Детально про новий інтер'єр я вже розповів, ба більше майже половина цього БЖ так чи інакше присвячена салонним доопрацюванням, але сьогодні, коли задній диван та підголівники нарешті повернулися до мене, з'явилася можливість все це сфотографувати.
Я не люблю фотографувати, зокрема інтер'єр. Звісно, люблю красиві фото, але процес мені жодного задоволення не надає, адже зазвичай ці фотосесії перетворюються на годину дивного стрибання навколо та всередині автівки з наступним видаленням пари десятків фотографій і обіцянками наступного разу зробити все інакше. Хоча хто зна, як це "інакше"?
Цей раз не став виключенням, втім з десятої спроби мені все ж таки вдалося спіймати все на подряпану лінзу свого робочого Сяомі майже так, як це бачать мої очі, без допомоги якихось фільтрів та спецефектів.
Головною причиною поспіху було те, що цей інтер'єр саме на ціх фотографіях згодом має побачити величезна кількість людей і сформувати своє ставлення до сабжу. Я цих людей не знаю, тож їхнім ставленням не дуже переймаюсь, втім було б краще, якби їх все ж таки зробив професійний фотограф. Але ж маємо, що маємо. Інтер'єр готовий, а фото... Як є, без прикрас, що, з іншого боку, теж має сенс.