"Авто місяця" - інтерв'ю з власником

Драйвер.Топ продовжує свій проєкт. Це - інтерв’ю з переможцями голосувань. Наші журналісти поспілкувались з @EddyPrime  , який переміг у номінації “Авто місяця — квітень 2026”

Це вже їх друга перемога разом із Mitsubishi Lancer Evolution IX , а з попереднім інтерв’ю Ви можете ознайомитися тут.

- Раніше ти розповідав, що навіть через 10 років володіння кожен поворот ключа викликатиме у тебе посмішку. Чи змінилося це відчуття за останній час? Чи може вдалося за цей час відкрити для себе нові грані цього «механічного діалогу» з твоїм ралійним монстром?

- Чесно? Ні, не змінилося. Якщо щось і змінилося, то лише в один бік — я ще краще розумію цю машину.
Раніше мене захоплювали її емоції: звук двигуна, турбіна, повний привід, відчуття, коли вона буквально оживає під тобою. Зараз до цього додалося ще й розуміння її характеру. Evo — це автомобіль, який постійно вчить свого власника. Чим більше часу проводиш за кермом, тим більше хочеться їхати далі, тим сильніше починаєш відчувати навіть найдрібніші нюанси його поведінки.

За цей рік я ще більше занурився в налаштування автомобіля. Трохи експериментував із підвіскою, геометрією, шинами та гальмами. І це ще раз підтвердило мені, що навіть, здавалося б, незначна зміна може повністю змінити відчуття від керування. Саме це мене й захоплює — Evo не дозволяє перестати вчитися, а я не перестаю ним захоплюватися. Мені подобається не просто встановлювати нові деталі, а розуміти, як кожна з них впливає на поведінку автомобіля.
Тому кожен запуск двигуна досі викликає посмішку. Просто тепер це вже не лише емоція, а ще й повага до машини, яка навіть через стільки років продовжує дивувати, дарувати нові відчуття і нагадувати, чому я одного разу закохався саме в Evo.

- Щодо інтриги про майбутні плани та апгрейди. Які саме технічні чи візуальні зміни відбулися з машиною за цей час? Що з того, що планувалося «в секреті», вже втілено в життя?

- За цей рік автомобіль став ще ближчим до того образу, який я давно бачив у себе в голові й до якого поступово йду вже багато років.
З технічної сторони найбільше уваги приділив саме керованості.

Встановив новий напівслік Nankang NS-2R у розмірі 255, оновив задні гальма, багато часу присвятив налаштуванню підвіски та пошуку правильного балансу між комфортом і максимальною точністю керування. Здавалося б, дрібниці, але саме з них і складається характер автомобіля.

Візуально теж відбулися невеликі зміни. На мою думку, Evo — це одна з тих машин, які ще із заводу виглядають настільки гармонійно й агресивно, що не потребують громіздких aftermarket-обвісів. Але є дрібні деталі, які ніби завжди мали бути на своєму місці. Саме такі зміни й отримав мій Evo. Вони не кричать про себе, але роблять образ більш завершеним.
Я завжди дотримуюся одного принципу — жодного тюнінгу заради самого тюнінгу. Якщо щось змінюється, то лише тоді, коли це або покращує поведінку автомобіля, або виглядає так, ніби саме так він мав вийти із заводу.
І, звісно, кілька задумів усе ще залишаються секретом. Без цього ніяк. Найцікавіше, коли автомобіль відкриває нові сторінки своєї історії поступово, крок за кроком.

- Минулого року ти згадував, що твій Evo виїжджає виключно в суху погоду та під гарний настрій. Цьогорічна зима змінила твої пріоритети? І взагалі як відбулась зимівля твого авто?

- Тут майже нічого не змінилося. Моє правило залишилося тим самим — Evo не створений для того, щоб боротися із зимовою сіллю. Якщо я хочу зберегти його живим ще на багато років, то про зимові виїзди доводиться забути.

Хоча, якщо чесно, іноді сумую за тим, як Evo відчувається взимку. Повний привід, сніг, особлива атмосфера... Це зовсім інші емоції. Але сьогодні я вже розумію, що кілька хвилин задоволення не варті тих наслідків, які залишає після себе зимова експлуатація.

Усю зиму автомобіль провів у теплому гаражі із зарядженим акумулятором і регулярним доглядом. Час від часу запускав двигун, перевіряв технічний стан, займався дрібними роботами, які завжди відкладаються під час активного сезону. Думаю, і наступна зима не стане винятком.
Чесно кажучи, для мене зимівля — це теж частина володіння таким автомобілем. Це час подумати над майбутніми змінами, знайти цікаві деталі, спланувати нові доробки й просто скучити за кермом.

Саме тому перший теплий весняний виїзд завжди відчувається як маленьке свято. Після кількох місяців очікування навіть звична дорога приносить емоції, ніби вперше сідаєш за кермо.
І, мабуть, саме це найкраще показує моє ставлення до цієї машини. Для мене вона ніколи не була просто засобом пересування. Це автомобіль, який щоразу нагадує, чому я закохався в нього багато років тому.

- Раніше ти висловився про те, що часто люди голосують за «зовнішній блиск» і стоковий преміум, не помічаючи душі та праці, вкладеної в класичні спортивні машини. Твоя друга перемога — це потужний прецедент. Як вважаєш, чи змінився Driver.top та його аудиторія за цей рік?

- Думаю, так.
Минулого разу я казав, що справжня перемога для мене — це люди, які бачать не лише емблему на капоті, а всю історію автомобіля. І друга перемога лише підтвердила мої слова.

Мені здається, за цей рік спільнота стала ще більш зрілою. Я все рідше бачу серед переможців просто «звичайні» автомобілі. Все більше людей звертають увагу не на ціну чи престиж бренду, а на сам автомобіль, його історію, догляд, рідкість, увагу до деталей і ту кількість часу та душі, яку власник у нього вклав.
Особливо приємно бачити, що серед претендентів дедалі більше цікавих, нестандартних проєктів. Це означає, що Driver.top залишається місцем, де автомобілі оцінюють серцем, а не лише брендом чи роком випуску.

Для мене ця друга перемога — не стільки про мій Evo, скільки про те, що справжня автомобільна культура живе. І дуже хочеться, щоб із кожним роком людей, які дивляться глибше, ставало ще більше.

______________________________

Нові інтерв’ю з переможцями ТОПу вже зовсім скоро — не пропустіть.