Повний комплект оригінального декору Netoptik. Встановлено.

Всім привіт.

З нагоди злегка порушу застій та спокій у бортовику машини. Час нині непростий, тому писати особливо ніколи. І особливо нема про що.

Тема з Нетоптиком всім володарям Гольфу знайома, вже давно вздовж і впоперек виїжджена, тому я нічого особливо розписувати не буду, все на фото.
Хтось до нього байдужий, хтось фанатіє і збирає по крихтах. Хтось йде далі своїм таємним алхімічним шляхом, і власноруч все ретельно перетирає у матовий алюміній, покриває лаком, etc.
Я не належу, мабуть, ні до перших, ні до других, ні до третіх. Але цілком згоден з думкою багатьох, що декор, який встановлювався як опція саме в 4-й Гольф або Бору в більш кошерних комплектаціях – це в будь-якому випадку ошатніше, приємніше оку, і значно пожвавлює інтер'єр, ніж спочатку нудна заводська чернь, до купи вкрита зрадницьки облізаючим і липким від часу безглуздим софт-тачем.
Мені вдалося купити одразу цілий комплект. Напевно, просто пощастило – частинами я навряд чи став би його збирати, і напевно залишив би цю ідею ще на старті. Текстура наймасовіша – «луска». Або, як іноді ще називають – «колготки». Стан, як на мене, більш ніж гідний такого вибагливого та вікового товару. Та й цінник вийшов цілком демократичним, благо з продавцем нас заочно поєднує давня історія взаємовигідних відносин.

Як додаткові коментарі до того, що потрапило у фокус на представлених фотках з перетворення інтер'єру – можу відзначити повітропроводи від Бори із (благополучно підключеним) підсвічуванням. Куплено також повним комплектом, з перехідними рамками, у того ж продавця, про якого згадував вище.
Ювілейка, ретельно зібрана мною з кроїнням шкал із двох різних панелей приладів, власноруч прошита і відкалібрована – встановлена давно, і це була окрема, феєрична пригода. Наразі встановлена FillFIS від Пасата В5 американця (ще й спочатку мільна) ІММО 3, а шкали від MFA ювілейки ІММО 2, тому звичайно 2 піктограми не співпадають – замість ЕРС на тахометрі знаходиться ІММО, а сама ІММО на спідометрі взагалі не світиться, бо на ії місці просто немає ніякої піктограми як такої. Вважаю ця сітуація дуже добре знайома всім, хто займався цим питанням особисто.)
Круїз – встановлений, підключений, активований. Працює, досить корисна та зручна річ в далеких поїздках.
Про крутилки пічки та накладки на педалі "а-ля Audi TT" не пишу – то таке…)
Ручки задніх дверей не фоткав, було незручно. Можу запевнити – із таким же декором, як і все інше) Підсклянник розкритим також не фоткав – він звичайний, нового зразка.

Був також зроблений апгрейд мультимедія в рамках стоку – замість заводської Бети встановлена чотириканальна GAMMA V. Оригінальні VAG-івські динаміки в комплекті з кільцями ущільнювачів + твіттери, що терпляче чекали апгрейд голови – вже благополучно інстальовані в задні двері. А замість нудної казенної полиці-кишені встановлено штатний VAGівський CD плеєр.
З ним, до речі, були пов'язані муки вибору, бо якраз підвернулася можливість купити практично новий штатний VW чейнджер на 6 дисків. У результаті янгол із дияволом у моїй голові спочатку добряче побилися, але згодом змогли домовитися, і переможцем був визнаний стандартний плеєр. Бо його дизайн вписується в панель набагато вигідніше зі своїми круглими кнопками, гармонійно поєднуючись із магнітолою. Як на мене, звісно. Доречі, підсвічування цих самих кнопок було зроблено відразу, на щастя потрібний двопіновий роз'єм в мене був в наявності.

Я, як олдфаг, досі слухаю касети на магнітолі, уявіть. Улюблені записи, зроблені особисто ще в 90-ті, на крутій (як мені здавалося на той час) SONY TC-K415.
На фотці не видно звісно, але в магнітолу вставлений японський «молочний» DENON DX1/90 – один із багатьох, куплених моїм батьком у 80-ті у «музичному» відділі на другому поверсі харківського універмагу «Московський», по 9 радянських рублів за штуку. І це – відновлена мною ідентична копія касети RONEeS, яку я купив у перший тиждень червня 1992 року в музичному кіоску на Курському вокзалі в Москві – по дембелю, в дорозі додому: на стороні А – Edelweiss '92 «Wonderful World Of Edelweiss», а на другій – The Grid '92 «Four Five Six».
Та й у сидюк ще залишилося чого вставити з засіків – вдома в стійці припадає пилом суцільно одна "фірма", дешманської Болгарії я свого часу принципово не купував (що таке Китай тоді ще не знали).
А для флешок та сучасних цифрових форматів у мене в прикурювачі є скромний трансмітер Baseus. На одній із фоток видно ще Streamer F40, нині на його місці працює Energy Column BS-01. Люблю цього виробника за дизайн та якість – у мене від нього в машині ще зарядний шнурок Cafule, та холдер для телефону на неодимових магнітах. Рекомендую.

До речі, з приводу розташування магнітоли та сидюка – сподіваюся всім зрозуміло, чому магнітола знизу?)
Якщо ні – пишіть у коментах, постараюся доступно пояснити.

Загалом ще один гештальт можна вважати закритим.
Дякую всім, хто подужав усі літери вище.

Всім рівних доріг.

Схожі записи