Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Допис зроблений за враженнями першого сезону після придбання, але досі готовий підписатись під кожним словом, тому перенесу його сюди )
# # #
Світ чудовий своєю багатогранністю. З віком починаєш цінувати це і менше осуджувати. Кожен має право бути собою: сірою мишею, хіпстером, чи ким завгодно. І тому світ не нудний. Він може подобатись і не подобатись, дратувати і дарувати натхнення - це нормально, головне прийняти свободу волі, власну, та інших людей, як даність, і як щастя.
І транспорт, якому надає перевагу, кожен обирає собі під стать: хтось громадський, хтось велосипед, хтось автомобіль. У володінні автомобілем рідко є фінансова вигода, бо за гроші, витрачені на покупку та обслуговування цілком можна пересуватися з достатнім комфортом і без власного транспорту. Проте особистий автомобіль дає дуже важливу річ: свободу, коли захотів - і одразу поїхав. Для мене це важливо.
А ще задоволення. Прагматичний підхід до вибору, щоб розмір багажника, витрата пального, майбутня ліквідність - занудство занудне. Це не для душі, це для логістики тіла: перевезти себе з точки А в точку Б з мінімальними затратами і максимальною вигодою. Такий підхід має право на існування, але це не моє.
Тому що жити - не переміщатися від початку до кінця, від народження до смерті, щоб оптимально і не затратно, і скоріш би потрапити до пункту призначення. Мета подорожі - сама подорож, в цьому смисл. То ж щоб прожити дорогу максимально насичено, потрібен не транспортний засіб для тіла, а щось, що возитиме душу - і це не лише мотоцикли, як дехто вважає ))
Є невеликі спортивні автомобільчики, швидкі та маневренні, вони даруватимуть радість, коли різко зриватись зі світлофорів, скакати з ряду в ряд, як скажений сперматозоїд, проте вони надто жорсткі і смикані, щоб приносити задоволення в якомусь іншому режимі їх експлуатації. Є S-клас, той навпаки, ізолює від світу, закриє в розкішній, але домовині, де тихо, м’яко, комфортно, ніби вже на небі. Тут хочеться померти, але не жити. Можна проїхати за день більше тисячі кілометрів, і навіть не відчути цього. Не відчути цього!
А машина повинна дарувати відчуття, емоції! І такі ідеальні автомобілі існують. Випробувані часом, багатократною зміною моди. Здатні подарувати високий рівень комфорту і одночасно є достатньо лютими, щоб швидко зірватися зі світлофору, стрімко без страждань злетіти по крутому серпантину, чи з легкістю мчати поза 200 автобаном. Стильні і дуже чарівні, вони викликають в оточуючих не заздрість і ненависть до чергового мажора на новій дорогій машині, а радість і схвалення. Це неодмінна доля ... от не повертається язик назвати такий автомобіль старим, тому що насправді він не старий, він вічний, він поза часом. Подумайте, кому буде потрібна нехай навіть наймодніша на сьогодні модель, через 15-20 років? Про більшість з них усі давно забудуть. І тільки виняткові автомобілі залишають свій слід в історії і в серцях людей, не втрачають свою актуальність, не зважаючи на вік.
І один з них - Mercedes E320C, W124 в кузові купе. Насправді, вони були і з 4-циліндровими моторами, об’ємом від 2 літрів, але говорячи про ідеальний мерседес - він повинен бути оснащений дійсно легендарним сто четвертим, 3,2-літровим двигуном, з автоматичною трансмісією. Це дозволить залишатись за кермом розслабленим завжди, тому що для такого автомобіля будь-яке несподіване прискорення, будь-який маневр - не мука, а задоволення. І звук! Неймовірний, чаруючий звук рядної шістки! Глибокий баритон “бу-бу-бу”, коли неспішно їдеш вузькими вулицями старого міста, і кожен довкола мусить оглянутись на цей звук, не тому, що він гучний, а тому, що красивий!
Цей автомобіль живий завжди: і коли стоїть, припаркований біля будинку, а сонячне світло переливається на його ідеальних формах, і коли неспішно, по-мерседесівськи м’яко котиться бруківкою, і коли провокує тебе своїм бурчанням наступити на педаль газу на крутому серпантині, чи на прямому, як стріла, автобані, тому що після 150-ти він лише оживає і починає дихати на повні трилітрові груди. Він живий сам і робить живим тебе, в кожну мить!
Але це накладає на тебе і відповідні зобов’язання. Таким автомобілем не можна володіти - його потрібно любити. Тільки коли він доглянутий і належним чином обслужений, можна в повній мірі відчути усі ці емоції.
І це не коштуватиме усіх грошей світу, покупка і доведення до належного стану 124-го співставима по вартості... з новим рено логан, скажімо. Співставимо це за вартістю, але неспівставимо за відчуттями і емоціями від цих геть різних автомобілів.
А тепер без рожевих окулярів. 124-й надзвичайно надійний автомобіль... був 20 років назад. Він спроектований і виготовлений в золотий вік німецького автопрому, коли споживацький підхід ще не захопив світ і автомобілі проектували інженери, а не маркетологи. Та все має межу ресурсу, і майже 30 років експлуатації від цього ресурсу від’їли значний шматок. Їздити на такому автомобілі сьогодні означає завжди бути готовим до можливих поломок. Це не недолік, просто плата за задоволення. Треба віддати належне, дуже рідко станеться щось, що завадить доїхати додому своїм ходом, але все ж буде краще, якщо ви належатимете до людей, які знають дещо про будову автомобіля, та й взагалі не бояться вимастити руки в мастилі, як справжній чоловік. Найбільше пасують ці автомобілі людям, що самотужки їх реставруватимуть і доглядатимуть. Не від бідності, а для задоволення. І місяць за місяцем, рік за роком, можна перетворити уже трохи втомлену машину в справжню мрію, тим більше, що запчастини до цих авто все ще доступні.
124-й унікальний ще тим, що він стоїть на зламі епох, належить двом світам: класичний він за віком, але технологічно - це цілком сучасний автомобіль. Двозонний клімат-контроль, сидіння та кермо з електро-приводом і пам’яттю положень, гідропідсилювач керма, інжекторний двигун з каталізатором, гідравлічне блокування диференціалу, люта багатоважільна підвіска, яка вдало поєднує фірмовий мерседесівський комфорт та хорошу керованість. Не знаю, хто автор наступної картинки, але вона дуже точно передає суть німецького підходу до автомобільної інженерії тих часів:
А фантастичний кузов хардтоп купе дає пережити повну ілюзію, ніби ти їдеш в кабріолеті, але в ідеальному кабріолеті, тому що дійсно величезні безрамочні вікна розчиняють тебе в навколишньому світі, при цьому сонце не пече в голову. Ти можеш закривши вікна, пірнути в прохолоду кондиціонованого повітря, щоб швидко домчати автомагістралями на морське узбережжя, але їхати Адріатичним Шосе не відчинивши вікна навстіж, щоб із насолодою дихати свіжим морським вітром - це не любити життя! Це майже як подорож на мотоциклі, тільки без необхідності постійно носити на голові каструлю, мерзнути під поривами весняного вітру, чи обливатись потом в екіпіровці під палючими сонячними променями, без потреби трощити джмелів цим своїм шоломом і мокнути під струменями несподіваного дощу. Він завжди готовий подарувати те, чому немає ціни: чисте щастя, коли погожого ранку приціл на капоті впирається в далеку точку на горизонті, і потужний двигун з благородним бурчанням легко несе тебе у незвідане.
Ікона стилю, класичний, але актуальний досі, швидкий і комфортний: ідеальний автомобіль для ідеальної подорожі!
Кіно мозок намалював сам)
Насправді мав нагоду, і скористався звичайно можливістю покататись на 124(були у двох товаришів). Один був в універсалі на 111 двигуні, і з акпп, інший був саме купе, і саме з 3.2 і на механіці...механіка до речі була у нього якась дуже дивна, 1 вмикалась назад, а 2 вперед. І так всі передачі, це типу якась там культова кпп перевернута(хоча і не дуже зручна, але з часом звикаєш)
В цілому абсолютно різні авто за темпераментом, але обидва просто неймовірні. Теперішній автомобіль у мене не викликає таких емоцій, нажаль.
І в нього була теж дзеркальна коробка. Але то не проблема, я їздив впаралель на вісімці з першою вперед і жужику, з першою назад, і не плутався, звикається легко.
Підтримую! :)
Мої:
- "Немає нічого гіршого за практичний автомобіль".
- "Автомобіль має дарувати емоції та збуджувати".
Єкономічни чи парктичний - це не емоції. Привабливий та збуджуючий - оце емоції!
Якщо, відходячи від свого припаркованого автомобіля, ти не обертаєшся декілька разів у слід - ти або не автоентузіаст, або обрав не правильний автомобіль.
Колись автомобіль був лише для автоентузіастів. Бо володіти автомбілем могла лише людина здатна в ньому розбиратись та лагодити.
Тоді і конструювались автомобілі щоб задовільнити семе таких покупців.
Зараз автомобілем можно володіти не знаючи навіть що таке робоча температура двигуна чи оберти мотора.
І таких більшість. І під таких покупців створюються автомобілі. Великий екран, різнокольорова підсвітка, бездротовий карплей - ось що зараз продає автомобілі.
І так "раніше було краще". Чому? Тому що зараз є багато класних авто! Технологічних, харизматичних, передових. Але вони всі недосяжні для мене із за вартості в 100+.
А все доступне - сіра маячня для тренспортування тіла з роботи додому і навпаки.
Машини для мене скінчились десь на прикінці 2010 років.
Мій стиль - це крузер.
І W124 купе з 3.2 я саме крузером і вважаю.
Крузер - машина для приємних авто подорожей.
Не запальничка, не шашечки, не дрег\дріфт, не маслкар - а Good time car з харизмою та трохи егоістичний.
І при цьому усі решта цікаві автомобілі - теж маст хев, як і люди, яким вони подобаються, і у яких просто інша філософія.
І сірі миші теж потрібні, на них же світ тримається, вони базис будь-якої економіки ))
Коротше, добре все, що допомагає залишатися живим ))
Але за сірі транспортні засоби хай говорять ті кому вони подобаються ))))
Звісно що якби не оті масмаркетовські продукти, то не було б і справжніх харизматичних авто. Бо все цке бізнес.
Обідно що завдяки мас маркету зникають цікаві авто.
Зникають купе.
Зникають навіть седани.
Всім потрбну усереднені кросовери з трьома мониторами та підпискою на Спотіфай з літровим мотором надутим турбінкою та варіаторм з ресурсом в 100 тищ.
Так, мені нема з ким балакати про брички.
В мене колишня Солара - володів більше 9ти років. До останнього дня збуджувала і викликала море позитивних емоцій. Я в прямому сенсі чекав приводу проїхатись на ній.
А зараз купив машину мрії, від якої сердце торхтить як скажене!
З автомобілями ми проходимо той шлях що і з комп'ютерами свого часу.
Спочатку лише для обраних, потім для тих хто розбирається в електрониці та коді, потім для тих хто просто цікавиться, а зараз у кожного в кармані де для 99% це просто "black box" з магією яка змушує передавати роліки котиків та придурків знайомим в мессенджерах :D При чому більшість навіть не знає переклад слова "мессенджер" чи "смартфон".
Всі смартфони (комп'ютери). Всі на одне лице. Всі не ремонтопригодні. Всі з однією (двома) операйційками схожими одна на одну.
А колись же зовсім недавно були Motorola RAZR, Nokia N series, Siemens M65, Sony Ericsson W550i, Asus P525...
Я купив трео в 2005-му, і не міг з них злізти до 2015-го, настільки це був ідеально пропрацьований апарат. А по швидкодії усе, що брав до рук потім, було лютим гальмом (і божественний айфон, так ))), таке враження, що PalmOS писали на асемблері, чи прямо на машинних кодах, бо реакція на натискання кнопки, чи тап по дисплею була не те, що миттєвою, вона ніби випереджала саме натискування ) Прикольно було витягати його з кишені в громадських місцях у ті роки, життя довкола на якийсь момент призупинялося, і всі втикали, що це таке ))
І ні, я не ретроград, можливості сучасних апаратів фантастичні, і зрозуміло, що якось виділити прямокутник з-поміж інших прямокутників майже неможливо, але трохи мимоволі скучаєш за тою шаленою індивідуальністю ще досить недалекого минулого ))
І тому я так люблю рестомод і ретрофіт )))
Потому что раніше інженери дєлали а січас маркетологі🤣
Цей допис - викладення у словах моєї автомобільної філософії, моїх автомобільних принципів.
І тому не треба сприймати їх настільки буквально. Будучи сам інженером, я чудово знаю як і ким проектуються автомобілі. Фраза про маркетологів - вона про загальні тенденції, коли рівень масового споживача суттєво змістив акценти до змагання опцій та плюшок, і в кого їх більше за ті ж, чи менші гроші. При цьому, як керується автомобіль, наскільки він технологічний конструктивно, наскільки ремонтопридатний і так далі - це все можуть оцінити тепер уже реальна меншість покупців. І гаманцем голосує некомпетентна більшість...
Насправді, не хочу я в це заглиблюватись, бо все рівно від написання буквів нічого не зміниться, і світ є такий, який є. Як я й писав на початку поста - насолоджуйтесь різноманіттям автомобілів, їх прихильників, світ від цього тільки яскравіший. А своє життя живіть за власними принципами.
Дотичний до розробки медичних приборів.
Один з лідерів галузі переходить на формфактор прибора - планшет по суті.
Відмовляється від хардових контролів, все переноситься на дисплей з тачскріном.
Бо:
- так модно і таке легше продати
- так дешевше
Чи стало зручнше таким користуватись лікарю - ні, ні, ні!!! Стало значно гірше, стало складніше, довше і більше помилок.
І це медицина!
Такі часи.
Бізнес підлаштовується під очікування зумерів.
Друге, чому справжній чоловік бруднить руки в маслі, то значить хто не бруднить не справжній🤣? А може від справжнього чоловіка має пахнути конем і табаком? Може на волах їздити? Спочатку пишете що живіть як хочете, насолоджуйтесь, а потім вішаєте ярлики.
Далі. Останній 124-й седан зійшов з конвеєра у 1995-му році, останнє купе в 1996-му, тому новими ці автомобілі в Америці у 2001-му ніяк продаватись не могли. Це я просто задля уточнення.
А от стосовно технологічності - я мав на увазі те, що в золоті для німецького автопрому 90-ті у Мерседеса фактично не було масового конкурента, і вони робили просто досконалий автомобіль. 190- й, 124-й та 140-ий - це просто справжні автомобілі, де усі опції, увесь конструктив були обґрунтовані виключно інженерною необхідністю. При чому дизайн, в тому числі салону, розроблений фантастично лаконічний, коли складається перше враження, ніби взагалі в цій машині нічого нема, приборка й пару кнопок. Але насправді там усе є, і коли воно тобі стане потрібне, ти знайдеш його в тому єдиному місці, де за логікою воно і повинно знаходитись, а реалізація його буде найпростіша (не плутати з примітивною), щоби навіть думки не виникало - а як це ж працює? Тоді продавали те, що найкраще, а не вробляти те, що краще продається, ось це я мав на увазі.
А що далі змінилось? М104-й двигун, 6-циліндровий рядник, інжекторний, двовальний, 24 клапана, з фазокорекцією, під євро 2 (з каталізатором), був вроді й варіант, зашитий під євро 4. Фантастично надійний мільйонник. Якщо справні датчик коліна (базовий), дросель, котушки-свічки, бензопомпа-форсунки і генератор - він буде їхати, як живий, на все решта йому плювати. Я купив свого з несправним MAF-сенсором (датчиком масової витрати повітря), так єдиним симптомом був гуляючий холостий хід в положенні селектора АКПП нейтраль чи паркінг. Як тільки вмикалось хоч якесь навантаження на двигун (селектор в драйв, чи навіть спрацьовував компресор клімату), холості стабілізувались, і машина просто їздила, без зауважень. Я звісно сенсор поміняв, поставив новий, і ... нічого не змінилось практично, крім того, що холостий став стабільним завжди. В машині настільки круто прописані аварійні режими, що там якщо половина всього відляже, їй пофігу. Ги, тут відосик в групу нашу скинули, з тік-тока. Зараз, після паводку у Валенсії, з одного підземного паркінгу, залитого повністю, виїхав своїм ходом лише один автомобіль - Mercedes w123. Весь в багні, машини не видно, але воно, зараза, неубиваєме )))
Що зараз? Впорскування розподілене - так, певний розвиток. Що ще? Що концептуально змінилося? Почали знімати більше потужності з меншого об’єму за рахунок суттєвого скорочення ресурсу? Ну, круто, напевно. Але й зі “старим” своїм двигуном він їде в околі 8 секунд до сотні, при цьому графік моменту у нього - не гора Джомолунгма, не треба ловити оберти, з яких воно таки нарешті почне прискорюватись.
Безмозглий гідротрансформатор (4-х або 5-ступеневий). Керується тиском оливи, вакуумом + кікдаун, ніякої електроніки. Дуже адекватний і комфортний, перемикання передач не помічаєш. І супер надійний. Що сьогодні? Вдвічі більше ступеней, задля кращої економічності, і тому що двигуни малооб’ємніші, і треба тримати оберти у вужчому діапазоні? Електронне управління, трошки більша швидкість перемикання (що напевно дуже важливо в спортивних автомобілях), і суттєво більша капризність та ненадійність. Але суть то роботи така ж, це гідротрансформатор.
Підвіска - дійсно геніальна. Там навіть крени кузова використовуються для зміни положення коліс відносно дорожнього полотна, щоб не втрачати в комфорті, забезпечуючи максимально хорошу керованість. Бо в основному машини - вони ж або керовані, але жорсткі, або комфортні, але валкі. Одночасно - це вже з дуже розвиненими активними системами стабілізації, коли, наприклад, в повороті зовнішні, більш завантажені амортизатори, стають жорсткішими, і т.п. Але це не масовий продукт, не в автомобілях, випущених мільйонними екземплярами.
Безпека? На жаль, нещодавно один з моїх співклубників на своєму 124-му седані, що був для нього машиною вихідного дня, злетів з дороги і прямо в дерево (задрімав, буває, життя - воно не байка). Лонжерон, підвіску зворотило, аж дах хвилями пішов. Травма у людини - психологічна. Шкода, звісно, автомобіля, гарний був, доглянутий дійсно. Так, системи стали розвинутішими з того часу, але не на порядок, може навіть і не в рази.
Але. Якщо вже порівнювати, то робити це треба якось логічно, напевно, за вартістю. Нещодавно на авторіа вискочив лот, 124-й купе, з таким, як у мене двигуном, але офіційним пробігом 156000 км, з прозорою історією. Такий пробіг для цих машин - то, можна сказати, обкатка закінчилась, дуже унікальна ситуація. Просили за нього 40000 доларів. Продався місяців за два.
Ну а масовий 124-й, який ще можна купити реально, з пробігом 400-500 тисяч, в дійсно доглянутому стані коштує десь 15. То ж логічно би порівнювати з сучасними автомобілями за ту ж вартість. І, на чию користь буде порівняння? Питання риторичне.
Стосовно справжніх чоловіків і моєї точки зору. Конституція України, Стаття 34: “Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.”
Я мав на увазі виключно те, про що написав. І так, мені наплювати, чи ображають когось мої переконання, саме тому, що я закликаю жити виключно керуючись своїми. І нікому ці переконання не нав’язую, не закликаю до жодної дискримінації, чи агресії. Просто маю свій погляд на речі, який висловлюю.
Я ж нічого не говорив про несправжніх чоловіків, правда? Це вже ви собі додумали, і вирішили, що вас це зачіпає. Але це вже ваша проблема. Якщо мені неприємна якась людина, її погляди - я просто не буду з нею спілкуватись, і йти писати їй в коменти теж )))
І чим пахнути, на чому їздити - цей гіпотетичний справжній чоловік вирішує виключно сам, і діє у відповідності до цих рішень. Його життя, його право.
Напишіть свою статтю, про те, як ви захоплюєтесь своїм автомобілем, чим він унікальний. Це ж круто, прочитати про істинні захоплення іншої людини, якщо вони щирі, навіть, якщо це суперечить власним переконанням.
1) Ваш мерседес я мав на увазі той який ви описуєте, яким володієте.
2) Якщо порівнювати то вже якось логічно, напевно за вартістю, нового до нового, з урахуванням інфляції, а не ціну старого вживаного авто(не важливо в якому воно стані) з ціною нового. Я використовував ту інфу для обрахунку яку знайшов, можете використати свою. Просто візьміть ціну вашої єшки за той рік з салону, далі берете відсоток інфляції до теперішнього часу, перераховуєте це в сучасний еквівалент - це буде ціна скільки в сучасності коштувала б ваша машинка... А потім вже берете сучасний авто за цю ціну і порівнюєте. Ось вам і логічне порівняння.
Стосовно чоловіків, і висловлювань, і вас тим же кінцем тієї самої палиці конституції яка на паузі😁, висловлююсь як хочу і де хочу, нічого мене ображає. Виражаю тільки свою думку на рахунок навішування стереотипів, і нікому її не нав'язую. Якщо мені щось із статті не подобається це не значить що мені неприємна ця людина.
Якщо вам не подобаються коментарі із критикою, це ваша особиста проблема, ви ж пишете на широку публіку. Або вимкніть можливість коментування або пишіть статті у закритих групах де збираєте тільки тих хто пише хвалебні коментарі.
Загалом не погано написана стаття, та все ж я написав свою критику. Потому что раніше інжжнєри дєлалі а сейчас маркетологі.
І вже зовсім наостанок, про "навішування стереотипів". Не варто перекладати, як то кажуть, "з хворої голови на здорову". Я виклав свою думку, а ви прийшли в коменти розказувати, що вона неправильна. Це типу, як хтось пофарбував гальмівні механізми в чорний колір, і написав, що вважає саме такий колір справжнім кольором для гальмівних циліндрів, а інший прийшов розказувати, що він неправий, бо виходить, що будь-який інший колір неправильний? Дитячий садок. Так, він теж має повне право висловитись, але це вже комплекси.
Ну ок, все що хотів, я вже сказав, примножувати пустослів'я не буду.