Як ви вже можливо звикли, в бортовику Гольфа дуже багато дописів про подорожі. Ну а що робити, 30т км за рік самі себе не наїздять))) Донечка йде до школи, тому перед школою вирішили проїхатися маршрутом німецьких казок, мапу якого ми отримали ще 3 роки тому в туристичному відділі міста Ханау. «Німецька казкова дорога» - окремий відпочинковий маршрут у Німеччині. З 1975 року маршрут пролягає від гессенського міста братів Ґрімм Ханау на 600 кілометрів до Бремена на півночі Німеччини, міста бременських музикантів. Він об’єднує етапи життя братів Ґрімм, а також місця та пейзажі, на яких базуються їхні казки, уздовж маршруту подорожі.
У зв'язку з тим, що маршрут починається в нашій землі, то багато цікавинок вже було побачено за роки проживання в Хессені. Наприклад, ділянка між Ханау та Франкенбергом на Едері:
Таким чином, наш туристичний маршрут починався північніше від Франкенберга. Перші кілька днів ми ночували вдома, а коли вже відїхали далі, то я вже заздалегіть забронював готелі. У зв'язку з тим, що історія на гуглокартах тепер зберігається виключно на телефоні, то скріншотів на ноуті вже не поробиш 😒 Тому вручну відмітив точки на картах:
Франкенберг на річці Едер - невелике місто та економічний центр середнього розміру в південній частині округу Вальдек-Франкенберг на півночі Хессена.
Це найстаріша збережена світська будівля в місті пережила пожежу 1476 року майже неушкодженою.
Наступною нашою зупинкою став замок Хессенштайн. Він був побудований між 1342 і 1348 роками ландграфом Генріхом II Гессенського на залишках старого «Зільбурга» як заміна Кезебурга, що було зруйновано його батьком у 1277 році.
Після цього я налаштував навігатор на Замок Ліхтенфельс. Цей замок на вершині пагорба був побудований в 1189 році. Нажаль все навколо дуже рясно вкрито рослинністю, а сам замок наразі перебуває у приватній власності і всередину зась...
Наступною зупинкою став замок Рекенберг - це схожа на замок садиба, побудована на залишках колишнього замку оточеного ровом. Замок вперше згадується у 1350му році. Замок і пов'язані з ним господарські будівлі є частиною приватної власності і недоступні для відвідувачів.
Недалечко ще був замок Норденбек, що веде свою історію з 13го ст. На сьогоднішній день від нього вціліла лише 6ти-поверхова вежа.
За 20 хв я вже припаркувався у підніжжя пагорба біля Гольдхаузена. Замковий комплекс Айзенберг вперше згадується в документах у 1367 році як власність графів Вальдек. У 1700му році він був вже в занедбаному стані і у 1749 р. його розібрали на будівельні матеріали.
Поряд з руїнами замку знаходиться оглядова вежа Георга Віктора. Вона названий на честь князя Вальдекського і Пірмонтського, урочисто відкрита 3 червня 1905 р.
Наступною стала зупинка в містечку Корбах. В середньовіччя це було багате місто, про що свідчить його ганзейський статус та купа історичних пам'яток. Корбах був єдиним ганзейським містом на території сучасної землі Хессен та й взагалі це було одне з найпівденніших міст Ганзи. Купці Корбаха торгували тканиною, хутром і пивом, а також золотом та іншими металами з околиць.
Далі по дорозі до наступного замку я зупинився помилуватися Зельбахським віадуком. Цей семиарковий залізничний міст довжиною 193 м і висотою приблизно 28 м використовується зараз в якості велосипедної доріжки.
Замок Вальдек вперше згадується в документах 1120 року. Сьогодні на території замкового комплексу діє музей, а також готель і ресторан. В експозиції «За замком і ґратами» музей демонструє переважно експонати епохи жіночої в’язниці та в’язниці 18-19 ст. З замку відкривається широкий вид на Едерзее аж до стіни дамби та Келлервальда.
Вже вечоріло і на закуску ми вирішили спуститися до однієї з найбільших дамб у Німеччині. Будівництво дамби на Едері було останнім великим будівельним проектом імперської епохи, який будувався водним управлінням Пруссії до 1914 року, щоб використовувати воду для підтримки рівня води сьогоднішніх федеральних водних шляхів Везер і Міттелландського каналу. Іншим завданням дамби є захист нижньої течії від невеликих і середніх повеней, а вода використовується для виробництва електроенергії.
Наступного дня наш туристичний маршрут було прокладено по цікавинках, що розташувалися східніше за відвідані у попередній день.
Першою зупинкою стало містечно Нойштадт. Тут знаходиться найбільша в світі фахверкова кругла будівля - вежа Юнкер Хансен, загальною висотою понад 50 м і діаметром близько 13 м. Ця вежа була частиною міської стіни, що було побудовано в 1480 році архітектором фортеці Гансом Якобом фон Еттлінгеном на залишках старого замку, який було знесено у 1470 році. Згодом була перебулована на житлову і інтегрована в комплекс замку Дьорнберг. Замок (і місто) були засновані приблизно в 1270 році графом Людвігом II Цигенхайнським. У 1550-х роках його було переплановано у пізньоготичному стилі. Зараз тут знаходиться ратуша.
Після цієї прогулянки ми поїхали до містечка Віллінгсхаузен - саме того, де Людвіг Еміль Грімм, молодший брат Якоба та Вільгельма Грімм, був співзасновником колонії художників. Колонія художників Швальма Віллінгсхаузена є найстарішим об'єднанням художників у Європі (1824й рік заснування). Одойменний замок, також відомий як замок Швертцелль - садиба в стилі простого замкового комплексу з прибудованим маєтком і англійським ландшафтним садом на північній околиці, став першим місцем зустрічі та місцем заснування колонії.
Після цього ми помандрували до Швальмштаду - міста співавторів дитячих та побутових казок братів Грімм Фрідеріки Маннель та Фердинанда Зіберт. Місто утворилося 55 років тому шляхом об'єднання містечок Трейза та Цигенхайн ("Козинячий гай"). Саме тому це місто має 2 історичні центри.
Барокова фортечна споруда на воді Цигенхайн веде свою історію ще від 950 року. Це четверте за величиною укріплення в Гессені після військових споруд у Касселі, Гіссені та Рюссельсгаймі під час Тридцятилітньої війни. У цій війні фортеця не була взята, витримала всі облоги і тому була причиною створення приказки «Сильний, як Цигенхайн». Сьогодні водна фортеця Цигенхайн є невід'ємною частиною виправної колонії Швальмштадт-Цігенгайн. У 1989 році ліванський терорист Хезболла Мохаммед Алі Хамаді був ув'язнений саме тут.
Не оминули ми увагою село Труцхайн, яке утворилося на місці табора для військовополонених часів 2ї СВ. Після війни табір спочатку заселили ССвцями, НСДАПовцями, полоненими німецькими вояками і т.п. населенням. Після його розформування сюди переїхали німці, яких вислали з анексованих земель (східна та західна Прусія, Судети, Померанія, Сілезія). Згодом бараки були приватизовані і розділені на квартири... Не знаю, мені б якось трохи моторошно було б жити в будинку з такою історією...
Далі ми направилися до музею казок в містечку Нойкірхен. Тут знаходиться неймовірний музей казок.
Церква св. Миколая була побудована в кілька етапів понад 500 років тому.
По дорозі до наступної цікавинки прихопили будівлю колишнього вокзалу регіональної гілки між Трейзою та Бад Херсфельдом. Зараз частиною колишньої залізниці прокладено велосипедний маршрут краями Червоної Шапочки.
Замок Нойєнштайн побудований у 1250-1267 роках Альбертом I графом фон Валленштайном. Муніципалітет Нойєнштайн купив замок у 2000 році та перетворив його на центр для проведення конференцій та урочистих заходів.
Навідміну від сусіднього замку Валленштайн. Замок, ймовірно, був побудований у 12 ст. абатством Герсфельда для контролю над західною частиною області Герсфельд після того, як тюрінгський ландграф закріпився в Гомберзі та став загрожувати володінням і правам Герсфельда. У 1637 році замок був зруйнований хорватськими військами імператора під час Тридцятилітньої війни і з того часу більше не відновлювався...
Вже вечоріло і фінальним акордом 2го дня подорожей стало місто Гомбург, що на річці Ефце. Гомберг був заснований гессенсько-тюрінгськими ландграфами і вперше задокументований як місто в 1231 році. Назва походить від Хоенбург (замок на височині) - фортеці, що розташувалася на погорбі над містом.
Ця фортеця також не пережила 30річну війну і її камені стали донорами будматеріалів для відновлення міста. Міська церква св. Марії збудована у 13му ст. і поряд з церквою Єлизавети в Марбурзі однією з найважливіших готичних архітектурних пам'яток північного Хессена.
Гомберг Ефце - одне з небагатьох міст, яке до наших днів значною мірою зберегло свій середньовічний центр міста з численними історичними будівлями.
Ратуша побудована у 1704 році на фундаменті попередньої будівлі 15го століття, яка була зруйнована під час Тридцятилітньої війни. Флюгер датується 1767 роком.
Міський комплекс Гомберга Ефце складається з двох окремих, але майже збережених міських укріплень. Старе місто оточене міською стіною довжиною близько 1800 метрів. Висота становила шість-вісім метрів, а товщина різна, але в середньому два метри.