Наші покатеньки на матчі збірної України з футболу

Доки тема Євро 2024 все ще актуальна вирішив я записати відповідний пост, а то якось заззвичай я все ще публікую пости на основі подій у минулому. Отже вранці 27го березня друзяка мені телефонує, мовляв через годинку починається продаж квитків на групову фазу чемпіонату Європи з футболу. Я хутенько створив акаунт і чекав на старт продажів. Після муторного чекання в електронній черзі я таки приземлився на порталі і став щасливим власником 4х квитків (більше не можна було брати з одного акаунта на одну гру) на кожну з 3х ігор нашої збірної в груповому етапі. Я брав найдешевші по 30 євро за кожен. 3 квитка я подарував своєму батькові на день народження, а решту пропонував то одному товаришу, то другому які були поруч, але щось футбол їх особливо не цікавив. Вже думав віддати на торги у франкфуртську громаду, хто більший донат дасть))) Тут мій колега по роботі прокинувся, мовляв ти там ще не скинув комусь квитки, ми б з батьком поїхали на всі матчі))) Питань нема, команда для подорожей зібрана. Т.к. стадіони були розкидані по всій Німеччині і жодна гра не була у Франкфурті, то мій вибір доїзду був тільки авто. Домовилися їздити на моєму Гольфі, тому що метан все ще реально найдешевший в Німеччині по витратам на 100 км і надійніше, ніж громадським транспортом. Перша гра була в Мюнхені, о 8й ранку підібрав колегу з батьком в Гіссені і з одною дозадувкою ми доїхали до перехоплюючої парковки в сусідньому місті із стадіоном. Т.к. до стадіону була лише одна єдина зупинка приміської електрички, а вартість парковки 1 євро, то таких хитрожопих вже була повна парковка і вже навіть деякі частини газону, що в Німеччині вже карається штрафом. Ми не стали вийнятком, і припаркувалися на 90% на газоні і на 10% на велодоріжці, через яку ми власне і взагалі заїхали на цю парковку, бо автовиїзди з того боку, де я заїхав були вже перекриті... По дорозі ми затарилися по ящику баварського пива і добряче перекусили.

Наш гарний настрій протримався рівно до першого голу, а після 3го пропущеного ми просто спантеличено дивилися на дії нашої команди на полі... Це повне фіаско, та ще й кому, ну просто слів немає, одні емоції і ті ********... Після фінального свистка ми негаючи часу покинули стадіон, задулися газом і вирушили додому. Ще одна дозаправка була вже в рідній землі Хессен і за цю одноденну вилазку Гольф видав 932 км:

Друга гра вже була в Дюссельдорфі, що значно ближче до мого дому, тому тут ми і виїжджали пізніше, і вже колега з батьком запаркували у мене на подвір'ї авто і далі ми попхнули на Гольфі. Цього разу для паркування я вибрав перехоплюючу парковку в північому передмісті, щоб знову мати швидкий виїзд на автобан і при цьому лише 10 хв. приміською електричкою до стадіону. Заправившись пивом і домашніми смаколиками на парковці ми вирушили на стадіон, де нас вже чекав дощ))) Т.к. парасолі ми лишили в авто, доки ми потрапили до стадіону, то непогано так змокли. На щастя наша збірна таки змогла активуватися після пропущеного м'яча і вирвала перемогу. Після 2х м'ячів нашої збірної ми знову були мокрі, тільки тепер вже від пива, яким поливали всіх навколо шотладські вболівальники, які прийшли підтримати нашу команду))) Тут ми вже не поспішали додому, насолоджувалися перемогою, попивали місцеве пиво, щоб залікувати наші зірвані горлянки.

Туді і назад я задувся по разу на найближчій до мене заправці, якщо їхати в напрямку Дортмунда. Загальний тріп склав 352 км:

Третя гра була в Штуттгарті і вилазку на південь Німеччини ми вирішили зробити 4денною, щоб поєднати відвідини Леголенду (для донечки), шоппінг (для дружини) із відвідинами фортець і палаців (типу для всіх, але особливо для мене 😁). Цього разу батько добирався туді і назад з моїм гіссенським знайомим та його сином, а ми сімейством подорожували учотирьох з неділі по середу. По Штуттгарту ми спочатку погуляли разом, потім гарно так пообідали і далі я рушив на стадіон, а дружину з дітьми лишив гуляти по магазинах. Цього разу я теж припаркувався на перехоплюючій парковці, але вже максимально близько до стадіона, щоб можна було доїхати електричкою без пересадок. Нажаль наша команда не змогла виступити хоча б на рівні гри проти словаків, тому з закономірною нічиєю ми лишилися на дні групової таблиці і вилетіли з чемпіонату... А все "завдяки" катастрофічній гри проти румун...

Доїзд додому був не надто легким через нічні ремонти, які активізувалися вже ввечері...

Ось такі наші футбольні пригоди...