявлені в 1730 році і торгівля сіллю тривала майже 100 років. Після створення Пруссько-Хессенського митного союзу видобуток солі було припинено, щоб захистити родовища ропи на півночі Німеччини. У 1838 році в місті була побудована перша лазня, в якій ропою лікували курортників.

Великі частини міського комплексу в стилі везерського бароко з симетрично розташованими вулицями збереглися дуже добре. Головна будівля, розташована безпосередньо на історичному басейні гавані, - це колишнє вантажно-складське приміщення (а нині ратуша) було побудоване між 1715 і 1718 роками. Канал Ландграфа Карла, який колись планувався аж до Марбурга, починався саме тут.

По дорозі до міста ми помітили якийсь замок на горі і заїхали до нього вже на зворотній дорозі. Виявляється це замок Херштеле і знаходиться він власне вже в сусідній землі. Карл Великий розташував свій зимовий табір у Херштеле на Везері в 797 році під час саксонських воєн і заснував тут каплицю. Назва поселення походить від головною резиденції Карла Великого в 758–784 роках - містечка Ернсталь у Бельгії. Пізньосередньовічний замок Херштелле вперше згадується в 1292 році як власність єпископа Падерборна. Сьогодні, після капітального ремонту, замок є приватною власністю родини Гернінгів.

За 20 хв. ми вже припаркувалися біля замку Фюрстенберг, де розташувався фарфоровий завод. Перші укріплення на замковій горі сягають корінямм у 14 ст. Сучасна будівля ж належить до 1600 року. У 1747 році герцог Карл I наказав заснувати порцелянову фабрику. Фарфорова мануфактура Фюрстенберга є третьою найстарішою порцеляновою мануфактурою в Німеччині, яка існує на сьогоднішній день. У замку, який зараз є пам’ятником архітектури, з 1957 року розміщується музей порцелянової фабрики, який дає огляд виробництва від початку періоду рококо до наших днів.

Далі наш маршрут було прокладено до монастиря Корвей, але проїжджаючи через містечко Хьокстер ми зрозуміли, що варто й там зробити зупинку. З цікавого, наприклад, тут є ратуша, що вперше згадується в документах у 1351 році та археологічно датується серединою 12го ст. Це одна з найстаріших будівель ратуші на північному заході Німеччини, яка була побудована замість попередньої будівлі високого середньовіччя.

Старий шляхетський двір згадується з 1072 року. Актуальна ж будівля в центрі міста функціонує з 1561 року і зараз служить парафіяльним залом і настоятелем парафії Св. Миколая. Це одна з найважливіших будівель, побудованих у стилі Везерського ренесансу.

Церква св. Миколая була заснована близько 1150 року на північній околиці міста, а в 1245 році була включена до другого кільця укріплень.

Церква св. Кіліана вперше задокументована в 1075 році. Сучасна будівля була зведена за кілька будівельних етапів, ядром яких є романська базиліка. Її двобаштовий вестверк з 11го століття домінує в міській забудові старого міста.

Трохи більше ніж за 2 км на захід знаходиться вежа Бісмарка, урочисто відкрита в 1900 році. 13-метрову вежу з еркерними башточками звели з вапнякового уламку всього за чотири місяці.

Корвей - колишнє імперське бенедиктинське абатство, що з червня 2014 року внесено до світової спадщини ЮНЕСКО. Корвей був важливим монастирем Каролінгів і мав одну з найцінніших бібліотек у країні. У 9-10 ст. абатство перетворилося на культурний, інтелектуальний та економічний центр у саксонському регіоні. Після періоду кризи Корвей став реформаторським монастирем в 11 ст.

Містечко Хольцмінден згадується в оповіді братів Грімм "Дикий мисливець Хакельберг". Хольцмінден вперше згадується в 832 році в кількох реєстрах пожертвувань і документах монастиря Корвей. Тут доволі затишний центр міста, є де погуляти сім'єю. 

Далі ми проклали маршрут на Боденвердер, але навдорозі зупинилися біля руїн замку Полле. Вважається, що датою будівництва замку Полле є близько 1200 р., а зруйнований у 1641 в ході 30річної війни. Замок фігурує в казці про Попелюшку, а на його руїнах є її черевичок.

Вже ближче до Боденвердера нас зустрів Барон Мюнхаузен - не дивно, бо це родинне гніздо Мюнхгаузенів.

Поселення Боденвердер вперше отримало статус міста в 1287 році за правління лицаря Генріха II з Гомбурга. Близько 1340 року один з гомбурзьких управителів запланував і звів у цій місцині укріплення з мурами й вежами, залишки якого збереглися до наших днів. 

У 1750 році уродженець Боденвердера барон Мюнхгаузен віддалився у свій спадковий маєток тут, і розповідав своєму товариству знамениті й неймовірні історії, що стали поживою для літераторів й уславили барона як літературного персонажа, а заразом і його рідне містечко. Будинок Мюнхгаузена був придбаний містом у 1935 році, й використовувався спершу як ратуша, згодом переобладнаний також на музей Мюнхгаузена.

За цей насичений день ми дуже багато встигли побачити. Сонечко сідало і ми їхали вже на Хільдесхайм в готель, але все ще встигали подивитися монастир в Марієнроде. Монастир  був заснований 22 травня 1125 року єпископом Хільдесхайму Бертольдом I Альвенслебеном. Користуючись втомою сімейства я влаштував невеличку фотосесію Гольфу)))

На сам Хільдесхайм в нас вже не вистачило ні сил, ні світлового дня, тому наступний день ми почали саме з цього міста.

Пробіг 247500 км.