Коротше кажучи, історія.
Їздив Владиславчик собі по місту, кайфував, пшикав вверх-вниз і шось став занадто часто битись переднім піддомкратником. Вирішивши, що дороги під кінець сезону вже не ті, якось особо і не парився, поки не додумався Владиславчик якось ввечері підкачати колесики. Всі були трохи підспущені до 2.4 замість потрібних 3.2, а в передньому лівому манометр показав аж 1.3. Маючи в пневмі вихід для підкачки коліс, такі процедури не займають багато часу - витягнув шланг, вставив пістолет як на шиномонтажці, підкачав, сховав все назад і поїхав. Про всяк випадок після підкачки вирішив трохи почекати і перевірити тиск в передньому лівому колесі ще разок. Тиск був в нормі, поклав манометр в машину і задоволений пішов собі додому. "Це ж треба! Думав, що дороги розбиті, а сам їздив на спущених колесах", - подумав собі я і не здогадувався, що то був ще не кінець.
На наступний день вирішили проїхатись до парку, погуляти трохи, але хтось знов гепнувся піддомкратником. Так як я вже на досвіді, то валити все на дороги вже не став, вирішив знову глянути на колесо по приїзду в парк. Але до парку ми не доїхали - по дорозі я почув звуки спущеного колеса, яке собі вертілось як хотіло, час від часу задіваючи арку. Манометр діставати сенсу не було, але я все ж дістав з цікавості - стрілка не смикнулась з нуля, тиску в колесі не було зовсім. Офігівши з такого повороту, я знов розчехляю шланг з пістолетом, підкачую, перевіряю тиск декілька разів для стовідсоткової впевненості - норма. Розвернувся через подвійну суцільну (вимбачте, не штрафуйте, бумласка) і поїхав в сторону єдиної шиномонтажки, яка не боїться натягнути мою гуму на мої диски. Але так як їхати через все місто, то ще двічі зупинився і перевірив тиск. Манометр все ще показував норму. Зависнути на декілька годин на шиномонтажі я собі в той день дозволити не міг, тому вирішив поїхати додому (не спускає ж) і глянути шо буде завтра.
Невелика ремарочка - датчиків тиску в шинах у мене немає. Бортовий комп вміє визначати прокол колеса, але робить він це через датчики обороту коліс: якщо якесь колесо крутиться швидше за інші - світим лампочку, Владиславчик іде перевіряти тиск і підкачує за необхідності. Враховуючи, що профіль у мене на гумі такий шо тільки обійняти і плакати, то бортовику треба багато часу, аби допетрати, що колесо таки спущене. Навіть коли я вдягнув 18" замість стокових 17", я встиг проїхати два кола по місту і забути, що я був на шиномонтажі, аж поки та лампочка нарешті засвітилась і компу нарешті здалося, шо шось в колесах помінялось. Тому толку з цієї фічі, прямо скажем, небагато.
Отже, завтра настало, ввечері виходжу до машини і вже неозброєним оком бачу, шо гума присутня чисто номінально, тиску там немає. Знову розчехляю підкачку, качаюсь до норми і їду прямою наводкою до улюбленого дядьки-шиномонтажника. Поки їхав - пішла злива і я декілька разів пошкодував, що не поїхав на шинку ще вчора. Мокрий і холодний, приготувавшись викупати свої гарні колесики у брудній ванні для перевірки герметичності, я глянув на колесо і зрозумів, що ванна не знадобиться:
Як так вийшло? По результатам судити трохи важко, бо на це все могло вплинути (і вплинуло) багато факторів, але основні з них - низький тиск і низький IQ власника. Стенс такого не пробачає. Як мені потім розказали, то катати на стенсі на гумі 2019 року теж не альо. В ту ж ніч сир став в гараж чекати вихідних, а я пішов сохнути після зливи і шукати гуму.
На найближчих вихідних, вперше побачивши те колесо при денному світлі, ми вирішуємо проглянути всі інші колеса, бо за три тижні був запланований KyivCarFest vol.4 і треба було визначитись - замовляти пару нової гуми чи одразу комплект.
Знявши постраждале переднє ліве колесо і замінивши його зимовим, пішли по колу дивитись на гуму (і про всяк випадок на диски). В процесі я все ще шкодував, що не купив нормальний домкрат (про що пошкодував ще як мінімум один раз, коли через пару тижнів перевзував Ікса і зламав стоковий бнвшний домкрат). Власне, все було добре і я був майже не засмучений (мені навіть було весело), поки не дійшли до останнього колеса - переднього правого.
На гумі була невеличка глибока коцка від якоїсь гострої ямки, але мене це не дуже хвилювало, бо справді хвилювало дещо інше:
Оцінивши ситуацію, поскидавши фотки знайомим досвідченим стенсерам і порадившись із viparts.ukr які мені і везли диски минулого разу, приймається рішення замовляти новий диск і пару нової гуми.
По диску було все зрозуміло, крім таймінгів - весною комплект мені їхав рівно три тижні. Але через три тижні на вихідних вже фестиваль, на який сирочка вже апрувнули і пропускати його не хотілось, тому віконце зазора було дуже навіть вузеньке.
З гумою було трохи складніше - в потрібних розмірах був доступний лише такий самий Falken Azenis 2022 року виробництва, або Китай, причому на всіх сайтах однаковий - склад у всіх один, чи шо? Знову-таки, після того як витряхнув відгуки із знайомих досвідчених стенсерів, вирішив брати свіженький Китай, а не вже трохи підгулявшу Японію (яка насправді Туреччина, але мало хто зізнається). Власне, навіть Triangle знайти було проблемою - всюди вони в наявності, але потім виявляється, що тільки під замовлення і чекати мінімум 10 днів, а то і більше - нервів собі додавати я, очевидно, не хотів. Тільки з четвертого разу вдалось знайти цю нещасну пару гуми, яку я забрав з пошти вже через два дні після замовлення. Нову, свіженьку, середини 2024 року.
Сидів я чекав диски, як за тиждень до феста мені падає повідомлення в інстаграмний дірект і через пару днів я вже їхав під дощем забирати нове колесико з пошти. Знову мокрий і холодний, приїхав до улюбленого дядьки-шиномонтажника, який зняв те, шо лишилось від старої гуми і вже на досвіді натягнув нову гуму. Абсолютно нове колесо стало спереду зліва замість того, що було з хріновою гумою, а старий диск зайняв місце спереду справа замість тричі тріснутого.
Ну і через два дні після закінчення цього позапланового колісного двіжа ми вирушили до Києва на KyivCarFest vol.4, фоточки з якого - в наступному пості.
Власне, тепер у мене п'ять коліс. Хотів би сказати, що п'яте - то запаска, але їздити на ньому я б не став, тому взимку спробую зробити з нього гарненький столик, раптом вийде. Якщо комусь цікаво як я то буду робити - черканіть в коментах, може напишу пост про це діло.
Взагалі кажуть шо JR м'які дуже, але ще не чув відгуків про мою модельну лінійку, бо вона від іншого поставщика, наскільки я розумію. Основні моделі в Індонезії роблять, а мої в Китаї. І серія суперлайт теж десь в іншому місці, хоча за них чув тільки хороше, і що удар добре тримають.
Ну але подивимось, шосте колесо я аж ніяк не збираюсь брати, глянемо як воно буде в наступному сезоні