Шо? Знову?

…щось я частіше пишу на тему "купівля машини" ніж про роботу над ними.
Окей, мабуть почну виправдовуватись як же так сталось що я знову притягнув в дім ще одного "блохастого"

Ми з моєю дівчиною часто обговорювали що б і їй такого веселого купити як машину вихідного дня. Вона дивилася на всякі ST, RS та інше сучасне, але потім захотілося змінити дейлікар на щось серйозніше і все забулося. І тут за звичкою перевіряючи, що там по оголошенням з екліпсами, бачу, що на цей знижена ціна до Нового Року. Думаю, блін, вона зі мною каталася в екліпсі, багато чим допомагала, навіть двигун разом ставили, оригінальний високий спойлер через якогось блогера в Америці мені привезла, терпіла всі витівки мої та екліпсу і знає що це взагалі таке. Прикольно вдвох буде розсікати на двох однакових тачках.

28 грудня я написав Кості @drowisha з питаннями наскільки терміновий продаж і чи можна зафіксувати ціну на довше. Виявилося, що після 1-го числа подовжувати оголошення він не збирався, мене заочно знає, тому притримає таку ціну.

Я подався шукати необхідну суму, попросив шефа дати розстрочку, той сказав почекати відповідь до 10-го. І таки підтвердив.

Для своєї міс-слідчої паралельно вигадував легенду про те, що поїду до Києва на зустріч із клієнтом із Польщі. Але як завжди у мене все всрато виходить з конспірацією, або жінка надто розумна попалася як для мене дурня, але слово за слово все переростало в конфлікт і розхід. На момент написання посту ситуація така й залишилася. Але, ми ж у петролхед комьюніті, а не на сайті з мемуарами. Загалом, машину дарувати нікому, а вже домовився про покупку і незручно відступати тим більше, що екземпляр цікавий і гроші з борговими зобов'язаннями вже на руках, з іншого боку я поки не стільки важу, щоб мене возило два екліпси, тому вирішив червоний виставити на продаж. Знаючи, що продаватися буде неспішно, планував поміняти задні стійки і дочекатися переднього правого приводу від соклубника з Києва. Та не тут було, в телефонній книзі вже є контакт під назвою "#6 за Екліпсом" і всі хочуть приїхати і забрати його як є, зі стійками в багажнику. Це паніка. Я не знав що за машина на мене чекає в Києві, тим більше що один з потенційних покупців сказав що дивився її і там все дуже погано з кузовом. Потім дав задню, мовляв, поплутав машини. Але в мене вже закрався сумнів, раптом він перевзувся аби я не передумав свою продавати? Тож розповів про це Кості, той теж кіпішний, всі вихідні нервував а потім погнав на звичний йому SJ racing робити тотальну перевірку кузова з докладним фото-/відео-звітом і все там було норм. Принагідно усунув пару дрібниць за технічкою.

Я поставив шеренгу своїх бажаючих у чергу до моменту, поки не куплю Штурмовика, купив квиток на blablacar і з фейковим ПЛР-тестом рушив у дорогу. Вся ніч у спринтері це просто біль, коліна ледь живі були.

Приїхав раніше запланованого о 05:30 ранку. Зідзвонились, домовилися куди мені йти щоб згаяти час і не мерзнути. Зачекав хвилин двадцять на вокзалі і чую знайоме бубубу, вийшов, бачу винищувач, що низько летить, заходить на розворот і посадку. Врубив камеру щоб зняти видос про те, як іду йому на зустріч, поки він під'їжджає і паркується. Гарний видос у сонній і вже метушливій ранковій столиці, але айфон розпорядився інакше і сказав "яке відео? Нічого не знаю".

Костян запропонував одразу за кермо, я не захотів, мені було цікаво відчути жопобіль своїх пасажирів та й загалом звик уже так знайомитись з машинами.

Приїхали до району МРЕО, де планували переоформлення, засіли в кафешці на заправці з видом на гарну тачку:

Заходить мужчіна зі слідами колишньої охайності та бурхливої ночі і такий "Чия супра?". Мовчання. Він знову "ЧИЯ СУПРА?!". Я говорю "та немає там Супри, то Екліпс, на даний момент його" і ткнув пальцем на Костю. Той підійшов, простягнув йому руку, діловито сказав "Поважаю!" (Інтонацію придумайте самі) і пішов, а я Костяну "Ось бачиш нахріна це все було!"

Під'їхали о сьомій ранку до входу в МРЕО, дізналися що воно працює з дев'ятої (або десятої, не пам'ятаю), але ми вже п'яті, більш ранні стояли вже в машинах, грілися. Вони-то не знали що я за день до цього оформлював машину самотужки у своєму місті і моя совість була чиста за те, що в чужому місті я найняв бігунка, який все зробить за мене і без черги. Покатався кілька кілометрів по району, щоб зрозуміти що воно за звір. Приємно було.

Машину перевіряли досить уважно, навіщось відтягували ущільнювач пасажирських дверей, дряпали там, хз, мож тест на розпил. Але за підсумком все гаразд. Пішли в Леруа, Костя купив кусачки, якими героїчно віддер приклепаний до переднього бампера номер. Здали старі номери, отримали нові:

Як я вже казав за день до цього нарешті переоформив на себе третього, після півтора року перебування у власності моєї мадам.

Колись у мене була мрія купувати по Екліпсу на рік.

…але щоб по одному на день

Далі за планом було їхати в Бровари, забрати деякі запчастини в гаражі, а саме рестайл пороги та ще список із 21-го найменування. Найбагатше придане що мені діставалося з машиною, бо зазвичай то був набір з проблем та феєричного нічого. Ну гаразд, Ігорюня Cr1mer мені із попередньою білою дав рік дисконтних цін на запчастини без своєї націнки. По-моєму пройшло майже три, а він їх так і не підняв.

Запропонував Кості сісти за кермо, думаю всім нам, ненормальним, властивий символізм, я хотів щоб він попрощався і відпустив її. Ну і вирубався на пасажирському періодично чогось піддакуючи у відповідь на його екскурсію по окраїнах Києва.

Забрали деталі, поїхали до якоїсь приємної пивнушки. Посиділи, перекусили, я дивився у вікно, як перехожі ходять і оглядаються на машину.

Вийшли, зробили пару спільних селфі (ну, раптом щось налагодиться і Костя потягне на польського клієнта.)

Надіслали привіт у наш вайбер чат

Сентиментальні обіймахи на прощання і в дорогу

Поїхав я поклавши номер на торпеду, телефон із мапою на приборку, з Бровар до Борисполя. Помітив камеру автофіксації, глянув на спідометр — 60. Думаю, який я молодець. Проїхав, згадав про милі і про те, що навіть свої граблі мене нічому не вчать. Заправився на повний бак, їду. А номер то торохтить між торпедою та лобовим. Беру його в руки, верчу думаю як би приткнути. І так неквапливо підкочуюсь до КПП патрульної поліції. Один мене як побачив, як давай своїм льодяником розмахувати. Ну, я і став. Думаю зараз по-людськи поясню та відпустять. Чорта з два! Спочатку один постанову виписувати, я йому кажу давайте перенесемо розгляд справи до суду, тут я не можу скористатися своїм законним правом на захист, потім другий побачив що у мене з хонди є штраф за плівку, що відблискує на номері (та ж стаття що і відсутність номера) . Кажу так я суджуся зараз з вашими колегами у цій справі, вона ще не закрита. Ті відповідають "Ну ось все одно, у вас номеру немає, камери вас не розпізнають. А це ще й повторне порушення, по  ньому передбачено безоплатне вилучення транспортного засобу". Я такий думаю чудово з'їздив, за 500км від дому без машини залишитися. Загалом почав їм розповідати що нікуди мені номер ставити, попередній власник дев'ять разів їздив тут і його відпускали, вдесяте суворо пригрозили ось він після цього на заклепки і прикріпив. На спеціалізованому, між іншим, еС Те Оо! У мене біля вашого МРЕО не було сертифікованого обладнання, щоб прикріпити номер до скловолоконного бампера на заклепки. Я краще поясню вам, чому номер лежить на торпеді, ніж пояснював би чому він загубився, а ви мене ось з першого разу вирішили по всій суворості. Та куди мені летіти під вашими камерами на літній гумі і без страховки, я додому доїхати хочу! (так, знаю, я знахабнів) Вони мені "Блін, ну у нас же камери нові, все пишуть, не належить відпускати в таких випадках". Я їм говорю у мене брат патрульний, що ви мені таки втираєте. Знімає бодікамеру, кладе до кишені, каже "гаразд, почекай, зараз моніторинг (копи що перевіряють копів) поїде". Потім приходить, ой що з тобою робити, ай яй яй. Кажу помилувати. Відповідає ну дай на каву і їдь, відкриваю гаманець, а я весь дрібняк вигріб офіціантці на чайові та заправнику. Довелося дати 500грн, він врубає камеру каже "Володимире Володимировичу, не можемо ми на вас скласти постанову і не можемо зараз долучити сюди ваш штраф по іншій машині, до того ж Ваша нова машина ще не б'ється по базі, тому вирішили Вас не затримувати і даємо доїхати додому для усунення несправності", я йому на камеру простяг руку, сказав "Дякую за розуміння і за Вашу службу" видихнув і поїхав. Штраф би все одно був 850. Ще 500 залишилося на дозаправку, 15 літрів, на картці теж вже було порожньо. Гра в тоненьку. Штраф із камери, до речі, так і не прийшов. Не встигла машина з'явитися в базі)

Ну далі було спокійне знайомство з машиною, на мене чекало 300км хорошої дороги, сніг і спортивна гума, що охрініла від холоду, тому не дубасив, швидкість була в діапазоні 90-130. Ну, до речі, тримала добре, необхідності різко гальмувати не було, тому їхати було приємно. Став на заправці подрімати годинку і долити знову до повного, 21 літр за 200 км спалив (бонуси зарішали). Вважаю витрату 10 по трасі дуже непоганою для наших ненажер.

Потім почалася друга половина дороги, погана. Диски показали свою надміцність доблесно витримавши два міцні пірнання в ями. Підвіска показала свою невбиваність. Коліно, що офігіло від болю, показало необхідність у круїзі, а дупа просто була відбита. Загалом якось доїхав. З усіма пригодами та перервою дорога зайняла близько восьми годин і це непогано.

Відразу ж вирубався, на ранок визирнув у вікно, немов у дитинстві під ялинку на Новий Рік -  стоїть чумазий)

Пішов вивантажив повний салон і багажник запчастин, прикинув як виглядатиме високий спойлер

Поїхав на ньому за продуктами, потім на мийку, адже заслужив

Поки мили не став виходити, просто стояв і вирячився на машину, вже бачачи її в іншому образі.

Після чого відвіз на стоянку на роботі до кращих теплих часів,

Брудний акорд на задньому плані: "Так-так, звичайно, пішов я нахер. Тепер мені не те що новий двигун зі зчепленням і фарбування, а навіть мийка не дістанеться, все на своїх шльондр витратив"

Сів у акорд, трогаючись заглох, відвик за добу від зчеплення. Не зрозумів де динаміка, втек, ти ж 2.4. Після екліпсу не те. Заради справедливості, утішаюча мийка таки йому теж дісталася.

Вже їхав додому і зрозумів що є одна важлива річ котру я не маю приймати як належне. Це перший екліпс, який довіз мене додому після покупки не зламавшись, значить Костя все робив правильно. Ми коли спілкувалися подумали що це саме тому, що він не ліз туди своїми руками і все робили фахівці. Я теж не відрізняюся особливо рівними, постараюся не запороти.

Поки лазив по старому бортовику Кості знайшов кілька коментів де сам же відмовляю його продавати машину, раджу залишити її, дійти до фінішу. Він мені в коменті каже "якщо надумаєш брати ще один вже майже зроблений екліпс дзвони :D", а я відповідаю "я тобі не допоможу злитися з двіжухи". Що ж, збрехав, таки допоміг. Але тема не до кінця закрита, обидва зійшлися на тому, що, можливо, колись вона повернеться до нього. А поки я покайфую і трохи поколупаю її в тих місцях де в інших екліпсів не бував (оу мааай). Пости будуть рідко, але як завжди великі та цікаві нудні.

Ціна питання 5530 USD, Пробіг 15000 км.