Ще з вечора я склав собі попередній план робіт: помити автівку, перевірити всі свічки запалювання, почистити дросель та датчик масової витрати повітря. Зранку поснідав, взяв на розборці в шафі старі свічки, карб клінер, набір інструменту та ноутбук і рушив на мийку. Правда перед тим, як власне туди рушити, мені довелося десь протягом півгодини заводити автівку, яка нікуди вже їхати не хотіла. Якщо раніше двигун зранку "семерив", то тепер по відчуттях почав "троїти". Відключення всіляких додаткових датчиків та очищення помилок не принесло жодного результату - свічки залило з перших секунд після запуску. Якимось дивом, тримаючи педаль газу в підлозі, я зміг запустити двигун. За кілька хвилин циліндри почали ліниво долучатися до загальної справи та просинатися, і я зрештою зміг пустити газ. Нагрівши автівку до 50 градусів, я повільно рушив на мийку.
Вимивши та витерши машину, я відкрив капот і продув компресором свічні колодязі від бруду. Його було настільки багато, що я ледь втримав себе від мийки всього підкапотного простору. Ненавиджу бруд, особливо коли окрім звичного пилу з дороги під капотом ще й розмелена в борошно шпакля.
Після мийки я рушив додому - спершу думав все робити під під'їздом на вулиці. Та в тіні було доволі прохолодно, то ж я вирішив поїхати на парковку біля роботи, бо там в обід завжди сонячно.
Приїхав, виклав інструмент і почав викручувати свічки по порядку від першого циліндру й далі. Перша свічка мене порадувала своїм виглядом - адекватний знос електроду, трохи відкладень (не задурно ж я оливу доливаю), та загалом гарний робочий стан.
Другу я викрутити не зміг через те, що в свічний колодязь впав обламаний шматок фіксатора роз'єму форсунки, тому пропустив її і пішов далі. А от третя вже порадувала мене по-справжньому, адже принаймі одну з причин втрати потужності я знайшов.
Я не втримався і на радощах відправив @LOWERANDWIDER фоточку однієї підсмаженої красуні. За декілька хвилин Женя перетелефонував та запитав, де я знаходжуся. Я сказав, що біля роботи і поцікавився, що він думає про мою фотку. На моє здивування він відповів, що ще її не бачив. Тоді я попросив його й не дивитися, а за можливості приїздити, адже шоу якраз тільки починалося. Не встиг я почати знімати свічки з лівої головки, як він вже був біля мене.
Здивувати та вразити @LOWERANDWIDER вкрай важко, і це не дивно. Але цього разу мені здалося, що він був щиро здивований та надзвичайно радий такому видовищу. Також було приємно спостерігати, як він, голодний до роботи, стоїть біля моєї автівки та крутить її. Я про таке міг лише мріяти, але й не надіявся на здійснення тих мрій...
Після заміни розплавлених свічок на старі, що були в більш гарній формі, я почав знімати дросельну заслінку. @LOWERANDWIDER одразу сказав, що вона дуже брудна. Коли ми її вже тримали в руках, то мені стало зрозуміло, чого останнім часом холостий хід на перехідних режимах був такий нестабільний. Відкладень було вкрай багато, та модний карб клінер від Bardahl, який я купив ще в вересні про всяк випадок, впорався з ними граючи. Мити датчик масової витрати повітря очисником гальм Женя мені заборонив, і ми згодилися продовжити це свято життя іншим разом, коли я куплю відповідний очисник саме для датчиків цього типу. Прикрутили на місце чисту заслінку, попередньо замінивши прокладку, яку я теж купив декілька років тому про запас і тримав у шафі саме для цієї миті. І от, коли я взяв в руки пластикову трубу, що з'єднує дросель з фільтром, я завмер від побаченого: вона геть вся була потріскана! @LOWERANDWIDER вкотре зрадів та наголосив, що ми зрештою знайшли підсос повітря, який він пророкував і так довго чекав. Я ж був просто в розпачі, адже тріщини були настільки великі, та їх було так багато, що паяти вдома пластиковими хомутами їх точно не мало змісту. Женя вкотре взяв ситуацію в свої руки та сказав, що йому потрібна ізострічка. Ми закрили автівку та пішли до мене на роботу випити кави і перемотати впускну трубу.
Вінілової стрічки я не знайшов, тому довелося мотати по-богатому тканинною. Випили кави, поговорили та пішли назад до автівки приміряти перемотаний впуск. Після заміни свічок та часткового усунання підсосу повітря двигун запустився легко, з приємним звуком восьми циліндрів. Хоча я вже й звик до звуку чотирициліндрового напів-боксера, було теж непогано. До цього я не міг збагнути, чому при чотирьох майже неробочих циліндрах паливні корекції були в нормі. А мабуть справа була в тому, що розтрісканий впуск гармонійно доповнював розплавлені свічки, тому суміш й не була збідненою.
На радощах Женя запропонував мені знову проїхатися на його автівці, щоб на власні руки-ноги очі переконатися в тому, наскільки ж чудодійною є літієве мастило від Xado. Ну що я можу сказати? Там же написано - "Very lube", от так воно і відчувається. Вижимний підшипник тепер ходить буквально по маслу, тому передачі перемикати вкрай легко та приємно, педаль зчеплення працює незрівнянно гарно. І це просто жах, бо я вкотре спіймав себе на думці, що автомат - не моє. Порадів, пожурився та зрештою замовив ремонті серво для свого автомата. Адже треба з чогось починати...
PS підтримую ідею поставити холодні ;)
І звідки там стільки піску? Наче ж тільки півтора року назад ви нові свічки ставили.
П.с. пробіг щось не побачив, можливо не то читав)
А щодо overthinking - є таке, я постійно про щось думаю, от тільки зазвичай з цього немає корисного "вихлопу". Потім лиш відчуваєш, що ти весь такий exhausted.