Автолірика (#1). Чому не підписуюсь на кацапськомовні блоги

Я ніколи не реєструвався на Драйв.2 (с)ру. Хоч там і було безліч цікавих блогів. Але після 2014 року у мене в голові не вкладалося - як?!... Як можна підтримувати медійний ресурс країни, котра напала на твою країну, захопила її шмат, та вбиває твоїх співгромадян? Як можна споживати, продукувати самому, і розповсюджувати роzzійський контент після усього вищезгаданого?

Та певно багатьох українських автовласників це не переймало. Вони не бачили у цьому нічого поганого, або суперечливого. "Ето другоє" - казали вони. Або ж просто - какаяразніца (тм)...

І ось тепер більшість цих людей тут. Здавалося б це чудово, люди нарешті одумалися, збагнули, переусвідомили цінності, змінили пріоритети.

Так. Але не зовсім. І не усі.

Багато хто так само продовжує продукувати роzzійський контент, як і робив це роками на Драйв 2.(с)ру. Отже, не усвідомили нажаль, а просто захотіли бути у тренді. 

Але я не хочу щоб ще один руzzнявий "драйв2.сру" був тут.

А ви?

Тому я ніколи не підписуюсь, та не ставлю вподобайки роzzійсткомовним блогам. І вас закликаю робити так само. Бо не какаяразніца. 

Роzzійськомовний контент має піти за роzzійським воєнним коробльом!