Чорні контури.

І знов антихром. Точніше антисрібло, бо хром я б звісно не прибирав.

Коли мені робили аквапринт з текстурою деревини я попросив зберегти матову сріблясту окантовку. Навіщо? Бо планував у майбутньому додати такого самого матового хрому на інші деталі інтер'єру. Згодом ця ідея відвалилася, бо готових рішень немає, а через болото кастомного хромування пластику я вже проходив з Мустангом, і результат виявився такий собі: дуже дорого, деякі панелі переробляли декілька разів, а поверхня на виході занадто крихка та вибаглива щодо догляду.

Втім, окантовку мені не зберегли, але постаралися відтворити її фарбою. Щодо кольору у мене претензій немає, але щодо рівномірності сріблястої стрічки були питання. Подекуди фарба затекла під малярний скотч, подекуди кромка вийшла полігональною з гострими кутами. Звісно я мав на меті колись це виправити, і ось це "колись" настало.

Взагалі-то в інтер'єрах сучасних Мопарів попри дуже гарну якість матеріалів присутній деякий хаос щодо кольорів та фактур:

Червоне - шліфований алюміній (зараз штучна деревина)

Фіолетове - матовий хром

Жовте - чорний глянець

Зелене - темно-сірий "алюміній"

Блакитне було в дзеркальному хромі.

Додати сюди світлі сріблясті ручки дверцят та окантовки шкал, купу матового пластику та шкірзам, ганчірку сіру, ганчірку в "собачі ікла" - мозок вибухає!

Отже, попри те, що з хромуванням я вирішив навіть не починати, треба було все одно якось привести це все до ладу та заразом виправити косяки від аквапринту.

Аж раптом я збагнув, що ці сріблясті окантовки за формою та товщиною ідентичні окантовками повітродефлекторів, блоку HVAC, рамки важіля тощо. Отже балон алкідної глянцевої фарби в руки і погнали. 

Дуже переймався тим, щоб не зіпсувати принт, тож вирішив нарізати тонкі стрічки з якісної плівки та чітко "відбити" ними край, бо малярний скотч для такої тонкої роботи не підходить взагалі.

Врешті все вийшло дуже гарно, хоча момент "розпакування" від плівки/скотча був доволі нервовим.

Мій чорний ідеально збігся зі стоковими чорним. Наче так і було. Тепер окантовки дефлекторів та пенелей ідентичні та виглядають, як подвійний контур.

Ну і загальні фото для розуміння того, що вийшло наприкінці:

Так, згідно початкового задуму все мало бути більш олдовим, але наразі жодна деталь принаймні не виглядає чужерідною. До того ж ретрофльору в майбутньому додасть дещо інше, на що я допоки не спромігся.