Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
У попередньому дописі я розповів у деталях процес ремонту та апгрейду такої доволі складної штуки, як АКПП 722.5. Але у кінці розповіді я поставив три крапки. І це не просто так. Серед іншого я писав, що дуже наполегливо рекомендую взагалі не займатись тюнінгом автоматів цієї серії. Це правило номер один. А знаєте яке правило номер два? Намагайтесь за жодних обставин не працювати із друзями або, тим паче, з близькими щодо складного ремону вашого авто! Але то я почав з кінця. Тепер по порядку.
Початок серпня. На мій телефон приходять фото зібраної коробки від Сергія - мого майстра, який з нуля побудував мені турбо-мотор та коробку до нього. Людина, з якою я співрацював по даному проєкту біля 10 років, та й інші свої машини, а також автівки родичів обслуговував довгий час у нього на СТО. Людина, з якою давно зав'язались доволі дружні відносини не дивлячись на усі нюанси з довгограючим проєктом "Чорна кішка". Але то я знову відійшов від теми. Проте я таки мав це зробити задля повного розуміння читачами пікантності ситуації, яка у мене склалась цього разу із ремонтом у мого доброго знайомого. Тож, повертаємось назад до основної суті даної розповіді.
Разом із фотками проходить повідомлення-коментар, типу, ну усе гуд, тре тільки декілька днів на настройку. Це майже через 2 місяці після того, як я приїхав "ненадовго" на "заміну сальників АКПП". Самі розумієте, як затягнувся здавалося б нескладний ремонт. Ну, мій внутрішній голос казав, щоб я заспокоївся, бо було проведено додаткові дійсно доволі складні та дуже важливі роботи. Але на той час я вже починав "закипати" через те, що тиждень-два переросли у 2 місяці. Але усе одно тримався. Точніше, намагався триматись, щоб не роздати нікому "люлей". Отримала на горіхи лише жінка, яка у мене у 101ий раз запитала, коли вже мені віддадуть Мерса. Це була її рокова помилка))))
Процес переборки гідроблоку АКПП 722.5 для корекції тиску під надув.
Проходить декілька днів. Мені телефонує майстер, та починає з фрази: "Коробку зробили. Працює... майже ідеально". На моє питання, що, б...ха, значить "майже", прилітає відповідь, що тре ще міняти модулятор та соленоїд кікдауну. І тут я вже не витримав та напхав по повній. Здається, що мій крик було чутно на 5 сусідніх поверхах. Але чим воно допоможе?
Більше всього мене заїло, що, по-перше, за 2 місяці, поки коробка була розібрана, супер-майстрам не вистачило клепок перевірити усі деталі. І кожного разу, коли коробку збирали, вилазило: "Треба ще ось це та усе буде гуд". Через максимум тиждень: "Ні, ще ось це і більше точно нічому зломатись". І так постійно. А тут вже навіть зібрали коробку, і знову якась фігня.
По-друге, "еротичності" ситуації надавало 2 моменти із самим запчастинами, які треба було міняти:
Стоковий модулятор АКПП 722.5, встановлений на корпусі моєї коробки
Ну, з першим пунктом ми розібрались якось +/- швидко, хоча я й даремно витратив декілька вечорів на збір інформації щодо сучасних замінників. Якось ввечорі мені телефонує майстер та каже, що знайшов десь у Одесі такий самий як у мене модулятор, але робочий (хоча і БВ). Ціна - 10$. Якщо не буде працювати, гроші нам повернуть. Погоджусь. На наступний день його поставили, протестували. Усе ок. Питання закрите (принаймі поки що). Хоча я прийшлов до висновку, що з урахуванням кратного підвищення потужності двигуна та інформації, яка шириться мережею, з часом спробую встановити модулятор під номером A1402700479, який ставили на одну з найпотужніших версій W124 - E60 AMG.
А от соленоїд кікдауну попив моєї кровушки.... Номер цього девайсу - A0003043890. Начебто, доступний до замовлення новим. Ціна не захмарна - 120-150$. Але терміни очікування біля місяцю... Не підходить. Хто ж зна, що я міг спокійнесенько його замовляти, бо по термінах це було б те саме, що і співпрацювати з нашими майстрами та розборщиками...
Беру у руку телефон. Відкриваю OLX. Декілька вечорів підряд шукаю розборки, де є машини з АКПП 722.5. А таких "аж" 2 шт на усю країну. І коробки там продаються лише у зборі. Не підходить. Змінюю підхід. Шукаю тепер по тегу "Запчастини до АКПП 722.5". Знаходжу ще 2 оголошення. Там люди займаються ремонтами цих коробок та продажем ЗЧ до них. Один із них відповідає, що соленоїд є. Ціна - в районі 35$. Норм. Відправляє дуже швидко - на наступний день. Але у мого майстра, як у нього часто буває, починається суміш срачки та гарячки... З його слів він підхопив якусь фігню і на декілька днів бере лікарняний. У мене у середині від такої новини вже усе починає кипіти... За 10 років, які будувався мій корчик, я вже, мабуть, мій усю медицинську книгу Сергія описати. Через дакілька днів він таки отримує цей соленоїд на Новій Пошті та бувально через годину телефонує з поганою новиною: цей соленоїд хоча і краще за мій, але теж неробочий. "Заї...сь!", - кричали гості", - промайнуло у моїй голові. Телефоную розборщику. Пояснюю ситуацію. Він каже, мовляв, а що не так із коробкою? Чого Ви впевнені, що проблема саме у цьому соленоїді. Пояснюю. Він каже, що симптоми більше схожі на гідроблок, але погоджується відправити ще один соленоїд без грошей. Цей соленоїд лежить десь у його знайомого на іншій розборці. Чекаю декілька днів. Але ось таки приходить на перевізник другий соленоїд. Сергій його забирає. І мовчить увесь день. Лише ввечорі телефонує та каже, що цей соленоїд значно кращий за два попередні, алі і він під тиском пропускає мастило. Каже, що знайшов альтернативний варіант: мі віддаємо соленоїд на реставрацію людині, яка займається заміною гідравличних мембран. Але по часу це ще тиждень-два. По грошах - біля 20$. З хорошого - я поки можу їздити на машині на останньому купленому соленоїді, проте у спокійному, не у бойовому режимі. Так і роблю. Забираю машину та катаюсь без давання під хвіст.
Поки чекаю на соленоїд 5 передачі, збираю собі список робіт, які ще міг би виконати, щоб машина знову не стояла тиждень даремно. І тут я починаю чути стукіт підвіски спереду, а машину при цьому починає уводити у бік. Одразу промайнула думка, що вмерла шарова у нижньому важелі. І тут виникає дилема. Людина, яка займається підвіскою, гальмами та іншими не самими складними роботами по моїх машинах зараз у армії. Інший майстер, якого мені дуже рекомендували, може прийняти лише за 2 тижні. Сергій, який будував мотор та коробку на моїй машині, з його слів може зробити будь який ремонт. І так воно, начебто і є, але це завжди адьске гаяння часу навіть на найдрібніші поломки. Однак варіантів немає. Заїжджаю до нього на діагностику. Тут треба відмітити, що прийняв він мене у той самий день, коли я його набрав. І за це плюс. Але в іншому вийшли жирнющі мінуси. Але досить "спойлеоів". Сергій залазить під машину і одразу підтверджує правильність моєї гіпотези - на одній з шарових пильник розірвано на шматки. Це, наче, і не було б проблемою, якщо б не той факт, що на моїй машині по заводу стоять нерозбірні нижні передні важелі "Sportline".
Модель 300Е-24 (або 300СE-24 у кузові "купе" та 300TE-24 у кузові "універсал") були верхівкою модельної гами серії W124 з моменту своєї появи у 1989 році і пробули у цьому статусі до 1990 року, коли у серію пішов легендарний "Вовк" - 500Е. Але повернемося до мат.частини саме 300Е-24.
Під найпотужніший 2-вальний 6-циліндровий двигун потужністю 220-230 к.с. потрібно було встановити нові гальма, щоб дати можливість автівці ефективно гальмувати з будь-якої швидкості. І дісйно на авто встановили збільшені передні гальмівні диски та 4-поршневі супорта, що значно покращило показники гальмывного шляху, але призвело до необхідності встановлення також інших нижніх важелів трохи іншої форми (звичайні розбірні при повороті руля упираються у збільшений гальмівний диск, що може дуже погано скінчитись). Тому модель 300Е-24 вже у базововму виконанні оримувала частку пакету "Sportline" у вигляді нерозбірних нижніх важелів. Прайс на нові оригінальні відповідний - 500-700$ за штуку. Є лише 1 замінник - Lemforder. Прайс вже куди гуманніший - близько 150$. Але відгуки якісь дуже двоякі. І тут Сергій пропонує віддати мій важель на ремонт до його знайомого токаря. Зі слів мого майстру, середня вартість заміни 1 шарової складає близько 30$ (у цю суму входить усе, окрім зняття важелів з машини та їх доставки до токаря). Тю, так за такі гроші тре одразу обидва важелі реставрувати. Прошу дізнатись точну вартість робіт токаря та назвати ціну зняття моїх важелів. На наступний день по першому питанню після спілкування Сергія із токарем чую вже більшу ціну - 40$/шт, а по своїй роботі Сергій озвучив дослівно: "Як завжди не дорого". Занотуйте собі у голові цю фразу. Але вирішальним фактором для мене у рішенні реставрувати важелі стала навіть не ціна, а той факт, що зі слів Сергію їх тепер зроблять розборними, а це дозволить їх у майбутньому дуже легко обслуговувати. Це стало останнім аргументом "за" реставрацію. Погоджуюсь. Забігаючи наперед я одразу скажу, що це була ще одна рокова помилка! Треба було брати "Лемф", а не зв'язуватись з нашими "диво-майстрами".
Поки я чекав на дзвінок від Сергія щодо готовності прийняти мою машину у роботу, я вирішую купити ще ремкомплекти сайлентів тих самих нижніх важелів "Sportline" - Lemforder 1097001 (029). Щоб потім не вертатись до питання передніх нижніх важелів як мінімум 5 років. Також я пригадав, що мені якось у око кинувся стан амортизатору руля. Він виглядав не дуже. Замовляю і його у виробнику гарної якості (Bilstein) та по доволі приємній ціні (знову дякую магазину elit.ua).
17.10.2024, через майже 2 тижні з моменту, як я віддав гроші за реставрацію соленоїду АКПП, мені приходить повідомлення від Сергію, що я можу привозити машину. Зер гут. Приїджаю та привожу у багажнику усі розхідники, які мав привезти:
Тут знову невелика ремарка: коли я запитав, чи потрібно мені купляти шарові, Сергій відповів, що ні. 40$ - це ціна реставрації важелю із запчастинами. Запам'ятайте цей момент. Тому я лишаю машину, куплені запчастини та 4000 грн грошей (тобто 80$, погоджені Сергієм із токарем за реставрацію важелів та ще приблизно 15$ на транспортні та інші дрібні розходи). І вже через два дні починається знову якась дурня.
Субота. Пізній вечір. Мені телефонує помічник Сергія та каже, що треба купити пильники шарових, бо ті, що йому показав токар, виглядають не дуже, і вони зі звичайної резини, тому краще купити "нормальні". Тут мене одразу понесло. Кажу, ви що там зовсім із головою не дружите?! Я же, б...ха, питав, що треба купити!!!!!! Він каже, що це не обов'язково, але краще одразу зробити. Я ще до проведення цих робіт, коли формував список потрібних запчастин, пробив ціну оригіналних пильників (номер 2013300085) та їх навностість, і дізнався, що це близько 20$ за 1 шт та очікування до 3 тижнів, бо у наявності їх немає. Кажу, що цей варіант відпадає. Помічник пропонує купити найдевшу шарову від звичайного важелю, щоб зняти з неї пильник. Відмовляюсь, бо розумію, що якість там буде не краща за те, що планує поставити токар. Але і це не усе.
Бувально за півгодини знову телефонує той самий помічник та каже, що через незвичайну форму важелю у тому місці, де саме вставляється шарова, токар не може зрізати нижню частину чаші шарової. Я знову починаю матюкатись, бо зі слів Сергія цей самий токар вже мільйон разів робив йому аналогічній роботи. Причому не так давно на іншому клієнтському W124 - моделі Е320, яка також мала ричаги Sportline. Надходить пропизиція відвезти важелі іншому токарю, щоб той зняв шарову, а цей вже вставить ремкомплект та обварить. Кажу: "За чий рахунок банкет?!". Помічник починає щось невнятне казати. А ще добавляє (увага!!!), що токар сказав, що після ремонту ці важелі не будуть розбірними.... Бо у нього є негативний досвід, коли гайка під шаровою відкрутилась, і сталась біда. Тут я вже прифігив остаточно. Кажу: "Тобто, ви мені пропонуєте ремонт важелю вже не за 30$/шт, а за 50-70$ + ще поміняти пільники по 20$/шт та ще й отримати нерозбірні важелі?! А який мені сенс це усе робити, коли новий важіль коштує 150$ ?! Лишайте собі на пам'ять ці важелі, а за роботу по їх зняттю та реставрації я платити жодної копійки не буду. І нехай тепер моя машина висить на підйомнику, поки я не привезу нові у Лемфі!!!". Тут помічник каже, та ну, мовляв, не кип'ятися, я зараз покатаюсь по знайомих токарях та вирішу питання маскимально швидко та дешево. "Угу, у суботу ввечорі... ", - подумав я собі.
Зрозуміло, що у той вечір нічого не вирішилось. І у неділю тим паче. У першій половині наступного тижня питання таки було закрите. Один токар зрізав, інший заварив. На питання щодо суми, на яку збільшилась сума роботи, мені відповіли "потім розберемось". Ну, ок. Мені кидають фото відреставрованих важелів, і я трохи заспокоююсь:
Але даремно я видохнув із полегшенням, бо навіть на цьому пригоди з нижніми важелями не скінчились.
Дзвонить мені той самий помічник майстра та питає, а навіщо я планую міняти сайленти? Вони ж нормальні. У голові промайнуло: "Тому що, б...ха, я потім буду тиждень-два чекати, поки ви візьмете машину і ще стільки ж чути байки про складнощі із ремонтом". Але відповідаю спокійно, що хочу зробити так, щоб до цього питання більше не вертатись. Помічник каже, що сайленти там "прикипіли", і їх просто зняти вже не вийде. Потрібно "випалювати" горілкою. На відреставрованих важелях. Пофарбованих. Тут знову був мій крик. І погрози, що не дай боже щось станеться із шаровою або її пильником - ремонт за ваш рахунок. Т.я. "майстри" не хотіли "прилипнути" на гроші, випалювали сайленти декілька днів. З великими перервами, щоб не накоїти біди. Майже три дні, Карл, на нижніх важелях міняли сайленти... Тим, хто розуміє, що це за процес та скільки він займає часу у хлопців із повними руками, мабуть, стане зле... Але то таке.
За два дні після цього важелі було встановлено на місце. Ще 2 дні Сергій займався настройкою АКПП. І ось приходить повідомлення, що машина готова. Повністю!навіть, не віриться. Прошу написати мені пунктах що і скільки коштувало по роботі. Прой...б з токарем пробують повісити на мене, і вимірюється він у 1000 грн (25 баксів). Сума смішна, але осадочок лишився наприємний. Ну, чорт з вами. Але я про цю суму майже моментально забуваю, бо тут мені на очі потрапляє сума у 90 баксів за роботи вже не токаря, а самого СТО Сергія за заміну сайлентів та зняття/установку важелів... Що?! Скільки?! Це був край. Щоб перестрахуватись та переконатись, що це дуже завищена цифра за дані роботи, я подзвонив декільком знайомим майстрам з інших міст, які добре знають 124 та запитав вартість такої роботи. Як мені сказали, вона складає у середньому 20-30 баксів. Ну, максимум 50, якщо ну дуже потрібні гроші. А тут 90... Знову ж таки, переплата у 40 баксів - це насправді не космічні гроші, але я терпіти не можу, коли мене намагаються кинути. Ще й коли я просив мені ще до початку робіт озвучити приблизні цифри, а мені було сказано, що "як завжди недорого". Коли я приїхав на СТО, скучно там вже нікому не було. Щоб було зрозуміло, мені після скандалу стосовно цих 90$ було сказано, що взагалі жодного баксу за усі виконані роботи не потрібно платити при таких раскладах. Але т.я. я нормальна людина, спробував видихнути та перевести діалог у нормальне продуктивне русло, щоб не відчувати потім себе кидалою. Я принципово та аргументовано повикреслював декілька пунктів зі списку на два чи три десятки баксів, віддав залишок грошей та поїхав у дуже поганому настрої. Це було 26 жовтня 2024 року. Вечоріло. Їдучи додому та прокручуючи усі ці події знову і знову у своїй голові, для себе зробив висновок, що на це СТО у майбутньому я поїду тільки за вкрай сильної необхідності або якщо щось станеться із мотором або коробкою, які я робив у них. Бо "недорого як завжди" виходить занадто недешево як для мого гаманцю, так і для моїх нервів. А по часу інколи можна дочекатись скоріше другого приходу, ніж своєї автівки.
Через декілька днів, а саме 29.10.2024, я нарешті доїхав на розвал/сходження (пробіг - 373850 км). Там відбулась кумедна історія. Цього разу у хорошому сенсі. Павло (майстер) мій Мерс до цього ще жодного разу не бачив. Він вже років 5-7 робить регулярно развал на Галанті жінки. Хоча Павло і спеціалізується якраз на "злих" корчах. Сам він іздить на доволі свіжій BMW, а у чергу до нього, на скільки я знаю, записуються усі любителі Е30, Е34 та інших корчів з пропелером на капоті у Одесі. Про мою машину раніше він лише один раз чув, коли я питав, чи зможе він на "різаних" пружинах на 124му нормально зробити развал. Приїжджаю. Загоняю машину у бокс. Павло пройшовся декілька кол навкруги автівки. Сказав, що доволі непогано авто виглядає. Питає рік та залазить у яму під машину, де стоїть його комп. Хвилин 5-7 коперсається. І тут починається діалог:
Павло: "А вона що дизельна?";
Я із посмішкою: "А що звук мотору був схожий на дизельний?";
Павло: "Та ні, у тому то і справа. Але ж...";
Я: "Але що?";
Павло: "Так я знизу бачу, що вона з турбіною, а по базі бачу, що W124 турбо лише дизельні були";
Я: "Так, але не зовсім. То модель 300Е-24. З трохи доопрцьованим двигуном з невеличкою турбінкою. Кобил на 350-400".
Павло після цієї фрази вилазить назад "на білий світ". Ще раз робить коло навколо машинаи та видає: "Зрозумів. Але скажіть мені одне: чого саме Мерседес?!")))))
Обидва посміялись)))))
Развал було зроблено, як завжди, файно. Не дивлячись на порізані пружини, маємо такий результат:
Після цього покатався ще декілька днів, щоб зрозуміти, чи усе гуд із коробкою та підвіскою. Дякувати богу, коробка стала працювати як годинник. Підвіска теж жодних питань не визивала. Ну як не визивала. Окрім загнутих захсних гальмівних щітків ззаду, але це вже не суттєво, а у подробицях задовго розповідати. Після мого невдоволеного дзвінка Сергію, мою машину приїхали та забрали прямо у мене з роботи і того ж самого дня віддали з виправленою проблемою.
Т.я. коробка працює норм, можна нарешті спробувати зрозуміти динаміку розгону. На усі гроші! На "спокійній" прошивці вийшло десь 5.8-5.9 сек, а на "злій" - біля 5.5-5.6 сек до 100 км/год. Бінго! Звісно, ці цфири, отримані на телефоні у "польових умовах" та ще й на холодній резині, тре перевірити на діностенді, але ж мою основну мету було досягнуто - розгін до 100 км/ч менше ніж за 6 сек. Одна біда - на злій прошивці моторошно їздити)))) Але ж саме цього я хотів більше 10 років тому, починаючи цей проєкт. І не двилячись на увесь мій негативний настрій стосовно підходу Сергія до його роботи та часу і грошей клієньів, я розумію, що мало хто зміг би це зробити із W124. Тож, я вдячний за реалізовану мрію. Хоча й позитивні емоції від результату дуже і дуже "підмочені" його косяками та неарально довгими термінами виконання робіт. Проте я на 300% можу сказати, що у другий раз на таке ще раз не пішов би. Навіть за нявності одразу 50 кб вічнозелених на цей проєкт та великої кількості часу. Це дуже і дуже напряжний для нервової системи процес.
У наступній "серії" розповім про останні дрібні ремонти перед фарбуванням. Дякую усім, хто читає наш із Чорною Кішкою блог!
Щодо передніх важелів. І у мене ж, і у Віталія з Києва стоять таки стандартні важелі. Так, доведеться підрізати захист гальмівного диску, але по факту кульова не зустрічається з великими гальмівними дисками (25 мм) при цьому. Ну, це так, задля інформації.
Ще є ТРВ важелі. Сашко з Франика собі купував, але вони таки по 500 євро.