Всім мої щирі привітання, пані та панове!

Так сталося, що я несподівано опинився у великій родині VAG.

Все своє автомобільне життя я володів радянською класикою Жигулів, що була частиною мого життя. Машиною, яка з недавнього часу стала світлою пам'яттю про батька, та майже 50 років служила нашій сім'ї вірою та правдою. Але вона втомилася. Якщо комусь цікаво – ласкаво прошу до БЖ Кумира, його ви за бажанням легко знайдете в моєму профілі.

Всі цікаві подробиці з життя цього сріблястого Гольфа ви зможете дізнатися із бортового журналу, який я планую старанно та сумлінно вести. Який, маю щирі сподівання – буде для вас цікавим. Та, маю таку надію – в деяких аспектах навіть корисним.

Впевнений, що володіння німцем після класики радянського автопрому – світ, нині повний для мене всіляких загадок, несподівано крутих віражів, та відчуття поки що тривожної новизни. Але навіть не сумніваюся, що це буде безперечно цікава подорож, та зовсім новий для мене досвід.

Заходьте в гості – завжди буду радий відгукам, коментарям, тямущим порадам. Бо запитувати знаючих та розуміючих поки що незнайому мені тему людей буду з нагоди обов'язково і багато.

Щиро сподіваюся на доброзичливу підтримку новачка у дружній та великій родині VAG!

Загалом – прошу любити й шанувати.
З часом будуть нові дописи з життя-буття машини, та нові світлини.