Інерційний демпфер (балансувальне грузило) керма 1J0 419 526 A.

Вітаю, панове!

У бортовому журналі Гольфа тиша і спокій, спробуємо трохи розворушити ситуацію).

З машиною потихеньку йдуть дрібні роботи, скоріше доопрацювання. Усунення прикрих косяків + за можливістю апгрейд інтер'єру в рамках стоку. Писати про все немає ні часу особливо, ні чесно кажучи, бажання – бо масштаб цих робіт не дотягує, як мені здається, до повноцінних дописів у нашій шановній спільноті.

Хоча тут я лукавлю мабуть). Наприклад, епопея зі збіркою/встановленням/калібруванням гібридної "ювілейки", яка з недавна радує мій погляд – цілком гідна окремого епічного допису). Можливо все ж таки зберуся і розпишу в подробицях – що, коли, і як все відбувалося).

Вчора нарешті було встановлено сабж допису. Мало корисна приблуда (згідно з відгуками в переважній більшості тих, по чиїх слідах я пройшов), яка масово ставилася (як правило до нульових років) в основному на дизельні Пасати – де в теорії від двигуна вібрації більше, на відміну від бензинових аналогів.

У мене не Пассат, а Гольф, двигун не дизель, а бензин – проте придбав з нагоди цей навколо-кошерний девайс, швидше зі спортивного інтересу: а чи дійсно працює, і наскільки відчутний результат. З подивом дізнався, що ця металева пластина, з'єднана за допомогою чотирьох опор квадратного перерізу з щільної гуми із фігурним свинцевим грузилом (впевнений, що всі розгледіли на ньому «Pb» серед набору клеймень), була (і цілком можливо є дотепер) якимось ніштяковим фетишем для ВАГоводів, за принципом "Просто має бути, тому що жииир та все таке інше...")

Наскільки я зрозумів – ця модель демпфера заточена під частоту 26.5Hz і реально починає працювати при досягненні саме такого частотного резонансу. Чи вдасться нам його досягти – подивимось по факту на бруківці, та весною, як почнуться поїздки по дачному роздовбаному бездоріжжю.

Гвинти кріплення мені дісталися оригінальні, практично з ідеальними шліцами під 20-й торкс. Різьблення в посадкових гніздах керма нарізається ними легко, головне на початку не поспішати, і не перекосити гвинт. Особливих зусиль докладати не варто, ця процедура зовсім не складна. Вважаю, з тріскачкою буде легше, ніж із простою викруткою.

До речі – можу підтвердити, що вам може не пощастити, і встановити такий бажаний демпфер ви не зможете. Така прикра несподіванка може статися, якщо у вашому кермі раптом не виявиться посадкових отворів під цей кошерний девайс.
А такі керма справді є.
У мене, наприклад, є Пасатівське триспицеве кермо в шкірі, яке було придбано тільки через наявність в нього "кісточок" – виїмок під пальці, яких у моєму заводському кермі ніяк не спостерігається. Теж іспанець, ВАГівський артикул не пам'ятаю (якщо комусь цікаво – маякніть, подивлюся та напишу). Так ось, у ньому посадкових місць під демпфер немає.
Звичайно, якщо бажання таки втулити демпфер граничить з невгамовним вогняним свербіжом у дупі – можна самостійно зробити розмітку, приклавши демпфер на своє потенційне місце встановлення, та власноруч тупо просвердлити в основі руля три дірки. Головне – не поспішати, свердло не перекосити, та ЗАЗДАЛЕГІДЬ подумати про те, що отвори треба зробити МЕНШОГО діаметру ніж різблення гвинта. )  

При встановленні демпфера дріт маси я доопрацював власноруч, благо з покупками зібралася пара-трійка таких шлейфів. Петельний роз'єм, крімпер (обтискні кліщі) + руки звідки треба – все це було в наявності, тому й сам процес тривав недовго.
Доречі, дріт маси можна не переробляти, а трішки підшаманити існуючу клему. Як це зробити – можна подивитись, наприклад, за цим посиланням.

Фото інсталяції цього добра за місцем не робив – бо все відбувалося вже ввечері, з налобним ліхтарем. Є лише фотки самого демпфера у всіх ракурсах, які прикріплюю нижче у дописі.
З особистого досвіду по встановленню можу сказати, що новий дріт маси краще тягнути до верхнього лівого гвинта кріплення демпфера, і петлю дроту запускати спочатку праворуч під металеву пластину керма та подалі зверху над роз'ємом підрульового шлейфу – він чудово туди лягає, і потім його сірий поролоновий хомут зрадницьки не перетискається силіконовою трубкою із дротами конектора подушки керма.

До речі, можливо комусь це буде корисно взнати: полярність дротів двоконтактного роз'єму до подушки керма принципового значення не має. У мене в одному зі шлейфів ця частина зроблена з двох дротів однаково чорного кольору (на відміну від стандартних синього та коричневого). Та ще вона виявилася коротшою стандартної на сантиметр, якщо не більше. При цьому в самому двоконтактному роз'єму були відсутні перекидні петлі до відповідальної частини, та захисна силіконова трубка більш щільна, мало гнучка та майже непрозора. А широкий жовтий роз'єм, що йде до підрульового шлейфу – із короткими, а не довгими важелями під пальці, ще й заглушка пінів у нього не стандартно фіолетова, а чорна. Ще у цього шлейфу дріт маси, що йде до латунного контакту зліва вгору – не стандартно прямий, а кутовий, та з темної, майже коричневої глянсової латуні.

Тому, якщо вас бентежать сумніви як саме цей чортів конектор ставити, а від'єднуючи його від подушки, ви початкового положення шлейфу звичайно ж не запам'ятали – можете не вагаючись під'єднувати конектор як вам зручно, не побоюючись що потім подушка несподівано і хвацько стрільне вам у голову. І вам не доведеться після її повернення на своє законне місце із завмираючим серцем повертати ключ у замку запалювання, тривожно дивлячись на панель приладів десь знизу, з-під керма, куди ви завчасно влізли, від дідька подалі.

Р.S. Ладно, вмовили, допоможу: по заводу двоконтактний конектор шлейфу подушки безпеки ставиться дротом униз ;)

Що ж, надалі подивимось – наскільки робота цієї сумнівної приблуди буде помітна в контексті "було/стало".

Схожі записи