24 лютого для моєї вісімки.

24 лютого. Прокидаюсь о 5:00 від того що у під'їзді моєї багатоповерхівки посипались шибки. Дивлюся у вікно, нічого не розумію. Ще секунда і небо озоряє спалах, секунда і приходить звукова хвиля від вибуху! Все зрозуміло, то північний сусід поліз. 
25-26 лютого. Так як мешкаю на Салтівці, то з перших секунд вторгнення я почав відчувати всі бойові дії на собі. Сидів у підвалі багатоповерхівки. Були постійні прильоти Градів та артилерії. Але в ніч з 26 на 27 лютого окупант почав накривати наш житловий масив прямою наводкою! 
27 лютого. Дочекавшись ранку і закінчення комендантської години, я вирішив виїжджати із Салтівки. Як тільки вщухли обстріли - швидко у гараж за машиною. На своєму шляху я побачив воронки від прольотів градів та арти. Підбіг до свого гаража і побачив пробиті осколками ворота. 16 отворів. Відкрив, а криші немає. Вибиті осколками стекло задньої двері та водійське, пошкоджений кузов. Так і поїхав.

Пробиті ворота гаражу. Фото вже робив нещодавно.

Пошкоджений осколками кузов.

10 червня. Вставив стекла. Отвори від осколків замазав реставрувальним олівцем. Навіть вдалося знайти дилерські оригінальні наклейки на заднє скло.

Поки що отвори не заварював. Як закінчиться війна - заварю.