Продовжую свою розповідь про сімейні покатеньки між футбольними матчами. Нашу подорож того дня ми почали з відвідин Маульброннського монастиря. Цей середньовічний монастирський комплекс ордену цистерціанців засновано 1147 року за указом папи Євгена III. З 1993 року монастир входить до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Зараз монастирський комплекс майже повністю належить землі Баден-Вюртемберг і перебуває під опікою Державного інституту палаців і садів Баден-Вюртемберга. Місто Маульбронн використовує колишні стайні як ратушу.
Далі ми направилися на схід і по дорозі помітили один симпатичний замок - як виявилося, це замок Кальтенштайн. Попередник замку вперше згадується письмово у 1096 році. Приблизно до 1185 року замок був однойменною резиденцією першої родини графів Вайхінген. У 16 ст. внутрішня частина замку була перетворена на замок і отримала сучасну назву. До 18 ст. замок двічі перебудовувався, його укріплення були доповнені сучасними редутами. До кінця 19 ст. будівля служила різним цілям: як військова база і військовий госпіталь.
Через 10 км ми вже припаркувалися біля замку Хеммінген. Він складається з трьох будівельних частин, Старого замку, Нової будівлі та Нового замку, які будували з 14 по 18 ст. і кілька разів змінювали. Сьогодні в головній будівлі розташована ратуша муніципалітету Хеммінгена.
Ще 5 км і ми вже шукаємо замок Дітцинген. Замок був побудований у 1420 році лордами Гюльтлінген на фундаменті покинутого замку з ровом XII-XIII ст. Сьогодні замковий парк відкритий для відвідування, а сам замок ні, бо є приватною власністю.
Замок Леонберг був побудований за графа Ульріха I Вюртемберзького у 1248-1249 роках. За ініціативи герцога Крістофа цей замок був перетворений на палац у 1560-1570 роках згідно з планами вюртемберзького будівельника Аберліна Треча. Пізніше він використовувався як резиденція вдови герцогинь Вюртемберзьких , а сьогодні тут розміщена податкова служба та окружний суд.
Через 10 км ми зупинилися біля замку Солітюд. Палац розваг був побудований між 1763 і 1769 роками на замовлення герцога Карла Євгенія за проектом Філіпа де Ла Геп'єра. Сьогодні замок знаходиться під управлінням Державних палаців і садів Баден-Вюртемберга і відкритий для екскурсій. Крім того, з 1990 року у флігелях палацу, двох офісних і кавалерських будівлях розміщується Академія, місія якої полягає в сприянні молодим художникам. Кавалерські будинки слугують, серед іншого, квартирами для стипендіатів. Тут також розташований музей штутгартського скульптора Фріца фон Гравеніца, де і представлені його роботи.
Замок Гогенхайм трапився нам через 13 км. Гогенгайм вперше згадується в документах у 1100 році, коли Егілольф фон Гогенгайм пожертвував землю монастирю Гірсау. Протягом століть маєток кілька разів переходив з рук в руки, перш ніж у 1768 році він перейшов до герцога Карла Євгена Вюртемберзького. За його наказом для майбутньої дружини Франциски Лойтрум фон Ертінген у 1772-1793 побудували оточений садами замок. Архітектором був Рейнхард Фердинанд Генріх Фішер. Сьогодні замок в основному використовується Університетом Гогенгайма.
Після обідньої паузи та 15 км ми вже стояли біля замку Кьонген. Свою історію він веде з 1392го року. У 1825му році палац був перебудований архітектором Карлом Марцеллом Хейгеліном у стилі класицистичного заміського будинку. У 1991му році громада викупила замок і з 1995 по 2007 рік було проведено капітальний ремонт зовнішнього фасаду та інтер’єру. Відтоді більша частина інтер’єру використовується для комерційних цілей, а замковий льох, замкова каплица та лицарський зал доступні для відвідування.
Через 8 км ми запаркувалися в містечку Кірхайм на річці Тек. Власне метою зупинку був ренесансний замок, збудований у 1538-1560 роках, але і саме старе місто дуже мальовниче. Після смерті герцогині Генрієтти замок Кірхгайм використовувався для різних цілей. У 1870 і 1871 роках він служив госпіталем для поранених під час франко-прусської війни. З 1876 по 1908 роки молода католицька парафія проводила богослужіння в замковій каплиці. З 1911 по 1948 рік розміщувалася міська жіноча трудова школа, дитячий садок, квартири. У 1947 році земля Баден-Вюртемберг передала замок Державному семінару домашнього господарства, заснованому в 1923 році, для навчання та школи-інтернату. У 1971 році педінститут і спеціальна семінарія стали правонаступниками домашнього господарства і продовжують використовувати замок і сьогодні.
Ще приблизно 10 км нам знадобилося, щоб дістатися до замку Тек. Точніше доїхати до парковки, а далі нозями під гірку))) Найдавнішу згадку про замок Тек можна знайти в контракті від 1152 року. Проте, ймовірно, він був побудований в останній чверті 11 століття Нелленбургерами. Старий замок був повністю зруйнований під час Селянської війни 1525 року. За герцога Карла Олександра Вюртемберзького руїни замку мали перетворити на сучасну фортецю. Робота почалася в 1736 році, але закінчилася вже наступного року зі смертю герцога. Ще через рік частину новобудови було знесено і замок півтора століття простояв руїною. Асоціація благоустрою Кірхгайма побудувала оглядову вежу на фундаменті фортеці у 1889 році, а у 1893 році зал для проведення урочистих заходів.
Ну це власне і все на той день, бо далі ми порямували до арендованого житла поблизу Леголенду.
А ще в той день Гольф розміняв 242 т. км на одометрі.