Косатка подорожує в Карпати

Каталась на днях з міні-відпустку, вийшов непоганий роад-тріп. Спочатку було стрьомно їхати на ній так далеко (а в цілому пробіг за 5-денну подорож вийшов 1500 км), бо раніше десь щось читала, що маленькі машини всі гріються, і все таке. Якось на Хонді здавалось все надійніше, не знаю чому, але ця мілашка проїхала без проблем, та і наче не така вона і маленька все ж, та і жарти про те, як ламаються БМВ, тут не справдились, на щастя))

Взагалі зручно доїхали - дуже комфортний салончик, щоб не дуло позаду пасажирам (бо я це питання не вирішила ще) поклала під передні сидіння рушник, розрізаний напополам :D це такий типу костильний говнокод, який працює, бо всім було тепло)))

Температура масла та антіфрізу

Спочатку придивлялась до температури, бо міняли ж термостат на новий (1-в-1 як був, оригінал, то не повинно було бути проблем), але я вже думала, а що як зараз десь станем на трасі посеред нічого, а в мене повний салон пасажирів. І по місту завжди бачу одну температуру, а на трасі вона збільшилась, і я вже їхала така "все капець", пишу значить, в чат Ф-серії в Телеграмі, пишу майстру, читаю форуми всякі, ну думаю приїхали, навіть до Житомира не доїхали. Хоча машина не показувала ніякий помилок та їхала без питань, я вже думала, що зараз почнеться)))

А потім виявилось, що в принципі до 110 градусів на Н20 то норм температура на трасі. Коротше, в Хонді просто було як - там стрілка завжди на прогрітому в одному положенні та десь до 103 наче, а тут - в місті менше, на трасі більше, скаче ото, фіг розберешся. Я застосунком дивилась перші сто км температуру масла та охлаждайки, потім вже полегшало, коли всі написали, що то ОК ахахаха

Далі вже їхала на розслабоні, супер! Так що знайте, що це норм.

Кицюня

Киця в мене взагалі досвідчена мандрівниця, вона вже об'їздила купу країн на машині, автобусі, літаку, і знає, як себе поводити в різних видах транспорту, один лише раз на самому початку подорожей вона надзюрила на пасажирку (причому я взяла людей бла бла каром з Києва до Запоріжжя, ото було незручно! Але дівчина все одно написала гарний відгук, що приємно, ну то був ситуейшен, звичайно)))

А далі я ставлю лотка в машину назад та Ума сама там собі вирішує, що вона хоче, гуляє по машині, але більше часу спить на ручках в пасажирів та іноді на мене лізе, засинає, і це теж ок, бо не заважає. Ідеальна кицюня, дуже рада, що саме вона мені колись попалась, лише жаль, що взяла її дорослою - в 4.5 років - а це значить, що в нас з нею менше часу на нові пригоди((

Дороги

Поїздки Україною завжди були ще тим челенджем, бо дороги в нас то є, то нема. Після Канади та Європи взагалі були думки, що зараз буде "Я хочу сиграть с тобой в ігру" (ну ви зрозуміли, яка це відсилка ахаха))). Але на диво, не всюди була жесть, а вона була, звичайно, і пощастило, що участків з дуже поганим покриттям було мало. Окремо хочеться виділити Рівненську область, я б дала їм кубок за саму роздовбану трасу, хоча це ще квіточки в порівнянні з дорогою Н-08 від Борисполя до Запоріжжя, яка в принципі коротше за інші, але їдеш там не більше 50 км на годину, бо ями такі, що страшно.

І в цій машині немає докатки, запаски, чи то я не знайшла, але походу нема, бо в ніші багажника тіки якась ямка прямокутна))) То зараз я сподівалась лише на те, що доїду без пригод, а як що, то розмір резини такий, що в любому селі по ідеї такі стандартні колеса є. :)) 

Фоток ям не робила, бо страшно на таке дивитись навіть через комп!

.

Маршрут

Не хотілось їхати одразу 750 км до Карпат, бо за кермом тіки я, а я теж хочу прогулятись і відпочити, а не сидіти як дальнобійник)) То вирішила, що зупинимось в містах, де раніше не були. То в перший день поїхали в Тернопіль, наступного дня вже до Яблуниці, потім через пару днів чілу на горі поїхали до Вінниці, і ще через день вже до Києва. 

Всі міста сподобались, хоча погода не розполагала до прогулянок (був дощ, вітер та дубак)), але думаю, влітку ще хотілося б повернутись і в Тернопіль, і в Вінницю, але вже не по Рівненській трасі, ні-ні, тільки через Вінницю. Та і в Карпати влітку хотілося б. А в іншому - були не дуже місця, але не так багато, як я собі уявляла. Звичайно, можна провалитись в яму, то краще пильнувати за дорогою, бо іноді їдеш-їдеш вже на чілі, а тут на тобі рви - хоч крокодилів запускай! Але були і такі довгі відрізки, де кайфєц.

Більш за все поржала за якийсь огризок асфальта, який взагалі маленький, потім на ями попадаєш, зате величезна табличка про "велике крадівництво", ой ржачно прям не можу. ))) І приємно здивувало, що багато хороших доріг саме ще до 18 року зроблено та якось прям гуд, що вони не те що не розвалились, а взагалі ні натяку на якісь там тріщини чи тим паче ями.

Ще приємно здивували розчищені та рівні дороги в Карпатах, там йшов сніг, але проїхати не було проблеми взагалі. Все чітко! Всюди б так було))) Ну лише була якась Хомяківка, де взагалі про дороги не чули, але до неї та після все топчік.

Перший штраф

І все б нічого, якби я одразу ввімкнула Вейз та він би попереджав би про камери, але я за звичкою обрала Гугл, який нічого не каже окрім куди повертати. То десь на трасі прилетів штраф. В Києві то я вже всі камери наче знаю, де пригальмувати, ахаха, а на трасах ніфіга, то вже на зворотньому шляху їхали з Вейзом. Так що сподіваюсь, це поки буде останній. Ще дуже вдячна людям, які блимають пару раз, на ви зрозуміли)))) Я не гоняю по 150 в місті та і взагалі враховую обставини, але коли переді мною хтось тошнить як улітка, то дуже бісить, особливо в якомусь селі, де взагалі немає ні хат, нічого, якась дорога посеред поля, але ліміт 50, втф! 

То я ще шукала, в чаті написали, що в Еко про режимі є зірочки за акуратну їзду. Виявилось, в мене їх немає (мабуть, що це дорест машина та такого ще не було)), і добре, що немає, бо замість 10 зірочок я б зібрала -10. 

Спа і альпаки в Карпатах

І ще цікаво, куди саме заїхали в Карпатах, бо місце топчик, всім можу порадити! 

На зиму та сніг та всякі лижі мені пофіг, більше подобається спа, чани, сауни, джакузі, і природа. Тому коли я побачила в інсті сторінку GM Eco Bubble в Яблуниці - 5 км від Буковелю, то вирішила з сім'єю, що треба брать!

Це глемпінг з будиночками-кульками, зараз такі популярні як раз, з видом на гори та ліс, з спа-зоною, міні-зоопарком альпак, ручним місцевим котом та мангалом (останнім ми не користувались, але він є)). Загалом все було супер, нас забрали з парковки під горою, де ми залишили Косатку, на позашляховику повезли на гору - о, це був ще той екстрим, трусились як в кліпі Push the tempo ахахха але було цікаво. Посеред гори там чотири доміка, окрема спа зона, все так гарно, сніжно, ялинки гігантські, альпаки дуже милі. Взагалі було страшно їх годувати яблучками, думали, що можуть вкусити, але вони дуже ручні та не кусали. Навпаки, обережно обнюхували. Не плювались, нам пощастило)) Одна альпака там взагалі нещодавно народилася, то ще мала. Цікаві тваринки.

Що було незручно - опалення. Кондиціонери там дішманські якісь, тепло дають, але мало та замість тепла йде холодне повітря. Пічка гуд, прям супер тепло робиться, але за пару годин всі дрова сгорають та починається дубак, дуже швидко стає холодно, треба знов розпалювати, тому кожну ніч ми прокидались, аби возродити цього фенікса, бо задубіли жесть по ночах!))) 

Ще сніданки там наче й ок, але я очікувала більшого, бо за меншу ціну в інших містах набагато смачніше, але то може справа смаку хз. Наливки теж не дуже сподобались, міцні шо самогон, ми змогли її пити лише розбавлену соком :)) А все інше круто, хоча в цьому глемпінгу ціни трохи вищі ніж в інших, які дивилась, але тут такий вайб - сидиш посеред гори, з альпаками, кааааайф, всім раджу)))

Звичайно, після гарячих джерел та спа в Болгарії хотілось щось таке, але тут теж непогано, вид дуже гарний. І багато де в Карпатах є чани, але омагад - тут такі краєвиди, що взагалі не знаю, де таке є. Порівнювала з іншими глемпінгами з чанами, і там вид на село або на домик, ну одна ялинка якась десь. А тут прям нема слів, щоби розказати - треба їхати та дивитись, що всім раджу!

Ще локації

В інших містах теж знайшли класні штуки. Коли їхали з Яблуниці, де був глемпінг, десь в Яремче був водоспад Пробій, ми подивились картинки в гугл - ну фігня якась прям, але людей було так багато, що вирішили теж зупинитись та глянути. Не пожалкували - дуже гарний водоспад, в житті епічніше, ніж на картинках точно! 

Десь там по дорозі був ще такий міст, який чомусь по вайбу нагадав Північну Америку якусь, в Ванкувері за містом десь є такий міст, але він взагалі дерев'яний - ото прикол, але ями на асфальті нагадували про те, де ми насправді) Взагалі в Карпатах прям атмосфера якби ми десь за кордоном, бо така природа, мабуть, то шо там, де я жила (Запоріжжя і Київ) такого не було взагалі, моя гора в Києві - то Лиса, яку я бачу з вікна кожен день, хоч вид гарний, але все ж не та гора))))

В Тернополі зупинялись в Vatra hotel - 10 хв від центру, є паркінг, можна з тваринками за доплату 300 грн, смачні сніданки та гарне кафе, все супер-новесеньке. На вечерю їздили в рестик Shynok прям в центрі, там є паркінг за 12 грн/година, прям на набережній. Жаль, що кафе працювало тіки на винос, але сет з 600 грам реберець + картопля + овочі гриль за 400 гривень це прям даром, як на мене, ми були в шоці)) А вони теж були в шоці, що ми туди перлись в таку погоду з Києва, та поклали нам чізкейки в подарунок, це дуже мило :))

Тернопіль хотілося б подивитись влітку - там набережка гарна, але зараз був дощ та вітер, ми задубли, та взагалі мало що побачили, бо вже було темно, поки ми доїхали туди та відпочили трохи з дороги і зібрались погуляти.

В Вінниці знайшли квартиру в Букінгу прям в центрі (на Європейській площі), як треба буде комусь, можу скинути лінк. Атмосферна хата, хоч і не без приколів типу скрипучої підлоги душу чи вонючої води в кранах (як в Приморську якась вода))), але вона в будинку 1914 року, сама хата стильна та коштує взагалі копійки порівняно з іншими локаціями подорожі))). Дуже зручно, бо поряд і парк, і молл, і кінотеатр, і - що я дуже давно шукала - найкращій бабл ті в Україні, кафе називається Begemoti - і коли вони будуть в Києві, я буду там постійним клієнтом, бо це єдиний поки бабл ті, який по смаку як оригінальний, як у китайців - це шедевр!!! Єдине, що погода була дубакова та по Вінниці погуляли зовсім трохи, та бачили тіки Київській міст та Європейську площу. 

Ще про тачку - розхід, комфорт

Коротше, я зрозуміла, що подорожувати на цій машині комфортно та економно, бенз обійшовся в 6к гривень, середній розхід вийшов десь 7. Заправляю її зараз вог мустангом, їй наче він подобається.

Вмикала для порівняння еко про режим, бо були періоди, де одні села та там приходилось то тормозити, то газувати, і цей режим мені показався не таким гівняним, як в перший раз, коли здавалось, що вона не їде взагалі. На обгонах вона їхала в ньому прям таки гуд-гуд. Так що в принципі, чим більше катаюсь з своєю Косаткою, тим більше вона подобається, така своя стає, манюня хороша :))

Весною та влітку ще кудись хочу поїхати, може і туди ж. Бо якщо працювати віддалено та знаходити пет-френдлі місця, щоби зупинитись, це взагалі ідеальний кочевнічий спосіб життя - попрацюю та піду погуляю, подивлюсь щось нове. Бо після постійних пригод в Канаді, хочеться щось ще. 

Є ще нова бєлка поїхати в Ісландію, але то потім, бо там потрібно дофіга бюджету, а я тут ще хочу в Канаду - бо сплю та бачу вже як я в Ванкувер прилітаю, дуже люблю це місто та хочу туди летіти навіть добу або більше, щоб там погуляти з бомжами в центрі чи з койотами в Стенлі парку восени. Це звісно, жарт, місто реально найкраще на планеті, щоб туди поїхати та просто прогулятись, покататись, роздивитись (тільки жити не хочеться))).

А перед цим ну по Україні теж буде гуд!