Власне, трохи заслоупочив, але тачка і так максимально слоупочна, тому пофіг 😄
В попередньому записі можна було подумати, що мазда майже готова і вже можна кататись, але спереду було якось от так:
Здавалося б: накинуть бампер, крило вже на місці, фари і поїхали, але не так все швидко. Навіть навпаки - дуже повільно.
Попередній хитровидуманий власник наче і допоміг мені, бо тачка в максимально приємному і свіжому стані, як для битка, але наче і підісрав теж, бо якщо я ще був готовий, що фари коштують космічних грошей (а потрібні обидві), то те, що решіточки в бампер коштують дорожче за фари, було для мене несподіванкою. Взагалі ціни на запчастини це теж якийсь прикол - іноді за копійки віддають, а іноді треба нирку продавати. На додачу до того, вже всерйоз думали взяти комплектний тайванський бампер і махнути все одразу, бо було реально простіше і дешевше, ніж рятувати все те рідне, яке вже було. Але нюанс в тому, що якщо і брати тайвань, то треба брати всю морду, бо воно між собою не стає, як виявилось. Ну але ми не шукаємо простих шляхів (а може і варто було б).
Власне, перебравши всі ті шматочки пластику, які щедрі американці засипали в багажник, вирішили таки спробувати врятувати те, що є.
З придбаного по морді маємо: фари оригінальні (навіть нові, в плівочці), хром шматочок лівий, решітка, кріплення фар, кріплення верхньої частини бампера, бокові кріплення бампера. Знайшли подешевше - 1000$ коштувала морда разом із зборкою - наче не так погано, як могло би бути, бо лише фари по розборкам продають за 900$. Але це ще не купували радар (дістронік), який буде ще 300$ з проводкою, бо проводку теж сперли. У когось на мазді з'явився радар, якого там не стояло - удачі комусь, здоров'я і шоб у нього рученята не боліли.
Наступне питання - бампер. Шкаралупа бампера з розборки теж коштує нормальних грошей (від 450$ і приблизно до нескінченності), тому вирішили спробувати спаяти те, що є, а там подивитись. Виявилось, якщо трохи погріти той нещасний бампер феном, то він вже буде не такий і нещасний - спаяти треба всього дві тріщинки під лівою фарою. Пайку трохи відклали, бо ще треба було невеличку тріщинку на накладці порогу спаяти, а пайщику треба бачити лінії кузова, тому наліпили все як є і повезли на рихтовку капота і водійських дверей, щоб придати лівій стороні якогось плюс-мінус завершеного вигляду, аби потім творча натура пайщика могла працювати на повну.
Після рихтування і встановлення всіх пластмасових приколів маємо шось от таке:
Тим часом, на календарі вже жовтень - на цей момент я вже мав по плану кататись на мазді і кайфувати (або ні, дивлячись як піде), але не сталося як гадалося. Чомусь навіть Олексій, який допомагав мені з усіма нудними заняттями (майже з усім крім коліс), був у шоці як все довго, бо зазвичай всі його тачки ремонтуються за місяць-два, а з маздою пройшло вже більше трьох місяців і ще ніфіга не готово. Але продовжуєм, бо шо ж іще робити.
В якийсь момент навіть вийшло, що власники трьох машин ходили пішки і катались на таксі, бо:
1. Сірокко поїхав у Київ на чергові доробки (і провисів там аж до грудня);
2. На бенве навернувся кардан, а раз уж навернувся, то можна і турбу ребілднути попутно (давно хотіли), і ТО зробити, тому ікс теж мінуснувся;
3. Мазда ще була не готова до експлуатації.
З цього всього списку ікс повернувся до нас першим, до речі, хехе. Ну але запис не про ікс, тому повертаємось до мазди. Після пайки маємо наступний результат:
До запису в малярку ще був час, тому поки чекали:
Малярка виявилась трохи довше, ніж я очікував (як і в принципі все, що пов'язане з цією машиною). Маляри офігіли з кольору, скликали консіліуми і наради, чекали малярів більш високого рангу і всі разом намагались попасти в колір. Спойлер: не допомогло, в колір попали так собі.
Як мені пояснювали, то це в основному через те, що фарба може лягти нормально під час пробної викраски, але якщо покласти трішки вологіше чи сухіше, то колір буде набагато світлішим, або набагато темнішим, ніж потрібно, тому треба гратися. Я в цьому мало шо розумію, може то і відмазки, але шо я точно розумію - сірі тачки - це зло. Треба було брать білу, ага.
Після малярки я навіть не бачив результат на власні очі - мазду одразу повезли на хімчистку і полірування, звідти знов повезли на малярку переробляти крило, звідти знову на полірування, а потім на розвал, на ТО і на встановлення дістроніка, бо нарешті приїхала проводка, яка стала фінальним акордом у цій всій симфонії, що явно затягнулась.
От приблизно в такому темпі пройшли вісім місяців з моменту покупки тачки в квітні. Вісім місяців з яких 80% часу це очікування чогось, а 20% - біготня в милі. Дяка Олексію, шо не моя дупа була в милі, і що не я цим всім займався, бо тоді я б цю мазду ненавидів всією душею. Яким чином так виходило, що на кожному етапі були якісь затримки - не розумію, бо наче і дуже довго запчастин не чекали, і якихось особливих проблем з ремонтом не було. Прикол з CAN-шиною не рахую за особливі проблеми, скоріш неочікувані, але без цього приколу було б значно дешевше. Можливо, мало сенс тупо взяти тайванську морду і не паритись з пайкою рідних запчастин, але зато тепер ми можемо похвастатись, що тачку відновили на оригінальних запчастинах і все що мінялося - це крило і фари. Досі не впевнений, що це плюс і шо це взагалі мало сенс, але вже як є.
Буде ще мінімум два записи - про колеса (куди ж я і без коліс, ну) і про загальні враження від машини. Тому нікуди не дівайтесь, хоча мені і здається, шо я це все пишу скоріше для себе і для історії.
Тєжко так шо сил нема. Але бачили очі, шо купували…))
Дорожче ніж на ауді 21 року, японці ви куда)