'71 style woodgrain interior

Можна сперечатись щодо того, чи став рестайловий Челенджер зовні краще за попередника, або втратив частину автентичності (як на мене, не втратив), але оновлення інтер'єру жодних суперечок не викликає. Замість колишнього пластикового жаху від Магнума оновлений Челік здобув насправді гарний салон, що поєднує в собі сучасні матеріали зі спортивною орієнтованою на водія архітектурою та  елементами ретро.

Для більшості останнє не є очевидним, проте я вас можу легко переконати в тому, що всередині нового Челіка великодинок достатньо. Про них я буду розповідати поступово по мірі нових доопрацювань, бо ретрофішки в салоні для мене не менш важливі за зовнішні.

Єдине, чого мені бракує в оновленому інтер'єрі, - це форми панелі приладів зразку 2008, що однозначно натякала на rallye cluster 70-х з чотирма колами.

Втім, я розумію, що через уніфікацію і використання загальномопарівського кластера на щось подібне марно було очікувати.

Попри це в салоні Challenger 2015+ ми отримали широку та низьку панель приладів та ММ, на кшталт панелі 1970+, центральний бокс-підлокітник, що відчиняється вбік, та центральну консоль з характерним бортиком, що прикриває важіль КПП з боку пасажира та візуально відокремлює драйверський простір 

В цілому інтер'єр Челенджера - це практичний та доволі стильний мінімалізм. У моєму випадку ще є і тканина з класичним патерном houndstooth. Зі шкірою замість сірої тканини по боках це виглядало би набагато краще та більш автентично, але це я з часом виправлю. А зараз дещо про інше.

До речі, зверніть увагу на розташування внутрішніх ручок. Це теж не є випадковістю.

Проте, на відміну від форми, оформлення мені не дуже подобалось. Дивно, що серед розмаїття алюмінієвих, карбонових і навіть бджолиних стільникових текстур не знайшлося місця для класичної текстури деревини. Адже woodgrain в інтер'єрі автівки - це майже такий символ 70-х, як штані кльош!

В оригінальному Челенджері деревина звісно була, і була вона теж фейкова, бо до Волги старий Челік був значно ближче, ніж до Мерседеса. Цікаво, що faux wood grain, тобто щось з текстурою деревини, а не натуральний шпон, як такий, вважалось одною з ознак люксовості Челенджера у порівнянні з конкурентами. 

Отже, насамперед я вирішив пошукати готові рішення в мережі, але на диво таких не знайшов. Звісно, були якісь комплекти наліпок, але при високій ціні це все одно наліпки, що стирчать, не покривають всю площу панелей, погано виглядають на викривлених площинах і на рівних, чесно кажучи, також.

Мої алюмінієві панелі до того ж були сильно побиті життям кільцями та ключами. Отже, за першої нагоди, я їх демонтував, бо там і крутити нічого не треба, крім чотирьох саморізів блоку клімат-контроля.

Деревина та хром - це те, що я хотів бачити в салоні Мустанга, і те, без чого не бачу салон Челенджера. Зважаючи на те, що в цьому питанні мені знов довелося бути піонером, я звернувся по допомогу до давніх знайомих Angar18 на вул. Інглезі. Серед багатьох послуг, що Сергій надає, є також аквапринт, що я давно хотів спробувати.

Майже тиждень я обирав колір та текстуру "деревини", бо на оригінальні панелі Challenger 1971 більш за все схожий помаранчевий глянцевий "горіх" Мерседесів 90-х. Проте, від цього "дерева" мене нудить протягом цілого життя. Мені воно нагадує якусь бабусіну шафку, а якщо довго дивитись на це яскраве коричневе, то можна навіть запах почути. Не деревини, на жаль.

Врешті я вирішив, що не обов'язково ретельно копіювати колір та фактуру, і що самого факту присутності "дерев'яних" панелей цілком вистачить для вшанування славнозвісного пращура півсторіччя потому.

Отже, замовив колір та текстуру на свій смак, і за пару тижнів отримав готові панелькі, з яких також прибрали всі вм'ятини та подряпини, цілком відновивши пошкоджений  сріблястий кант на центральній консолі.

Чесно кажучи, я у захваті від того, як все вийшло. Так, це не звичний червоний карбон, не шкіряне "печиво" з Алькантарою на сидіннях, і не монітор більший за той, що у мене в ноуті. Але, як на мене, вдалося дотриматися балансу між сучасним та вінтажним, а саме такими і були мої забаганки. 

До речі, як виявилось, Dodge теж мали аналогічне бачення, зробивши аквадрук "під деревину" в ретро концепті Holy Guacamole для SEMA:

Ба більше, вони навіть зробили щось подібне в лімітованій версії Swinger:

Що до мого особистого враження, мені дуже подобається, як "заграли" всі пластикові чорні елементи на фоні матової темної "деревини". Навіть крихітний монітор змінився на краще.

Звісно, ще є ціла купа елементів, до яких треба докласти руки, щоб привести їх у відповідність псевдокласичному дизайну. Насамперед, це стосується керма та важеля КПП. 

Втім, сказати, що настрій у інтер'єрі змінився - це нічого не сказати. Це просто інша автівка! 

Ганчірка на сидіннях теж раптово стала більш змістовною, а як затишно тут увечорі!

На десерт додав накладки на ручки клімат контролю та аудіо. На диво серед розмаїття червоно-фіолетово-карбонової краси Ali знайшлись і чорні алюмінієві з тонкими хромованими кільцями. Так, вони майже непомітні, але свій retro touch безперечно додають та приємні на дотик. Зважаючи на їхню кумедну вартість, можна вважати це найкращим придбанням:

Хоч там як, а з салоном поки ставлю все  на паузу, бо інтер'єр це гарно, але, як відомо, не він "робить автівку". А що makes the car?..