Подорож Швабією (ч.1)

Як я вже зазначав у попередньому дописі, виїзд на останню гру збірної ми поєднали з невеличкою сімейною відпусточкою. Отак вирушивши з дому перед обідом за 115 км ми вже стояли біля першої цікавинки - замку Хайлігенберг. Зведений у 1813-1816 роках як сільськогосподарський маєток, згодом став сімейним обійстям знатного роду Баттенбергів. Тут частенько гостювала родина москальського царя Алєксандра 2го, так часто, що їм побудували, навіть, окремий будинок. А ще тут народилася принцеса Луїза Баттенбергська, королева Швеції у 1950-1965 роках. Зараз замок належить землі Гессен. Тут працює ресторан, а є кімнати для семінарів та виставкові зали. Також є зал для цивільних вінчань. Асоціація «Культура в замку Хайлігенберг», заснована в 1995 році, щороку організовує вишукані музичні заходи.

Через 4 км ми вже піднімалися до фортеці Альсберг. Вона була побудована близько 1235 року лордами Бікенбахами на пагорбі висотою 257 метрів над селом Альсбах. Замок Альсбах відомий своїми різноманітними подіями. Особливо на ринку декоративно-прикладного мистецтва у П'ятдесятницю, найбільшому ринку в регіоні, панує унікальна атмосфера між лицарями, жонглерами, ремеслениками та бакалійними лавками. Родзинкою регіону є такі заходи для дітей, як Дитячий лицарський фестиваль та Фестиваль вина. У 2005 році утворилася нова лицарська група, яка культивує псевдосередньовічний побут як сучасний звичай у дусі так званих середньовічних базарів. Поряд з копією історичного турбази збудували ковальню. На заходах демонструються старовинні ремесла, такі як ковальство та столярство, пекарство та кулінарія, а також пошиття сучасного одягу.

Через 7 км ми вже тупцяли до фортеці Ауербах, яка вважається одним із найвражаючих і наймогутніших замків у південному Гессені. Замок, ймовірно, був побудований у 1222 році графом Каценельнбогена Дітером IV. Відвідування замкового комплексу безкоштовне. З весни 2007 року південна вежа знову відкрита для відвідування після масштабної реставрації. Також був зроблений доступ до дуже вузького та низького «таємного проходу» в самому мурі, який можна використовувати в одному напрямку як альтернативу одній зі сходів.

Наступною нашою зупинкою став замок Ауербах, що був лише в 12 км від попереднього замку. Замок був побудований в 1065 році для захисту монастиря Лорш . Спочатку ім'я було Берчелдон. Назва Старкімберг вперше згадується в 1206 році. Протягом насиченої подіями історії монастиря замок завжди був притулком і захистом для ченців. Як друга за потужністю фортеця в курфюрстві Майнц, вона охоплювала Майнцер-Бергштрассе. У 1765 році замок був занедбаний і занепав. Через серйозну занепад комплексу в 19 ст. збереглася лише незначна частина історичної будівлі. На місці колишнього палацу з 1960 року розташувався молодіжний хостел.

Через наступні 13 км Гольф запаркувався біля руїн замку Віндек, що біля Вайнгайму. Первинний замок був побудований близько 1110 року для захисту володінь монастиря Лорш, в 1114 році його вперше зруйнували. Після закінчення незалежності монастиря Лорш у 1232 році замок, побудований на залишках попередньої будівлі між 1125 і 1130 роками переходив з рук в руки, доки не став власністю графа Палатина. Ймовірно, лише після цього остаточного придбання замок було значно розширено, оскільки майже всі частини, відомі або збережені сьогодні, відносяться до 14 ст. Кінець замку настав у 1674 році, коли він був пограбований і зруйнований французами під керівництвом генерала Анрі де Тюренна. Люди використовували руїни замку для відбудови власних осель, тому від нього небага лишилося...

Так, замок Вахенбург розташувався на сусідньому пагорбі, тому за неповний кілометр ми вже були на його подвір'ї. Він був побудований у стилі романського замку на вершині пагорба між 1907 і 1928 роками як місце для конференцій і зустрічей. Будівлю можна відвідати в спеціальні дати, опубліковані на сайті замку. Там же можна знайти години роботи замкової корчми. Вхід на замкове подвір’я та оглядовий майданчик є вільними, власне як і до корчми.

Наставивши навігатор до наступної цікавинки ми проїжджаючи місто Вайнгайм зупинилися на кілька хвилин, щоб помилуватися їхнім замком. Це колишній замок князів Пфальц-курфюрстів, а нині тут розташувалася резиденція адміністрації міста Вайнхайм. Замкову вежу та проміжну будівлю збудував у 1868 році в неоготичному стилі барон Крістіан Фрідріх Густав фон Беркгейм.

Замок Візер став нашою останньою на той день атракцією, адже сімейство вже дуже втомилося і хотіло на відпочинок до готелю. Замок був побудований на місці графської ферми в 1710 році майстром Йоганном Якобом Рішером. Цей замок - приватна власність графів Візер, які в ньому і живуть, тому ані сам замок, ані замкові сади відвідувати не можна. 

Далі ми просто поїхали прямо до готелю, який я забронював у місті Карлсруе. Грандіозний палац в цьому місті ми відвідали ще влітку 2020, коли каталися на підбитому Турані по Німеччині. Лишивши сімейство ледачитися в номері, я пішов у центр міста трохи розвіятися та роздобути вечерю. По дорозі побачив наступне:

Він був побудований з 1891 по 1897 рік як резиденція для Великого Герцога Фрідріха II та його дружини Гільди Нассауської в Карлсруе на Крігштрассе. Реалізований у стилі необароко за проектами Йозефа Дурма, палац став власністю нової Республіки Баден після зречення Великих Герцогів Бадену в 1918 році. З жовтня 1950 року в будівлі розташовується Федеральний суд.

Музей виник із кабінету природничої історії ландграфині Кароліни Луїзи Гессен-Дармштадтської в середині XVIII ст. Разом з Державним музеєм природознавства Штутгарта він є одним з найважливіших сховищ державних природничих колекцій.

Міська церква була побудована за планами Фрідріха Вайнбреннера та згідно зі специфікаціями великого герцога Карла Фрідріха Баденського як кафедральна церква землі Баден на ринковій площі Карлсруе у 1807-1816 роках. Піраміда Карлсруе була зведена з пісковика в 1823 р. архітектором Фрідріхом Вайнбреннеромнад гробницею маркграфа Карла III Вільгельма.

Ринкова площа Карлсруе була спроектована баденським архітектором і класичним містобудівником Фрідріхом Вайнбреннером як буржуазна противага аристократичній резиденції палацу Карлсруе. Перші ескізи були створені близько 1800 року і реалізовані з 1807 року. До 1820-х років на Ринковій площі за його проектом було збудовано кілька будівель, а саме міську церкву (1807–1816) та нову ратушу (1805–1825). 

Будівля спроектована архітектором Фрідріхом Вайнбреннером і побудована між 1803 і 1814 роками. Тодішній великий князь Карл Фрідріх побудував будівлю для синів своєї другої дружини, імператорської графині Луїзи Кароліни фон Гохберг. Ну і все, далі я увімкнув телевізор і під пиво та піцу дивися матч Євро 2024 😊

Пробіг 241500 км.